Ухвала суду № 128090047, 13.06.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6976/25

2-ваі/308/1/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Крегул М.М.,

при секретарі - Мішко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород заяву представника відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про відвід судді Світлик О.М. у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №1 (м. Виноградів) Берегівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Худанича Михайла Михайловича та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М. перебуває адміністративна справа № 308/6974/25 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №1 (м. Виноградів) Берегівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Худанича Михайла Михайловича та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Олексій В.В. подана заява про відвід судді Світлик О.М. від розгляду зазначеної адміністративна справи, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 , як встановлено згідно з офіційними джерелами, перебуває на посаді помічника судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. На переконання позивача, вказані обставини дають підстави для висновку про існування у судді Світлик О.М. потенційного конфлікту інтересів, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення за заявою заявника у даній справі або викликати сумнів в учасників справи та суспільства в цілому щодо об`єктивного та неупередженого розгляду суддею будь-яких заяв чи клопотань у цій адміністративній справі. Такий конфлікт інтересів підлягає врегулюванню в порядку, визначеному процесуальним законом, шляхом самовідводу.

З урахуванням наведеного, представник відповідача заявляє відвід судді Світлик О.М. щодо розгляду вказаної справи.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М. від 10 червня 2025 року визнано заявлений відвід необґрунтованим та передано справу для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 року вищевказану заяву про відвід 09 червня 2025 року передано на вирішення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 КАС України.

Частиною 3, 4 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною 1 ст. 36 КАС України визначений перелік підстав коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у тому числі подібних.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналізуючи наведене встановлено, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені представником відповідача обставини в обґрунтування заяви про відвід не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Світлик О.М. у вирішенні даної адміністративної справи, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, оскільки помічник судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Маланка О.І. не перебуває в безпосередньому, прямому підпорядкуванні судді Світлик О.М., відтак відсутній будь-який конфлікт інтересів.

Отже, доводи представника відповідача, які вказані у заяві про відвід судді Світлик О.М., суд вважає необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід судді Світлик О.М. слід відмовити.

Поряд з цим, суд звертає увагу на положення ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про відвід судді Світлик О.М. у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №1 (м. Виноградів) Берегівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Худанича Михайла Михайловича та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул