Рішення № 128075148, 09.06.2025, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/306/25

Провадження № 2/293/271/2025

09 червня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І.Короткий зміст позовних вимог

26.03.2025 АТ «Перший український міжнародний банк» в особі представника за довіреністю в порядку передоручення від 14.08.2024 ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , за змістом якого просить стягнути з неї на користь позивача заборгованість в сумі 102 921,08 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори, а саме:

-29.01.2018 кредитний договір №200970391701, за яким позичальнику видано кредит у сумі 41492,83 грн.;

- 29.12.2019 кредитний договір №3001508525901, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 13161,52 грн.;

-24.10.2020 кредитний договір №1001716342501, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 15000 грн.; (копії кредитних договорів додаються).

Позивач доводить, що відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами тривалий час належним чином не виконує. Станом на 10.01.2025 заборгованість відповідача перед позивачем склала:

- по кредитному договору від 29.01.2018№200970391701-71819.28 (сімдесят одна тисяча вісімсот дев`ятнадцять гривень 28 копійок) грн., з яких:

-41492,83 грн. - заборгованість за кредитом;

- 30326,45 грн. - заборгованість процентами;

- 0 грн. - заборгованість за комісією;

- по кредитному договору від 29.12.2019№ 3001508525901-5374,68 (п`ять тисяч триста сімдесят чотири гривні 68 копійок) грн., з яких:

-793,76 грн. - заборгованість за кредитом;

-0,2 гри. - заборгованість процентами;

-4580,72 грн. - заборгованість за комісією;

-по кредитному договору від 24.10.2020№ 1001716342501-25727,12 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять сім гривень 12 копійок) грн., з яких:

-14290,93 грн. - заборгованість за кредитом;

-4,84 грн. - заборгованість процентами;

-11431,35 грн. - заборгованість за комісією;

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 10.01.2025 становить 102921,08 грн.

У добровільному порядку відповідач заборгованість не погасила.

В зв`язку з цим позивач просить стягнути заборгованість за кредитними договорами з відповідача в судовому порядку.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.03.2025 справа №293/306/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.129).

31.03.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив на 11 год. 00 хв. 01.05.2025 (а.с.132).

29.04.2025 представник відповідача адвокат Березенська Ю.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АМ №1127140 від 28.04.2025, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи для подання відзиву на позовну заяву. Крім того представник позивача подала до суду заяву про продовження процесуального строку, встановленого для надання відзиву на позовну заяву (а.с.138-139, 140-142).

01.05.2025 сторони в судове засідання не з`явились. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання відклав розгляд справи на 11 год. 30 хв. 20.05.2025 (а.с.147).

13.05.2025 представник відповідача Березенська Ю.О., через систему «Електронний суд», подала до суду відзив на позовну заяву. У відзиві вказала, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» визнає в частині стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 14104,51 грн, а саме:

- по кредитному договору від 29.01.2018 №200970391701 про стягнення заборгованості в розмірі 71819,28 грн. не визнає повністю. Вказує, зокрема, що згідно розрахунку заборгованості відповідач сплатила за даним договором суму в розмірі 75220,01 грн. Крім того, за змістом наданої виписки вбачається, що банк стягував з ОСОБА_1 страховий платіж на загальну суму 11120,65 грн, а також 600,00 грн. комісії за кредитом. У матеріалах справи відсутнє підтвердження підстав списання коштів (здійснення страхових платежів) за договором страхування, не надано сам договір страхування та доказів, які б підтверджували факт його укладення;

- по кредитному договору від 29.12.2019№3001508525901про стягненнязаборгованості врозмірі 5374,68 грн., представник відповідача вказує, що відповідач визнає в частині стягнення з неї 412,08 грн заборгованості за тілом кредиту (793,76 381,68 кошти, які були стягнуті з ОСОБА_1 в рахунок погашення комісії, а не тіла кредиту). Дії кредитора, щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту суперечать ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», тому є нікчемними, а вимога про стягнення комісії такою, що не підлягає задоволенню;

- по кредитному договору від 24.10.2020№1001716342501про стягненнязаборгованості врозмірі 25727,12 грн. відповідач визнає в частині стягнення з неї 13692,43 грн. заборгованості за тілом кредиту (а.с.150-166).

20.05.2025 ухвалою занесеною до протоколу судового засідання суд оголосив по справі перерву до 11 год. 30 хв. 09.06.2025 з метою надання позивачу можливості надати заперечення на відзив (а.с.167).

09.06.2025 сторони в судове засідання не з`явились. Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника банку. Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує. Відповідь на відзив не надав (а.с.7).

Представник відповідача адвокат Березенська Ю.О. подала до суду заяву, в якій просить судове засідання провести без її участі та без участі відповідача. Позицію викладену у відзиві підтримує. Позов визнає частково в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 14104,51 грн. (а.с.170).

Крім того, представник відповідача Березенська Ю.О. 09.06.2025 через систему «Електронний суд» подала клопотання про розподіл (компенсацію) витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14000 грн.(а.с.171-189).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 09.06.2025 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Норми права застосовані судом

Згідно з частиною першоюстатті 1 ЦК Україницивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Відповідно до ч.1ст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК Українита ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є загальнообов`язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору ( частина перша статті 634 ЦК Україна).

Договір відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання згідно статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями частини четвертої статті 16 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідний для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, аналіз доводів сторін, висновки суду.

29.01.2018 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк (позивач) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №200970391701 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.14).

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що підписанням даної заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

На підставі вказаного договору відповідачу видано кредитну картку миттєвого випуску НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 з кредитним лімітом в сумі 10000,00 грн. Розрахунковий день 20 числа місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.

Згідно розділу «Підтвердження та запевнення» відповідач підписанням заяви надав, зокрема, підтвердження, що ознайомлений з Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тарифами банку, цілком згоден, та всі умови в ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

29.01.2018 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому, зокрема, зазначена фіксована процентна ставка 49 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12566,39 грн., процентна ставка, яка застосовується при невиконані зобов`язання щодо повернення кредиту 62,0 % річних (а.с.15).

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту, позивач збільшив кредитний ліміт ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 11.09.2020 до 41492,83грн (а.с.73).

Відповідно до розрахунку заборгованості по вказаному кредитному договору станом на 10.01.2025 відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 71819,28 грн, з яких за сумою кредиту в розмірі 41492,83 грн, та 30326,45 грн за відсотками (а.с. 80-86).

Виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 в період з 29.01.2018 по 10.01.2025 свідчить про рух коштів по особовому рахунку № НОМЕР_3 , початок користування 20.11.2018 (а.с.92-109).

Крім того, 29.12.2019 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк (позивач) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №3001508525901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.16).

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що підписанням даної заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

На підставі вказаного договору відповідачу видано споживчий кредит (на придбання холодильника) на загальну суму 13161,52 грн., в т. ч. 11535,00 грн. з метою сплати товару, 300 грн. разова комісія, 1326,52 грн. для сплати договору страхування.

29.12.2019 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту на вказану суму кредиту, зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % річних, зі строком кредитування 23 місяці. При цьому розділ 7 Паспорту споживчого кредиту передбачає, що дана інформація зберігає чинність та є актуальною до 29.12.2019 (а.с.17).

Платіжна інструкція від 29.12.2019 свідчить про перерахування кредитних коштів у сумі 13161,52 грн. на рахунок ОСОБА_1 за кредитним договором № 3001508525901 від 29.12.2019 (а.с. 75).

Відповідно до розрахунку заборгованості по вказаному кредитному договору станом на 10.01.2025 відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 5374,68 грн, з яких за сумою кредиту в розмірі 793,76 грн, 0,2 грн заборгованість за процентами та 4580,72 грн.- по комісії (а.с. 89).

Виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 в період з 29.12.2019 по 10.01.2025 свідчить про надання 30.12.2019 кредитних коштів по договору №3001508525901 від 29.12.2019 на особовий рахунок № НОМЕР_4 в розмірі 13161,52 грн. З виписки встановлено, що відповідач частково сплатила кредит та залишок заборгованості за цим кредитом становить 793,76 грн., разом з тим встановлено, що 30.11.2020 банк зарахував в рахунок погашення тіла кредиту щомісячну комісію у розмірі 381,68 грн (а.с.110-112).

Також 24.10.2020 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк (позивач) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №1001716342501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.12).

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що підписанням даної заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

На підставі вказаного договору відповідачу видано споживчий кредит на загальну суму 15000,00 грн.

Згідно розділу «Підтвердження та запевнення», відповідач підписанням заяви надав підтвердження, що ознайомлений з Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тарифами банку, та цілком згоден, всі умови в ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; до підписання заяви отримав в письмовій формі інформацію згідно з ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

24.12.2020 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому, зокрема, зазначена фіксована процентна ставка 0,01% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,99 % , реальна річна рентна ставка 107,1146. Строк кредитування 24 місяці (а.с.13).

Платіжна інструкція від 24.10.2020 свідчить про надання кредитних коштів у сумі 15000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 за кредитним договором № 1001716342501 від 24.10.2020 (а.с. 74).

Відповідно до розрахунку заборгованості по вказаному кредитному договору станом на 10.01.2025 відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 25727,12 грн, з яких за сумою кредиту в розмірі 14290,93 грн, 4,84 грн заборгованість по процентах, та 11431,35 грн заборгованість по комісії (а.с.76-79).

Виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 в період з 24.10.2020 по 10.01.2025 свідчить про зарахування 24.10.2020 на картковий рахунок № НОМЕР_5 кредитних коштів по договору № 1001716342501 від 24.10.2020 в розмірі 15000,00 грн. З виписки вбачається часткове автоматичне списання коштів з рахунку відповідача, в т.ч. поповнення рахунку на суму 1300,00 грн., разом з тим встановлено, що 30.11.2020 банк зарахував в рахунок погашення тіла кредиту щомісячну комісію у розмірі 598,50 грн (а.с.90-91).

Позивач направив відповідачу на його адресу місця проживання письмову вимогу (повідомлення) за вих.№ КНО-44.2.2./18 від 13.01.2025 про сплату в добровільному порядку 102921,08 грн. заборгованості по вище зазначених кредитних договорах (а.с. 68-69).

Відповідно до норм закріплених уст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Відповідно до наданого представником відповідача письмового відзиву, останнім спростовується як правомірність, так і правильність нарахувань розмірів заборгованості відповідачем за означеними вище договорами. Зокрема, у зв`язку з не підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в розмірі 10000,00 за кредитним договором № 200970391701 від 29.01.2018, та відсутності доказів належності відповідачу рахунку № НОМЕР_6 відповідач повністю не визнає заборгованість за цим договором в розмірі 71819,28 грн. Окрім того, як видно з розрахунку заборгованості відповідач сплатила за даним договором суму в розмірі 75220,01 грн. Також за змістом наданої виписки вбачається, що банк стягував з ОСОБА_1 страховий платіж на загальну суму 11120,65 грн, а також 600,00 грн. комісії за кредитом. Матеріали справи не містять підтвердження підстав списання коштів (здійснення страхових платежів) за договором страхування, не містять самого договору страхування та доказів, які б підтверджували факт його укладення.

Разом з тим, представник відповідача вважає що вимоги про стягнення заборгованості по комісії за кредитними договором № 3001508525901 від 29.12.2019 у розмірі 4580,72 грн та за договором № 1001716342501 від 24.10.2020 в сумі 11431,35 грн є необґрунтованими та незаконними. Дії кредитодавця про стягнення комісії за обслуговування кредиту суперечать ч.ч.1,2 ст.11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

У зв`язку з чим відповідач частково визнає позовні вимоги на загальну суму 14104,51 грн., а саме: по кредитному договору № 3001508525901 від 29.12.2019 у сумі 412,08 грн. заборгованості за тілом кредиту, з розрахунку різниці заявленого до стягнення розміру тіла кредиту 793,76 грн - 381,68 грн комісії; по кредитному договору № 1001716342501 від 24.10.2020 у сумі 13692,43 грн заборгованості за тілом кредиту (14290,93-598,50 =13692,43).

На спростування доводів представника відповідача, позивачем відповіді на відзив чи будь-яких інших письмових пояснень не надано.

Суд вважає надані у письмовому відзиві представником відповідача розрахунки сум заборгованості обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи, первинними бухгалтерськими документами.

Також суд погоджується з доводами представника відповідача щодо протиправності нарахувань комісії по цих договорах, з огляду на наступне.

Так, законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У відповідності до частини першої статті 11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до частини п`ятої статті. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 01.04.2020 року в справі №583/3343/19 та від 15.03.2021 в справі № 361/392/20, вказавши, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.

Велика Палата Верховного Суду також констатувала, що закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Врахувавши, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Тому, позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісіями за обслуговування кредиту в оспорених договорах є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Втім, представник відповідача не спростовує правомірність нарахувань банком відсотків по спірних договорах, а саме: по кредитному договору № 3001508525901 від 29.12.2019 в сумі 0,20 грн та по кредитному договору № 1001716342501 від 24.10.2020 в сумі 4,84 грн, тому в цій частині позовних вимог (стягнення відсотків) суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вище викладене, слід відмовити у позові про стягнення заборгованості за кредитними договорами:

№ 200970391701 від 29.01.2018 в сумі 71819,28 грн»;

№ 3001508525901 від 29.12.2019 в сумі 4962,20 грн (4580,72 грн. комісії та 381,68 грн тіла кредиту);

№ 1001716342501 від 24.10.2020 в сумі 12029,85 грн (11431,35 грн. комісії та 598,50 грн тіла кредиту).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення заборгованості за кредитними договорами: № 3001508525901 від 29.12.2019 у розмірі 412 (чотириста дванадцять) гривень 28 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 412,08 грн та 0,2 грн - заборгованість по відсотках; № 1001716342501 від 24.10.2020 у розмірі 13697 (тринадцять тисяч шістсот дев"яносто сім) гривень 27 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 13692,43 грн та 4,84 грн заборгованість по відсотках.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням зазначених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 332,12 грн.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3статі 133 ЦПКналежать витрати на професійну правову допомогу, які за змістомстатті 137 ЦПКнесуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписамистатті 141 ЦПК Українивизначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 4, 5статті 137 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3статті 141 ЦПК Українизакріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

На підтвердження обставин понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14000,00 грн його представником суду надано:

-ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1127140;

-копію свідоцтво про право на заняття адвокатськоюб діяльністю;

-копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України

-копію договору про надання правничої допомоги №16 від 25.04.2025;

-копію додатку № 1 від 05.05.2025 до договору про надання правничої допомоги № 16 від 25.04.2025;

-

-копії платіжних інструкції від 09.05.2025 та 26.05.2025 про сплату грошових коштів за договором № 16 від 25.04.2025 у сумі 8000,00 грн та 3000,00 грн відповідно.

При цьому суд зауважує, що в додатку № 1 від 05.05.2025 до договору про надання правничої допомоги № 16 від 25.04.2025 в найменуванні та вартості послуг зазначається: відзив на позовну заяву, заперечення, заяви, клопотання у справі, оформлення, формування та подання становить 8000,00 грн та представицтво інтересів клієнта в суді І інстанції - 3000,00 грн/1 судове засідання.

Зважаючи на наявністьдоказів виконанняробіт завказаним договором,а самеподання відзиву(а.с.150-165),підтвердження участіпредставника відповідача в1судовому засіданні20.05.2025(а.с.167),суддійшовпереконання,щовимогипро відшкодуваннявитратпозивачанаправничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 11000 грн.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76,206,211,247,258,259,263-265,280,281 ЦПК України, ст.ст.526,626,628,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерноготовариства «ПершийУкраїнський МіжнароднийБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість на загальну суму 14109 (чотирнадцять тисяч сто дев"ять) гривень 55 копійок за кредитними договорами:

-№ 3001508525901 від 29.12.2019 у розмірі 412 (чотириста дванадцять) гривень 28 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 412,08 грн та 0,2 грн - заборгованість по відсотках;

-№ 1001716342501 від 24.10.2020 у розмірі 13697 (тринадцять тисяч шістсот дев"яносто сім) гривень 27 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 13692,43 грн та 4,84 грн - заборгованість по відсотках.

У задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 332 (триста тридцять дві) гривні 12 копійок судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11000 (одинадцять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін у справі:

Позивач:Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне рішенняскладено та підписано 12.06.2025

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО