Рішення № 12807240, 19.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/47419.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз- 2004»

ДоКомунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»

Простягнення 15575, 76 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техсоюз- 2004»звернулося в Господарський суд Київської області з позовом до Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»про стягнення 15575, 76 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо поставки оплаченого товару, згідно рахунку –фактури № 282341 від 26.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.10.2010 року позовну заяву на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови господарського суду м. Києва від 08.10.2010 року позовну заяву було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 11.10.2010 року розгляд справи було призначено на 01.11.2010 року.

В судове засідання 01.11.2010 року представник позивача не з’явився, однак подав через канцелярію суду додаткові документи по справі та подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 01.11.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 01.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 19.11.2010 року.

В судове засідання 19.11.2010 року представник позивача не з’явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку –фактури № 282341 від 26 грудня 2008 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 15575,76 грн., що засвідчується банківською випискою від 29.12.2008 року.

В свою чергу, відповідач оплачений позивачем товар, а саме алюмінієвий профіль БПЗ-0589 в порушення норм чинного законодавства позивачу не передав.

Як вбачається з матеріалів справи, в рахунку № 282341 від 26.12.2008 року відповідач зазначив, що оплачена продукція зберігається на підприємстві один місяця, а тому відповідно і поставка повинна бути здійснена протягом одного місяця.

10 жовтня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 688, з вимогою повернути попередню оплату, що засвідчується фіскальним чеком № 3150 від 19.10.2010 року та описом вкладення у цінний лист від 19.10.2009 року, проте відповідач залишив вищезазначену вимогу без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач товар не поставив, суму перерахованого авансу не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав, а тому загальний розмір коштів, які підлягають до стягнення з відповідача складає 15575,76 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15575,76 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»(місцезнаходження: 02055, м. Київ, Деснянський р –н, вул. Закревського, буд. 9; фактична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, промвузол, код ЄДРПОУ 30470011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз- 2004»(місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Орджонікідзевський р –н, вул. Брянська, буд. 15, код ЄДРПОУ 33134618) 15 575 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 76 коп. –передплати, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 76 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

10.12.2010 року