Рішення № 128092852, 10.06.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3097/25

Провадження № 2/161/1954/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янчук О.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «ВОТРАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач черезсвого представниказвернувся досуду ізвказаним позовом. Позовна заява сформована в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

В обґрунтування вимог вказує, що 19.01.2011 року між ОСОБА_2 (далі - відповідач 1) та ПАТ КБ Приватбанк, правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", було укладено кредитний договір № 14/кс, відповідно до умов якого відповідач 1 отримав кредит у розмірі 1 351300 грн. строком до 18.01.2017 року. 19.01.2011 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_3 (далі відповідач 2) було укладено договір поруки № 14/кс-1, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник. 19.01.2011 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між Банком та ПП "ВОТРАНС" (далі відповідач 3) було укладено договір поруки № 14/кс-2, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник. 08.11.2013 року між Банком та відповідачем 1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 14/кс від 19.01.2011 року, яким сторони погодили нову редакцію п. 4.6 кредитного договору, а саме послідовність виконання зобов`язань за кредитним договором. 18.11.2013 року між Банком та відповідачем 1 було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору № 14/кс від 19.01.2011року, відповідно до до п. А.2 якого кредитний ліміт встановлено у розмірі 1 501 421,78 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 20 % річних, термін повернення кредиту встановлено до 17.11.2023 року. 18.11.2013 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін № 1 до договору поруки № 14/кс-1 від 19.01.2011 року, між Банком та ПП «ВОТРАНС» було укладено договір про внесення змін № 1 до договору поруки № 14/кс-2 від 19.01.2011 року, згідно з п. 2.1.2 яких у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання (поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник).

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 належним чином не виконав своїх зобов`язань. Станом на 20.12.2024 року заборгованість відповідача 1 за кредитним договором становить 2435 312,43 грн. з яких: 1239148,98 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 640847,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 555316,25 грн. - заборгованість з пені.

Зважаючи на вказане, позивач просить суд стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості, а також судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 14.02.2025 року судом було відмовлено у задоволені заяви позивач про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 13.03.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явились. Правом подачі відзиву на позов не скористались.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.

Суд також вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.01.2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ Приватбанк, правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", було укладено кредитний договір № 14/кс, відповідно до умов якого відповідач 1 отримав кредит у розмірі 1 351300 грн. строком до 18.01.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с.23-26).

08.11.2013 року між Банком та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 14/кс від 19.01.2011 року, яким сторони погодили нову редакцію п. 4.6 кредитного договору, а саме послідовність виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с.27).

18.11.2013 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору № 14/кс від 19.01.2011року, відповідно до до п. А.2 якого кредитний ліміт встановлено у розмірі 1 501 421,78 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 20 % річних, термін повернення кредиту встановлено до 17.11.2023 року.

19.01.2011 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 14/кс-1, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник (а.с.28).

Крім того, 19.01.2011 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між Банком та ПП "ВОТРАНС" було укладено договір поруки № 14/кс-2 (а.с. 29).

18.11.2013 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін № 1 до договору поруки № 14/кс-1 від 19.01.2011 року, між Банком та ПП «ВОТРАНС» було укладено договір про внесення змін № 1 до договору поруки № 14/кс-2 від 19.01.2011 року, згідно з п. 2.1.2 яких у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання (поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник) (а.с.30-31, 22).

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 належним чином не виконав своїх зобов`язань, доказів зворотного судом не встановлено.

Станом на 20.12.2024 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 2435 312,43 грн. з яких: 1239148,98 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 640847,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 555316,25 грн. - заборгованість з пені (а.с.21, 35 -94).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 1054ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

За змістом частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За змістом ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 2435312, 43 грн.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачами.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з відповідачів в користь позивача слід стягнути встановлену суму заборгованості за кредитом.

Крім того, відповідно до ст.141ЦПК України підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених банком судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 30434,95 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,17,77,78,81,141,247,259,263,264,265,280 ЦПК України, ст. ст.509,510,511,525,526,536,553,554,651,1048,1054,1055 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «ВОТРАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «ВОТРАНС» на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 14/КС від 19.01.2011 у розмірі 2435 312 (два мільйони чотириста тридцять п`ять тисяч триста дванадцять) грн. 43 коп., з яких 1239148 (один мільйон двісті тридцять дев`ять тисяч сто сорок вісім) грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 640847 (шістсот сорок тисяч вісімсот сорок сім) грн. 20 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 555316 (п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч триста шістнадцять) грн. 25 коп. заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «ВОТРАНС» на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 30434 (тридцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 95 коп., а саме по 10144,98 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 12 червня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк