Рішення № 12808001, 02.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2010 р.                                                                      Справа №25/194

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Самшит ЛТД", вул.Академіка Павлова, 82, м.Харків, 61038

до Приватного підприємства "Багіра СВ", вул .Ціолковського, 3б, м. Кременчук, Полтавська область, 39611

про стягнення 42 902,76 грн.

                                         Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Нікіша Д.С., довіреність від 27.09.2010р.

від відповідача: не з"явився

Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 42 902,76 грн., з них: 35199,42 грн. основного боргу, 5856,29 грн. інфляційних нарахувань, 1847,05 грн. -3% річних, 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Ухвали повернулася до суду в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

          Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

26 серпня 2008 року між ТОВ фірма "Самшит ЛТД" (Позивач), в особі генерального директора Плахтєєва С.М. та ПП "БАГІРА СВ" (Відповідач), в особі директора Слабко В.А. був укладений Договір № 26/08/08-2 купівлі-продажу товару.

За умовами Договору Позивач продає товар, а Відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар у термін 14 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання, поставивши товар на загальну суму 35499 грн. 42 коп., що підтверджується накладною № РН - 0000294 від 17.09.2008 р. на суму 35 499 грн. 42 коп., який було отримано Відповідачем, що підтверджується, печатками та підписами повноважних осіб Відповідача.

В порушення умов вказаного Договору Відповідач лише частково оплатив поставлений товар на суму 300 грн. 00 коп., що підтверджує банківська виписка № БВ-0000060 від 20.02.2009 р.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 35 199 грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положення ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України визначають необхідність належного виконання зобов'язання у відповідності до вказівок договору, законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинили на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагали виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно статті 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріали справи відповідно до п. 2 ст. 320 ЦК України 17 грудня 2008 р. на адресу Відповідача було направлено Претензію про порушення строків оплати за проданий товар (вих. №17/12/2008-1), яка була отримана Відповідачем 24 грудня 2008 р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні. Однак, відповідач у вказаний строк не оплатив здійснив розрахунки за товар.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних, яка підлягає до стягнення складає 5856,29 та 1847,05 грн. - 3% річних за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформиаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (наявне в матеріалах справи) та прийняв присягу адвоката України.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

В якості доказів по сплаті вказаних послуг позивачем до матеріалів справи надано Договір про ведення справ у суді від 27.09.2010 р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1615 від 10.12.2008 року та платіжне доручення № 396 від 14.10.2010 р. про оплату вказаних послуг.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на оплату послуг адвоката є правомірною.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Багіра СВ” (39611, Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Ціолковського, 3б, код 35869317, р/р 26005300000208 в Кременчуцькій філії АКБ “Форум”, МФО 331984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Самшит ЛТД” (61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, код 21267405, р/р 26009301813717 в філії “Відділення Промінвестбанку” м. Харків, МФО 351458 ) 35 199 грн. 42 коп. основну суму боргу, 5 856 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань, 1847 грн. 05 коп. - 3% річних, 2 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 429 грн. 02 коп. державного мита та 236,00 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                       Босий В.П.