Рішення № 12806230, 01.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.2010                                                             Справа №15/53

За позовом виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю „Титан ЛТД”, с. Минай Ужгородського району

до приватного підприємства „Мілт”, смт. Воловець

про стягнення 85700,93 грн., в тому числі 84842,50 грн. основного боргу та 858,43 грн. пені,

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача –Анісімов Ю.О., адвокат, представник по довіреності від 30.09.10;

від відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: виробничо-комерційною фірмою товариством з обмеженою відповідальністю „Титан ЛТД” заявлено позов до приватного підприємства „Мілт” про стягнення 85700,93 грн., в тому числі 84842,50 грн. основного боргу та 858,43 грн. пені.

Позивач підтримав позовні вимоги повністю. Виконав вимоги суду та подав витребувані судом документи. Подані в засіданні суду 16.11.10 для огляду матеріали (первинні документи: договір поставки нафтопродуктів №1-11-9 від 01.11.09, накладні №_01361 від 10.11.09, №_01363, №_01364, №_01365 від 11.11.09) у відповідності до ст. 40 Господарського процесуального кодексу України підлягають поверненню позивачу.

Попередньо подав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому підтвердив знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: вул. Карпатська, б. 157, смт. Воловець, Закарпатська область, 89100 (арк. спр. 43).

Із поданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що єдиним засновником приватного підприємства „Мілт” є Маркович Любов Іллічна (90034, Закарпатська область, Міжгірський район, село Лозянський, буд. 153).

Відповідач письмових заперечень по суті спору не подав. Розгляд справи неодноразово відкладався для надання йому можливості надати пояснення щодо позовних вимог та забезпечити належний захист в суді.

Ухвали суду, надіслані рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на юридичну адресу відповідача (вул. Карпатська, б. 157, смт. Воловець, Закарпатська область, 89100) повернуто органом зв’язку з довідками „за зазначеною адресою не проживає”.

Повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою від 16.11.10 надіслане на адресу засновника Маркович Любов Іллічної (90034, Закарпатська область, Міжгірський район, село Лозянський, буд. 153) повернулося до господарського суду області і отримане 19.11.10.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист ВГСУ 02.06.2006 N01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

                    заслухавши представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між виробничо-комерційною фірмою товариством з обмеженою відповідальністю „Титан ЛТД” та приватним підприємством „Мілт” 01 листопада 2009 року укладено договір поставки нафтопродуктів №1-11-9, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у встановлені строки товар у власність покупця для використання його для підприємницької діяльності або в інших цілях, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, у відповідності до накладних №_01361 від 10.11.09, №_01363, №_01364, №_01365 від 11.11.09 (арк. спр. 15, 16) та на основі рахунків №_00935 від 11.11.09, №_00934 від 11.11.10, №_00931 від 10.11.10, відповідач отримав від позивача товар (нафтопродукти) загальною вартістю 128192,50 грн.

Відповідно до п. 5. 2 укладеного між сторонами договору, покупець здійснює оплату нафтопродуктів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до представленого рахунку на протязі трьох банківських днів.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково в розмірі 43350,00 грн. (арк. спр. 23, 49, 50).

Виробничо-комерційною фірмою товариством з обмеженою відповідальністю „Титан ЛТД” належним чином виконало взяті на себе зобов’язання згідно договору щодо поставки товару відповідачу.

В судовому засіданні оглянуто оригінали договору поставки нафтопродуктів №1-11-9 від 01.11.09, накладних №_01361 від 10.11.09, №_01363, №_01364, №_01365 від 11.11.09 та рахунків №_00935 від 11.11.09, №_00934 від 11.11.10, №_00931 від 10.11.10, що підтверджують поставку нафтопродуктів приватному підприємству „Мілт” на спірну суму.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви (08 жовтня 2010 року) заборгованість відповідача перед позивачем склала 84842,50 грн. основного боргу.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 84842,50 грн., яку відповідач не спростував; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 84842,50 грн. боргу.

Позивачем також нараховано на підставі п. 6.2.1 договору пеню в сумі 858,43 грн., яка підлягає стягненню з приватного підприємства „Мілт” на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача судові витрати в розмірі 5000,00 грн. за правову допомогу адвоката. Вказані витрати підтверджені договором від 30.09.10, рахунком №02/10 від 30.09.10 та платіжним дорученням №392 від 07.10.10 і підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Мілт”, вул. Карпатська, буд. 157, смт. Воловець, Закарпатська області (р/р 26003301155005 в філії „Промінвестбанку” м. Чоп, МФО 312527, ідент. код 35718611) на користь виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю „Титан ЛТД”, вул. Слов’янська, б. 1, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська області (р/р 2600930892 в „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805, код 22104771) суму 85700 /Вісімдесят п’ять тисяч сімсот/ грн. 93 коп., в тому числі 84842,50 грн. основного боргу та 858,43 грн. пені, а також суму 857 /Вісімсот п’ятдесят сім/ грн. 01 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита, 236 /Двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 /П’ять тисяч/ 00 грн. оплати послуг адвоката.

3.          Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М

Повний текст рішення від 01.12.10 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 03.12.10.