Рішення № 12807217, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/47803.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я»

простягнення 21707,39 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гринюк Т.О. –дов. № б/н від 01.03.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я» про стягнення 20000,00 грн. –основного боргу, 1707,39 грн. –пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № ДТ-14-01093 від 21.05.2009 року.

Ухвалою від 18.10.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.11.2010 року.

Представники сторін в судове засідання 15.11.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 15.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2010 року.

В судовому засіданні 03.12.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.12.2010 року не з'явився вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.12.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір’я», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № ДТ-14-01093 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі –продукція та/або товар) в асортименті партіями згідно накладних на умовах визначених у цьому Договорі. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції, що поставляється вказується у видаткових товарних чи товаро –транспортних накладних, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору постачальник та покупець на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та/або на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за даним Договором вказуються у додатковій угоді (Додатку/специфікації до даного Договору) або можуть погоджуватися сторонами при підписанні накладної(них) і вказуватися в них (накладних). Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість, продукції, місце і строк поставки вважається остаточно погодженими сторонами даного Договору після підписання повноважними представниками сторін (які мають довіреність на отримання/здачу товаро –матеріальних цінностей) накладної (них). Сума даного Договору визначається сторонами при підписанні видаткових накладних на поставку продукції шляхом її збільшення на суму чергової погодженої сторонами партії продукції. Партією вважається кількість продукції, що поставлена згідно однієї накладної.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що покупець зобов’язаний оплачувати кожну придбану за даним Договором партію продукції не пізніше 21 календарних днів з дати її отримання (дати складення накладної).

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 28048,44 грн., що засвідчується видатковими накладними № РН-60-036280 від 13 листопада 2009 року на суму 9783,42 грн., № РН-60-036281 від 13 листопада 2009 року на суму 9112,62 грн., № РН-60-036074 від 13 листопада 2009 року на суму 9152,40 грн.

В свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 8048,44 грн., що підтверджується банківськими виписками від 11.01.2010 року на суму 3048,44 грн. та від 30.12.2009 року на суму 5000,00 грн., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 20 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 20000,00 грн., на доказ чого надано акт звірки взаєморозрахунків від 13.02.2010 року.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 20000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.3 Договору у випадку недотримання термінів оплати продукції, вказаних у п.п. 2.4 даного Договору, покупець оплачує в користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати складає більше 30 календарних днів покупець, крім того зобов’язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії товару, оплата якого прострочена.

Позивач керуючись пунктом 3.3 Договору за прострочення строків сплати заборгованості за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1707,39 грн. за період з 04.12.2009 року по 04.05.2010 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 2.4 та 3.3 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, встановленої дати прострочення, порядку розрахунків визначеного сторонами, дат здійснених поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1696,16 грн., перерахунок якої здійснено за період з 05.12.2009 року по 04.05.2010 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я» (місцезнаходження: 01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Пушкінська, буд. 2-4, код ЄДРПОУ 19033930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб’юторські системи»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Артема, буд.103, В літ. «А»; фактична адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 36411407) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 696 (одну тисячу шістсот дев’яносто шість) грн. 16 коп. –пені, 216 (двісті шістнадцять) грн. 96 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 88 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

10.12.2010 року