Рішення № 12807546, 23.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2010 р.Справа № 16/48 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. у відкритому судовому засіданні розглянув справу № 16/48

за позовом: обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кіровоград

до відповідача: комунального підприємства "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

про стягнення 470157,78 грн.

Представники сторін:

від позивача - Омелькін О.М., довіреність № 446/21 від 19.07.10 р.;

від позивача - Слюсар О.В., довіреність № 447/21 від 19.07.10 р.;

від відповідача - Дєтков А.А., довіреність № 145/01 від 08.07.08 р.,

від третьої особи - Пастушенко В.А., довіреність № 05-МР/3 від 17.11.10 р.

Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги водопостачання у січні 2010 року у розмірі 384 772,52 грн., збитки від інфляції у розмірі 39 594,69 грн., пені в сумі 39 945,13 грн. та 3% річних в сумі 5 845,44 грн., загалом - 470 157,78 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору, укладеного між сторонами, а також вимог ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, якими встановлено заборону односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Відповідач позовні вимоги заперечив, стверджуючи, що заборгованість відповідача за надані послуги водопостачання станом на 08.04.10 р. за січень місяць 2010 року відсутня, оскільки дія тарифу, за яким позивачем здійсненні нарахування за надані послуги, є зупиненим з підстав оскарження рішення Кіровоградської обласної ради № 807 від 20.11.09 р. в судовому порядку. Таким чином, здійснення позивачем нарахувань за новими тарифами є протиправним, у відповідача відсутня заборгованість за надані позивачем послуги водопостачання, а тому вимоги позивача є безпідставними (а.с. 100-102 том 1).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справі сторонами докази, господарський суд встановив наступні обставини.

01.07.09 р. між обласним комунальним підприємством "Дніпро-Кіровоград" (далі - Постачальник) та комунальним підприємством "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради" (далі - Споживач) укладено договір про постачання питної води № 09-001/21 (далі - Договір, а.с. 7-11).

Відповідно до умов Договору Постачальник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами із додержанням встановлених технологій забезпечити Споживача питною водою, яка за складом та властивостями відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 "Вода питьевая". Орієнтований об'єм добової та місячної подачі питної води визначається відповідно до плану - графіку споживання питної води (Додаток № 1 до Договору) а Споживач сплачує Постачальнику її вартість (п. 1.1. Договору).

Даний Договір укладається терміном на один рік з можливістю продовження його дії на той же термін у випадку, коли сторони за місяць до припинення дії Договору не заявлять бажання про його розірвання.

Договір набирає чинності з 01.07.09 р. і діє до 01.07.10 р. (п.п. 11.1.- 11.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

Невід'ємною частиною укладеного між сторонами Договору є Протокол розбіжностей до Договору, підписаний Постачальником (а.с. 12-14 том 1).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В розділі 8 Договору сторонами обумовлено ціну та порядок розрахунків за Договором.

Так, відповідно до п. 8.1. Договору, ціна на питну воду встановлюється згідно із затвердженими тарифами, в розмірі 1,23 грн. за куб. м. води. При зміні тарифів оплата здійснюється за новими цінами, без зміни умов цього Договору.

Згідно п. 8.2. Договору Споживач до початку розрахункового періоду здійснює попередню оплату в розмірі 100% згідно заявки про розмір очікуваного споживання питної води поданої відповідно до п. 2.2. Договору; Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно, як добуток обсягів заявлених об'ємів споживання питної води на наступний розрахунковий період на ціну/тариф, який діє у наступному розрахунковому періоді; Споживач самостійно на протязі трьох календарних днів з дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за спожиту питну воду шляхом оплати різниці між вартістю обсягу питної води, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності до абзацу 1 п. 8.2. цього Договору.

Рішенням Кіровоградської обласної ради від 20.11.09 р. № 807 "Про затвердження тарифу на послуги водопостачання, що надаються ОКВП "Дніпро - Кіровоград" (далі - Рішення № 807) затверджено тариф на послуги водопостачання, що надаються позивачем для всіх споживачів у розмірі 1,69 грн. за 1 куб м. питної води разом з ПДВ. Дане рішення набирає чинності з 15.01.10 р. (а.с. 92-93 том 1).

Як вбачається із наданого до суду позивачем акту про подання води із водогону "Дніпро-Кіровоград" від 31.01.10 р., Постачальником надано послуги з водопостачання Споживачу за період з 01.01.10 р. по 14.01.10 р. за тарифом 1,23 грн. за куб м. води на суму 841 946,07 грн., за період з 15.01.10 р. по 31.01.10 р. за тарифом 1,69 грн. за 1 куб м. води на суму 1 413 620,78 грн., всього на суму - 2 255 566,85 грн. (а.с. 61 том 1).

Акт про подання води підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

На оплату відповідачем наданих Постачальником послуг за січень 2010 року, позивачем виставлено відповідний рахунок - фактуру № ФС-0000010 від 31.01.10 р. на суму 2 255 566,85 грн. (а.с. 62 том 1).

Однак, всупереч умов Договору, відповідач за надану послугу розрахувався частково в сумі 1870794,33 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, платіжними дорученнями, протоколом про проведення взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем від 12.02.10 р. № 11/02 на суму 1 254,96 грн., протоколом про проведення взаєморозрахунків від 11.03.10 р. № 18/03 на суму 199 000,00 грн. згідно договору поруки № 133/44 від 04.02.10 р. (а.с. 18-55, 56 том 1, а.с. 12-65 том 2, а.с. 2-33, 34, 35 том 3).

Факт оплати відповідачем коштів в сумі 1 870 794,33 грн. за послуги водопостачання в січні місяці 2010 року підтвердив також і відповідач, наданою до суду ним довідкою № 878/07 від 13.05.10 р. (а.с. 136 том 1).

Станом на 08.04.10 р. за відповідачем рахується заборгованість за послуги водопостачання за січень місяць 2010 року в сумі 384 772,52 грн. (2 225 566,85 грн. - 1 870 794,33 грн. = 384 772,52 грн.)

Також на підтвердження існування за відповідачем заборгованості в сумі 384 772,52 грн. позивачем до суду надано журнал-ордер та відомість по рахунку 36.1 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по підприємству відповідачу (а.с. 15-17 том1).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість в сумі 384 772,52 грн. відповідачем не була сплачена, позивач за захистом порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

У своїх запереченнях на позов відповідач стверджує, що за послуги водопостачання за січень місяць 2010 року з позивачем розрахувався в повному обсязі. Заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, оскільки при здійсненні нарахування за надані послуги позивачем застосовано тариф, затверджений рішенням Кіровоградської обласної ради № 807 від 20.11.09 р., яке в судовому порядку оскаржено.

Відповідач, посилаючись на норми ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 4 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", зазначає, що подача до суду позову про визнання акта незаконним зупиняє дію такого правового акту, а, відтак - проведення позивачем нарахування за послуги водопостачання за новими тарифами є безпідставним, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до письмових пояснень, наданих до суду 26.05.10 р., відповідач вважає, що Рішення № 807 містить ознаки регуляторного акту, а тому, відповідно до положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у разі визнання його неправомірним та скасування в судовому порядку, вказаний акт вважається протиправним з моменту його прийняття. Також на думку відповідача, не застосування споживачем нових тарифів, затверджених Рішенням № 807, до вирішення питання відповідності вказаного рішення чинному законодавству, не є порушенням. (а.с. 131-132 том 1).

Господарський суд вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, з огляду на наступне.

Рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 р. (далі - Рішення ДААС) у адміністративній справі № 2а-269/10/1170/09/1170 за позовом заступника прокурора Кіровоградської області до Кіровоградської обласної ради про визнання неправомірним та скасування рішення Кіровоградської обласної ради № 807 від 20.11.09 р. "Про затвердження тарифу на послуги водопостачання, що надаються ОКВП "Дніпро-Кіровоград", що набрало чинності, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (а.с. 107-110 том 2).

Так, зокрема, вказаним вище Рішенням ДААС встановлено, що строк звернення до суду, встановлений ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", прокурором був порушений.

Оскільки норма ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон) не містить положення про те, що звернення прокурора з позовною заявою з порушенням встановленого Законом строку є підставою для зупинення дії оскаржуваного в судовому порядку правового акту, доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Отже, господарський суд вважає правомірним нарахування позивачем 1 413 620,78 грн. за період з 15.01.10 р. по 31.01.10 р. за тарифом 1,69 грн. за 1 куб м. води, спожитої відповідачем.

Відтак, сума основної заборгованості відповідача за надані позивачем послуги водопостачання в сумі 384 772,52 грн. є обґрунтованою та повністю підтверджується матеріалами справи.

Разом з цим, господарським судом з'ясовано, що під час судового розгляду справи, а саме 19.04.10 р., відповідачем сплачено 25 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором за січень 2010 року. Вказане підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с. 140-141 том 1).

Таким чином, основна заборгованість відповідача за надані позивачем послуги водопостачання складає 359 772,52 грн. (384 772,52 грн. - 25 000,00 грн. = 359 772,52 грн).

Провадження в частині стягнення з відповідача 25 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.09 р. позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, з урахуванням рішення ДААС від 14.09.2010 року визнав повністю.

Зважаючи на те, що доказів сплати боргу в сумі (384 772,52 грн. - 25 000,00 грн. = 359 772,52 грн.) відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, вимога щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 359 772,52 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 39 945,13 грн. пені, 39 594,69 грн. збитків від інфляції та 5845,44 грн. 3% річних.

Представник відповідача заперечив вимоги позивача в цій частині, вказуючи на те, що вина відповідача у несвоєчасній оплаті вартості поставленої у січні 2010 року питної води відсутня.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2. Договору, за внесення платежів за надані послуги водопостачання з порушенням термінів, визначених розділом 8 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення (а.с. 13 том 1).

Наданий позивачем у справі розрахунок пені в сумі 39 945,13 грн. є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, нормам чинного законодавства України та умовам Договору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної суми пені є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню (а.с. 65 том 1).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок інфляційних втрат в сумі 39 594,69 грн. та 3% річних в сумі 5 845,44 грн. є також обґрунтованим, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню (а.с. 63-64 том 1).

Враховуючи часткове погашення під час розгляду справи відповідачем основного боргу в сумі 25 000,00 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Доводи відповідача про відсутність вини у неналежному виконанні ним взятих на себе за Договором зобов'язань є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Однак, в супереч вимог ст. 33 ГПК України відповідач не довів суду відсутності своєї вини у неналежному виконанні ним взятих на себе зобов'язань за Договором.

Представником третьої особи у судовому засіданні 23.11.10 р. подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 2а-833/10, що розглядається Ленінським районним судом м. Кіровограда (а.с. 139-140 том 2).

Клопотання третьої особи обґрунтоване тим, що рішення Кіровоградської обласної ради № 807 від 20.11.09 р., на підставі якого позивачем здійснено нарахування за надані відповідачу послуги водопостачання за новими тарифами, оскаржується виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради в судовому порядку, у зв'язку з викладеним, Кіровоградська міська рада вважає, що дану справу неможливо розглянути до вирішення справи № 2а-833/10.

На підтвердження викладених у клопотанні доводів третьою особою подано до суду копію позовної заяви, копію ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда про відкриття провадження у справі, а також копію судової повістки по адміністративній справі (а.с. 141-145 том 2).

Господарський суд вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Обов'язок господарського суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі пов'язаності справи, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом, а також неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. При цьому, ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Разом з цим, господарський суд вважає, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 2а-833/10, ніяким чином не може вплинути на вирішення даного спору по суті, навіть у разі задоволення позовних вимог Кіровоградської міської ради та визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської обласної ради від 20.11.09 р. № 807 "Про затвердження тарифів на послуги водопостачання, що надаються ОКВП "Дніпро-Кіровоград".

Так, Рішення № 807 відноситься до регуляторних актів.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

А отже, Рішення № 807 як регуляторний акт, у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" є нормативно-правовим актом.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання відповідним рішенням суду законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Оскільки рішення Кіровоградської обласної ради № 807 від 20.11.09 р. не є актом індивідуальної дії, а є нормативно-правовим актом, у випадку його скасування моментом втрати ним чинності стане дата набрання законної сили відповідним рішенням суду.

А, отже, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 2а-833/10 ніяким чином не може вплинути на вирішення даного спору по суті, зокрема і в тому випадку, якщо Рішення № 807 буде визнано судом нечинним.

При цьому господарський суд також бере до уваги і той факт, що згідно Рішення ДААС встановлено, що Кіровоградською обласною радою, як суб'єктом владних повноважень дотримано вимоги ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування Рішення № 807 (а.с. 110 том 2 зворотній бік).

Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі у відповідності до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю, враховуючи те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради" (25006, м. Кіровоград, вул. Озерна Балка, 3А, р/р 26000060106167 в КФ КБ "Приватбанк" МФО 323583, код ЄДРПОУ 35804490) на користь обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кіровоград, вул. 50-років Жовтня, 19-а, п/р 2600530070526 у КОФ УСБ, МФО 323293, код ЄДРПОУ 03346822) заборгованість в сумі 445 157,78 грн., з них основний борг - 359 772,52 грн., збитки від інфляції 39 594,69 грн., пеня - 39 945, 13 грн. 3% річних - 5 845,44 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 4 701,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25 000,00 грн. провадження припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 29.11.2010 року.