Рішення № 128088745, 11.06.2025, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/373/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді Герасименко М.М.

за участю секретаря - Рассказової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Бучанська міська рада, про визнання права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею право на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221082500:02:002:0064, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Здвижівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Вона (позивач) є єдиною спадкоємцем за заповітом, належним чином прийняла спадщину. Спадкоємцем за законом є дочка померлої та сестра позивача ОСОБА_2 (відповідач). На день смерті ОСОБА_3 , окрім іншого спадкового майна, залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221082500:02:002:0064, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Здвижівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, однак державний акт на право власності на вказану земельну ділянку її (позивача) мати при житті не встигла отримати. У видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку їй (позивачу) було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на вказану земельну ділянку. З огляду на те, що спадкодавцем було розпочато процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, але за життя спадкодавець не встигла завершити оформлення на своє ім`я права власності та не одержала правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку, вона (позивач) належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , а тому вважає, що має право на завершення приватизації та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, відповідно до заяви просила розглядати справу за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, відповідно до заяви просила розглядати справу за її відсутності, позов визнала.

Третя особа Бучанська міська рада свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, відзив на позов не подала.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки третя особа не повідомила про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, у суду наявні відомості про належне повідомлення третьої особи про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с. 10, 9).

Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221082500:02:002:0064, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Здвижівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області (а.с. 12-15, 16, 17-18, 19-29).

Розпорядженням Бородянської РДА Київської області № 405 від 10 квітня 2007 року надано дозвіл громадянам, у тому числі ОСОБА_3 (значиться у списку під номером 1), на оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність з послідуючою видачею державних актів на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства на території Здвижівської сільської ради, за межами населеного пункту с. Здвижівка (а.с. 12-15).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07 лютого 2025 року земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3221082500:02:002:0064, рахується за ОСОБА_3 (а.с. 19-29).

Як убачається з листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 29-10-0.331-12154/2-24 від 16 грудня 2024 року, за інформацією Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області другий (архівний) примірник державного акта, що посвідчує право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , відсутній. Водночас повідомлено, що у Книзі державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб по Бородянському району Київської області зазначено відомості щодо державної реєстрації та видачі державного акта серії ЯЛ № 059221, що посвідчує право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:02:002:0064, площею 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області зареєстрованого за № 011093901304 від 17.08.2010 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 16, 17-18).

Згідно до заповіту від 08 грудня 2004 року, посвідченого секретарем виконкому Здвижівської сільської ради, ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно ОСОБА_1 (а.с. 55).

Відповідно до відомостей Бородянської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 471/2010.

З матеріалів спадкової справи № 471/2010 (а.с. 45-73) встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 у встановлений законодавством строк звернулася ОСОБА_1 (позивач у справі). 28 січня 2025 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Постановою від 28 лютого 2025 року № 127/02-14 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказане спадкове майно (а.с. 73).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця, оскільки до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.

Оскільки ОСОБА_3 було розпочато процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, але за життя вона не встигла завершити оформлення на своє ім`я права власності на цю земельну ділянку та не одержала правовстановлюючого документа на неї, то суд вважає, що позивач, яка належним чином прийняла спадщину після смерті спадкодавця, має право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на дану земельну ділянку.

За таких обставин, так як позивач належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не може оформити свої спадкові права у передбаченому законом порядку у нотаріуса, то суд вважає за необхідне, позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221082500:02:002:0064, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Здвижівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Бучанська міська рада, про визнання права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на завершення приватизації та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221082500:02:002:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Здвижівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11 червня 2025 року.

СуддяМ.Герасименко