Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №949/1242/25
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2025 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М.,розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №471165 від 24 травня 2025 року, ОСОБА_1 21.05.2025 року близько 09 год. 20 хв в АДРЕСА_1 будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ухиляється від виконання передбаченого законодавством обов`язку щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання, а саме: не цікавиться життям та здоров`ям своєї доньки, не купує їй речі необхідні для життя, не забирає дитину із дитячого садочку та не бажає підтримувати спілкування з нею, чим повторно протягом року вчинила аналогічне порушення.
Протокол підписано ОСОБА_1 , пояснення надано на окремому аркуші (а.с.7).
Свідків події у протоколі не зазначено. Потерпілі відсутні. Матеріальна шкода не визначалася.
До протоколу додається заява колишнього чоловіка ОСОБА_3 , від 21.05.2025 року на ім`я начальника ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Усика Д. про неналежне виконання колишньою дружиною батьківських обов`язків (а.с.4), його ж пояснення (а.с.5), пояснення ОСОБА_4 (а.с.6), постанова Дубровицького районного суду від 20.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с.9-11), копія паспорту ОСОБА_1 (а.с.10), копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.12) та характеристика про місце реєстрації без фактичного проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.14).
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, подавши при цьому заяву про розгляд справи без її участі. Незважаючи на дану заяву, ОСОБА_1 було повідомлено про місце і час розгляду справи в телефонному режимі, що підтверджується телефонограмою (а.с.16).
Як вбачається з поданої заяви, факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 визнала у повному обсязі, підтвердила обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши та перевіривши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 ст.184КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ч. 2 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Вважаю за необхідне зазначити, що стаття 184КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім`ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов`язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей, а саме: постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 березня 2025 року її визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, яка набрала законної сили 01 квітня 2025 року.
Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст.12Закону України"Проохорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Статтею 35Закону України"Проохорону дитинства" встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 471165 від 24 травня 2025 року, постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 березня 2025 року та поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ..
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.34та ст.35КУпАП судом не встановлено обставин, що пом`якшує та обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.
За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, зважаючи на визнання вини ОСОБА_1 , суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП саме у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. (п"ять тися сто гривень).
(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф (ПІБ) Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,ІПН НОМЕР_1 ,судовий збіру розмірі 605,60грн.(шістсотп`ятьгривень шістдесяткопійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, відділом державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень).
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.
Судове рішення № 128076486, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 12.06.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 949/1242/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: