Ухвала суду № 128078743, 04.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3968/13-ц

Провадження № 6/761/102/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Савчук Ю.Н.

при секретарі судового засідання Габунії Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заявуПАТ «Універсал Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2023 року до суду надійшла зазначена заява та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-612 від 17.03.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла цивільна справа за заявою ПАТ «Універсал Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Заява мотивована тим, що заочним Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2014 року у справі № 761/3968/13-ц позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задоволено та стягнуто заборгованість за кредитним договором № 063-2008-917 від 26.03.2008 року в сумі 335280,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2011 року становило 2675038,90 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.06.2014 року Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 761/3968/13-ц .

ПАТ «Універсал Банк» неодноразово направлялися виконавчий лист до виконання, щоразу повертався органом ДВС без виконання, що мало наслідком переривання строку пред`явлення його до виконання.

21.03.2020 року в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання ПАТ «Універсал Банк» повторно направив до Солом`янського РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) заяву про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2014 року .

АТ «Універсал Банк» неодноразово, 21.08.2020 року та 06.09.2022 року направлялися запити до Солом`янського РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) про хід виконавчого провадження, відповіді на які органом ДВС не було надано.

10.04.2020 року старшим державним виконавцем відділу Житніковим С.С. 10.04.2020 року на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області від 09.03.2022 року № 24110/2-22 містить інформацію про те, що копію повідомлення разом з оригіналом виконавчого листа направлено на адресу АТ «Універсал Банк» за номером відправлення № 03036066955858.

За результатами службової перевірки співробітниками ПАТ «Універсал Банк» було виявлено отримання банком відправлення №03036066955855858, однак до поштового конверту було вкладено вимогу державного виконавця про надання інформації у виконавчому провадженні №57029381 з примусового виконання судового наказу про стягнення аліментів у справі № 750/190094/18.

Таким чином, ані повідомлення про повернення виконавчого документу без виконання, ні оригіналу виконавчого листа від 19.06.2014 року у справі № 761/3968/13-ц ПАТ «Універсал Банк» отримано не було.

Отже, відбулася втрата виконавчого листа та пропущено строк пред`явлення його до виконання.

За таких обставин ПАТ «Універсал Банк» вважає причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та просить суд поновити цей строк, а також видати дублікат виконавчого листа.

Ухвалою суду від 25.03.2025 року було прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, однак зі змісту поданої заяви вбачається, що останній у ній просив суд розглянути заяву за його відсутності.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності вказаних осіб.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Заочним Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2014 року у справі № 761/3968/13-ц позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задоволено та стягнуто заборгованість за кредитним договором № 063-2008-917 від 26.03.2008 року в сумі 335 280,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2011 року становило 2675038,90 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою апеляційного суду міста Києва від 29.05..2014 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2014 року змінено та зазначено в резолютивній частині еквівалент суми, що підлягала до стягнення, в розмірі 2866886,65 грн.

19.06.2014 року Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 761/3968/13-ц .

26.08.2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м.Києві Подпоріним Р.О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. У п.2 вказаної постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений у строк до 26.08.2016 року.

24.03.2017 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві Пацуріною О.В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. У п.2 вказаної постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений у строк до 24.03.2020 року.

21.03.2020 року в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання ПАТ «Універсал Банк» направив до Солом`янського РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) заяву про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2014 року .

Відповідно до зворотного повідомлення про вручення заява ПАТ «Універсал Банк» була доставлена до Солом`янського РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) 27.03.2020 року.

Судом встановлено, що АТ «Універсал Банк» неодноразово, 21.08.2020 року та 06.09.2022 року направлялися запити до Солом`янського РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) про хід виконавчого провадження, відповіді на які органом ДВС не було надано.

Як вбачається із листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області від 09.03.2022 року № 24110/2-22, який наявний в матеріалах справи, старшим державним виконавцем відділу Житніковим С.С. 10.04.2020 року на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Вказаний лист містить інформацію про те, що копію повідомлення разом з оригіналом виконавчого листа направлено на адресу АТ «Універсал Банк» за номером відправлення № 03036066955858. У вказаному листі орган ДВС також зазначив, що запит банку від 22.09.2020 року до Управління не надходив, щодо запиту від 21.08.2020 року, на нього було надано відповідь від 10.09.2020 року № 133047.

За результатами службової перевірки співробітниками ПАТ «Універсал Банк» було виявлено отримання банком відправлення №03036066955855858, однак до поштового конверту було вкладено вимогу державного виконавця про надання інформації у виконавчому провадженні №57029381 з примусового виконання судового наказу про стягнення аліментів у справі № 750/190094/18, що підтверджується довідкою ПАТ «Універсал Банк» від 03.03.2023 року, за змістом якої, за період з 10.04.2020 року по 03.03.2023 року кореспонденція, яка б містила оригінал виконавчого листа від 19.06.2014 року № 761/3668/13-ц на адресу АТ «Універсал Банк» не надходила; Актом прийому вхідної кореспонденції в АТ «Універсал Банк» від 24.02.2023 року, відповідно до якого 23.04.2020 року АТ «Універсал Банк» отримано кореспонденцію від АТ «Укрпошта», в тому числі конверт з трек номером №03036066955855858 від Солом`янського РВ ДВС у м.Києві, який було зареєстровано за вхідним № 9132 від 23.04.2020 року; вимогою державного виконавця Солом`янського РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 14.04.2020 року №74468, яка була наявна у поштовому конверті.

Таким чином, ані повідомлення про повернення виконавчого документу без виконання, ні оригіналу виконавчого листа від 19.06.2014 року у справі № 761/3968/13-ц ПАТ «Універсал Банк» отримано не було.

Отже, відбулася втрата виконавчого документа.

30.04.2021 року на підставі Договору факторингу №30/04/21/ФК2 право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло від ПАТ «Універсал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів, відтак ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором, тому ПАТ «Універсал Банк» втратив право вимоги до боржника та був не вправі контролювати хід виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.05.2022 у справі 761/3968/13-ц було замінено сторону виконавчого провадження Акціонерне товариство «Універсал Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

30.06.2022 року між ПАТ «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 30/06/22, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передало ПАТ «Універсал Банк» права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників, в тому числі до ОСОБА_1 , у зв`язку з чим Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2022 року у справі № 761/3968/13-ц було замінено сторону виконавчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк».

З врахуванням наведеного, стягувач просить суд поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, як тай, що пропущений з поважних причин та видати його дублікат.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату , виконавчого листа підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У п.33 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Жовнер проти України» вказано, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013від 26червня 2013року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

За вимогами частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

За змістом статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Аналогічні положення були закріпленні в статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-XIV).

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред`явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду у справі N 166/1472/18 від 23.10.2019, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, відповідно до викладеного Верховним Судом у постанові від 02.06.2020 року у справі N 2-461/09, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц наголосила, що розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України) врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) [розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах]. Розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Отже, видача дубліката виконавчого документа є процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень (стаття 370 розділу VI ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року), яке Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII винесено в розділ ХІІІ «Перехідні положення» чинної редакції ЦПК України у зв`язку із запровадженням порядку видачі судом виконавчого документа в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 2-1196/11, від 01 липня 2024 року в справі № 183/4446/13, від 14 грудня 2022 року в справі № 2-1380/08 (провадження № 61-10540св22) та ін.).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) виснувала, що в разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою в межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

У постановах Верховного Суду від 01 березня 2023 року в справі № 433/1335/14 (провадження № 61-12614св22), від 19 липня 2022 року в справі № 750/13088/14 (провадження № 61-2110св22), від 20 травня 2022 року в справі № 1005/7133/2012 (провадження № 61-21381св21), від 21 липня 2021 року в справі № 635/2225/13 (провадження № 61-7731св21), від 18 листопада 2020 року в справі № 263/4331/18 (провадження № 61-8286св20) визначено, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який має обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення».

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і не поновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в цій справі, провадження № 14-21цс24).

На час прийняття рішення судом у цій справі (13 лютого 2014 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19) вказано, що «Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності».

Подібні висновки викладені і у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 грудня 2018 року у справі № 910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі № 904/10285/15, від 30 липня 2019 року у справі № 922/3137/15.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виконавчий лист на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13.02.2014 року у справі № 761/3968/13-ц видано та отримано ПАТ «Універсал Банк» 19.06.2014 року.

Станом на 19.06.2014 року була чинною редакція частини першої статті 22 Закону № 606-XIV, згідно з якою виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строк пред`явлення виконавчих документів до виконання в редакції ст. 12 Закону № 1404-VIII від 2 червня 2016 року становить три роки.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону про виконавче провадження).

Після переривання перебіг строку починається заново. Час, що минув до переривання строку до нового строку не зараховується. Строк, який минув станом на момент виникнення обставин, що зумовили його переривання, перериватися не може.

Отже, встановлений Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався у зв`язку із повернення його без виконання, оскільки станом на момент завершення виконавчого провадження цей строк не сплив.

За таких обставин новий строк пред`явлення виконавчого документа до виконання повинен був визначатися на підставі ст. 12 Закону № 1404-VIII від 2 червня 2016 року та становити 3 роки.

Постановою від 24.03.2017 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 повернення виконавчий документ стягувачеві. Новий строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання було зазначено державними виконавцями у постановах від 26.08.2015 року та 24.03.2017 року - 26.08.2016 року та 24.03.2020 року, відповідно.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання повинен був сплинути 24.03.2020 року.

Однак 21.03.2020 року в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання ПАТ «Універсал Банк» направив до Солом`янського РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) заяву про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2014 року .

Як вбачається із Листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області від 09.03.2022 року № 24110/2-22 ПАТ «Універсал Банк» повідомлено про те, що старшим державним виконавцем відділу Житніковим С.С. 10.04.2020 року на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

За змістом ч. 5. статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання знову перервався 10.04.2020 року, з моменту його повернення та повинен був закінчитися 10.04.2023 року.

Стягувач звернувся до суду із заявою із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання 21.03.2023 року, на момент коли строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив.

Проте станом на 2025 рік, на момент розгляду заяви стягувача судом, цей строк повинен був закінчитися та міг би бути поновлений судом.

Законом України № 2129-IX від 15.03.2022, Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2 згідно п.п.4 якого визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», то у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених цим Законом, до яких, зокрема належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Вказана норма закону носить імперативний характер.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Дія воєнного стану в подальшому продовжувалася неодноразово відповідними Указами Президента України та продовжує діяти на даний час.

Таким чином, якщо закінчення строку пред`явлення виконавчого документа припало на період воєнного стану, виконавець повинен приймати такий виконавчий документ до виконання без звернення стягувача до суду із заявою про поновленням строку пред`явлення його до виконання.

Воєнний стан запроваджено в Україні 24 лютого 2022, в той час, коли Закон України № 2129-IX прийнято 15.03.2022. Згідно п.2 цього Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а відтак вказаний Закон набрав чинності 26.03.2022 року.

Оскільки станом на день набрання чинності Законом України № 2129-IX від 15.03.2022 - 26.03.2022 року строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, який становив 10.04.2023 року не закінчився (виконавчий лист було повернуто 10.04.2020 року), вказаний строк знову перервався на весь період дії воєнного стану та не сплив і на даний час.

З врахуванням наведеного, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем не пропущено, а відтак встановлені процесуальним законом підстави для поновлення цього строку у суду відсутні. За таких обставин заява стягувача в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання до задоволення не підлягає.

Про правильність такої правової позиції свідчить і судова практика Верховного Суду ( постанова від 18 липня 2024 року у справі № 796/198/2018).

В силу приписів підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд вправі видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, чинний ЦПК України не передбачає надання оцінки обставинам втрати виконавчих листів та не ставить у залежність видачу дублікатів виконавчих листів від поважності причин такої втрати.

З врахуванням того, суд приходить до висновку про те що, факт втрати виконавчого листа стягувачем належним чином доведено.

Таким чином, видача дубліката виконавчого листа, який втрачено, з врахуванням того, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання на даний час не сплив, оскільки становив 10.04.2023 року, однак повторно перервався 26.03.2022 року з моменту набрання чинності Законом № 2129-IX від 15.03.2022 та, відповідно, розпочав свій перебіг спочатку і буде діяти упродовж всього строку дії воєнного стану, не суперечитиме вимогам процесуального закону.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням таких вимог статті 81 ЦПК України та положень пункту 3 частини першої і частини другої статті 318 ЦПК України заявник повинен довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, зазначивши про такі обставини у своїй заяві та про докази, які їх підтверджують і до заяви додати ці докази.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що становлять допустимість доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З`ясувавши усі обставини справи, оцінивши надані докази, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що судове рішення не виконано, оригінал вказаного виконавчого листа втрачено, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви стягувача, в частині видачі дубліката виконавчого листа від 14.06.2014 року № 761/3968/13-ц у справі № 761/3968/13-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В іншій частині заяви щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого листа від 19.06.2014 року № 761/3968/13-ц до виконання заява до задоволення не підлягає.

Керуючись ч. 6 ст. 12, п.10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні Закону України «Про виконавче провадження», ст. 433 ЦПК України, п.п. 17.2, 17.4 Перехідних положень ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ПАТ «Універсал Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання у цивільній справі761/3968/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 063-2008-917 від 26.03.2008 року в сумі 335280,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2014 року становило 2866886,65 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, задовольнити частково.

Видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі761/3968/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 063-2008-917 від 26.03.2008 року в сумі 335280,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2014 року становило 2866886,65 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У поновленні строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 19.06.2014 року 761/3968/13-ц у цивільній справі761/3968/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 063-2008-917 від 26.03.2008 року в сумі 335280,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.04.2014 року становило 2866886,65 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя