Рішення № 12806764, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/44710.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»

про стягнення заборгованості

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

10.12.2010р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алан»(надалі ТОВ «Алан», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»(надалі ТОВ «Укрзерно», відповідач) суми боргу за поставлений товар у розмірі 7852, 93 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 409/09 від 01 січня 2009 року зобов’язання щодо оплати переданого товару виконані не у повному обсязі, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 02.12.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 19.11.2010р..

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009р. між ТОВ «Алан»та ТОВ «Укрзерно»укладено договір № 409/09 згідно з яким постачальник зобовязувався поставити товар покупцю, а покупець зобов’язувався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах договору в асортименті, кількості та по ціні, які вказані в накладних, підписаних представниками сторін.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № 0019147/0719 від 10.09.2009р. на суму 772, 25 грн., № 0019562/0719 від 15.09.2009р. на суму 652, 39 грн., № 0019788/0719 від 17.09.2009р. на суму 530, 93 грн., № 0019970/0719 від 19.09.2009р. на суму 565, 75 грн., № 0020337/0719 від 23.09.2009р. на суму 715, 26 грн., № 0020621/0719 від 26.09.2009р. на суму 571, 07 грн., № 0020853/0719 від 29.09.2009р. на суму 510, 10 грн., № 0021144/0719 від 02.10.2009р. на суму 817, 71 грн., № 0021555/0719 від 07.10.2009р. на суму 689, 29 грн., № 0021745/0719 від 09.10.2009р. на суму 536, 07 грн., № 0022133/0719 від 13.10.2009р. на суму 911, 85 грн., № 0022438/0719 від 16.10.2009р. на суму 791, 77 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні в матеріалах справи та саме такі підтверджують виконання договірних зобов’язань позивачем.

Відповідно до п. 6.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товару з приводу оплати яких виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Порядок та строки розрахунків за договором сторони погодили у розділі 4 договору, згідно з п. 4.1 якого, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 14 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару; підставою для проведення оплати є накладна або рахунок.

Заборгованість перед позивачем за поставлений товар складає 7852, 93 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням п. 4.1 договору, строк виконання зобов’язань по оплаті товару отриманого за накладними № 0019147/0719 від 10.09.2009р., № 0019562/0719 від 15.09.2009р., № 0019788/0719 від 17.09.2009р., № 0019970/0719 від 19.09.2009р., № 0020337/0719 від 23.09.2009р., № 0020621/0719 від 26.09.2009р., № 0020853/0719 від 29.09.2009р., № 0021144/0719 від 02.10.2009р., № 0021555/0719 від 07.10.2009р., № 0021745/0719 від 09.10.2009р., № 0022133/0719 від 13.10.2009р., № 0022438/0719 від 16.10.2009р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений протягом 14 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією від 26.05.2010р. у якій просив сплатити суму заборгованості в сумі 7852, 93 грн., однак коштів в оплату товарів щодо поставки яких виник спір позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленого товару, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 7852, 93 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 409/09 від 01.01.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»(03115, м. Київ, пр-т. Перемоги 136, п/р 26004032330001 в АКБ «Інтербанк»м. Києва, МФО 300216, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32854580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Стартова 26, п/р 26007114678001 в КБ «Приватбанк»МФО 305299, ідент. код 24447183) 7852, 93 грн. (сім тисяч вісімсот п’ятдесят дві гривні 93 копійки) основного боргу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 13.12.2010