Рішення № 12806954, 09.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/41709.12.10

За позовом Приватного підприємства «Технопол-Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Котков О.В.

секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Бородін А.В., довіреність № 1-ГС/10 від 19.10.2010 року;

Пурик В.В., директор;

від відповідача: не з’явились;

09.12.2010р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Технопол-Плюс»(надалі ПП «Технопол-Плюс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»(надалі ТОВ «Україна Агро», відповідач) суми заборгованості в сумі 113027,70 грн., з яких: 42491,72 грн. основний борг, 50990,16 грн. штраф, 19545,82 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 11-07 від 24.09.2007 року не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленої металопродукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму штрафу та інфляційних втрат.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Клопотання відповідача отримане судом 09.12.2010 року про відкладення розгляду справи судом відхилене через відсутність доказів на підтвердження викладених у ньому обставин. Окрім того, обставини на які посилався відповідач (захворювання юриста товариства) не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем у справі є товариство (ТОВ «Україна Агро»), а не конкретний представник. ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2007 року між ПП «Технопол-Плюс»та ТОВ «Україна Агро» укладено договір № 08-07, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю пневматичний транспортер зерна Т-449/1 з відпилювачем в базовій комплектації з обладнанням у відповідності з Специфікацією № 1 до цього договору.

Згідно пункту 2.3 договору, покупець отримує обладнання зі складу продавця при умові сплати повної вартості обладнання.

06.08.2007 року відповідачем було сплачено повну вартість товару в сумі 60 958,28 гривень, що дорівнює загальній сумі договору.

15.08.2007 року під час передачі товару, обладнання не пройшло випробування, в зв’язку з чим сторонами було укладено додаткову умову № 1 до договору № 08-07, якою вирішено, що покупець повертає обладнання продавцю, а продавець протягом 30 днів повертає покупцю грошові кошти, отримані за обладнання по договору.

На виконання додаткової умови № 1 позивачем було повернуто грошові кошти: 16.08.2007 року - 10 000,00 грн.; 21.08.2007 року - 20 000,00 грн.; 13.09.2007 року - 12 000,00 грн.; 20.09.2007 року - 12 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які наявні у матералах справи. Всього позивачем повернуто за додатковою умовою № 1 на рахунок відповідача 54 000,00 гривень. Сума заборгованості позивача перед відповідачем станом на 20.09.2007 року складала 6 958,28 гривень.

24 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір № 11-07 відповідно до якого продавець зобов'язується поставити покупцю пневматичний транспортер зерна Т-449/1 з відпилювачем в базовій комплектації з обладнанням та вал приводу у відповідності з Специфікацією № 1 до цього договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що право власності на обладнання та ризик його втрати чи пошкодження переходить до покупця після підписання накладної.

В пункті 3.1 договору сторони визначили загальну вартість обладнання з врахуванням доставки, яка складає 49 450,00 гривень в т.ч. ПДВ - 8 241,67 грн.

Згідно пункту 4.1 договору аванс за обладнання складає 6 958,28 гривень в т.ч. ПДВ-1 159,71грн.

Відповідно до п. 4.2 договору решту вартості обладнання в сумі 42491,72 грн. покупець зобов’язаний сплатити до 30.10.2007 року.

Положеннями п. 7.1 договору, сторони домовились, що аванс по даному договору зараховується покупцю як проведена ним раніше, та не повернута продавцем, оплата по договору № 8-07 від 06.08.2007 року в сумі 6958,28 грн.

Заборгованість в сумі 42491,72 грн., що є предметом спору у даній справі, виникла у зв’язку з несплатою відповідачем обладнання, отриманого згідно погодженої специфікації до договору № 11-07 від 24.09.2007 року, поставка якого підтверджується видатковою накладною № РН-0000016 від 24.09.2007 року на суму 49450,00 грн. Товар відповідачем отримано на підставі довіреності серії ЯНЯ № 742983 від 23.09.2007 року.

Відповідно до положень п. 8 договору, строк дії договору - з 24.09.2007 року до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки обладнання згідно накладної від 24.09.2007 року, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 42491,72 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи погоджені у п. 4.2 договору умови оплати обладнання, строк виконання зобов’язань по оплаті продукції згідно видаткової накладної РН-0000016 від 24.09.2007 року станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем в строк до 30 жовтня 2007 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.1 договору № 11-07 від 24.09.2007 року, у випадку порушення терміну кінцевого розрахунку по договору покупець платить продавцю штраф у розмірі 5% боргу за кожні 15 днів прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування штрафу більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Враховуючи суму заборгованості відповідача станом на час подання позовної заяви в розмірі 42491,72 грн. та факт порушення покупцем терміну кінцевого розрахунку, штраф у розмірі 5% боргу за кожні 15 днів прострочки, за розрахунком суду складає 25495,08 грн. (за 12 періодів) та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок позивача не прийнятий судом, оскільки здійснений без врахування обмежень по строку нарахування штрафних санкцій, встановлених чинним законодавством (не більше ніж за півроку).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних втрат у розмірі 19545,82 грн. станом на вересень 2010 року наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 11-07 від 24.09.2007 року відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1 130,28 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1058,05 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»(01601, м. Київ, вул. Голосіївська, 9, п/р 2600537077 в ВАТ «СЕБ банк», МФО 300175, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25586892) на користь Приватного підприємства «Технопол-Плюс»(08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 36, п/р 26003265282 у КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, ідент. код 35188735) 42491,72 грн. (сорок дві тисячі чотириста дев’яносто одну гривню 72 копійки) основного боргу, 25495,08 грн. (двадцять п’ять тисяч чотириста дев’яносто п’ять гривень 08 копійок) штрафу, 19545,82 грн. (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок п’ять гривень 82 копійки) інфляційних втрат та 1058,05 грн. (одну тисячу п’тдесят вісім гривень 05 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 13.12.2010р.