Рішення № 12806083, 07.12.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2010 р. Справа № 6/114-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей Захід»

до Приватного акціонерного товариства «Агроконтракт»

про стягнення 7034, 54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Терлецький О.М.–дов. № 61 від 01.03.2010 р.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Грей Захід», звертаючись до суду з позовом, уточненим заявою від 06.12.2010 р. просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Агроконтракт» суму боргу в розмірі 7034, 54 грн. за неналежне виконання договірних зобов’язань, в т.ч., 5170, 91 грн. основного боргу, 972, 05 грн. інфляційних нарахувань, 284, 75 грн. –3% річних та 606, 83 грн. пені.

В обгрунтування заявлених вимог посилається на договір поставки № 248-07 від 19.04.2007 р., накладні № 4-312/12 від 30.12.2008 р., 23.12.2008 р., № 4-323/12 від 30.12.2008 р., № 4-314/12 від 30.12.2008 р.

У письмових поясненнях від 08.11.2010 р. позивач додатково зазначає, що договір поставки № 248-07 від 19.04.2007 р. встановлює засади систематичного поставлення товарно-матеріальних цінностей відповідачеві позивачем. Кількість, якість, асортимент та час поставок таких цінностей погоджується самим договором, тому відпускання товарно-матеріальних цінностей без довіреності є таким, що відповідає вимогам п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей. Доказами факту здійснення поставки є відповідні накладні, в яких закріплюється визнання сторонами існування правовідносин поставки, а також сам факт прийняття товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач у письмових запереченнях від 07.12.2010 р. позов вважає необґрунтованим, суму боргу визнає частково. При цьому, посилається на платіжні доручення № 8405 від 23.03.2009 р., № 13120, № 13119, № 13117, № 13114 від 07.05.2009 р. згідно яких ним було оплачено товар, поставлений позивачем на суму 5687, 80 грн., що є більшою від суми основного боргу, вказаної в позовній заяві.

Щодо стягнення пені, просить застосувати строк позовної давності.

В судове засідання представник позивача не прибув. У письмовому клопотанні від 06.12.2010 р. просить розгляд справи провести у його відсутності у зв’язку з необхідністю прийняття участі в апеляційному господарському суді м.Києва.

Представник відповідача в судовому засіданні письмові заперечення підтримав.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

19.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грей Захід»та Приватним акціонерним товариством «Агроконтракт»був укладений договір поставки № 248-07.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами цивільні права та обов’язки виникли на підставі договору поставки № 248-07 від 19.04.2007 р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов’язався передавати у власність відповідача товар вільний від будь-яких прав та претензій на нього третіх осіб про які на момент договору позивач знав, чи повинен був знати згідно накладних відповідно до замовлень відповідача, а відповідач –приймати й оплачувати товар на умовах даного договору.

          Згідно п.4.1 договору оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору згідно накладних № 4-312/12 від 30.12.2008 р., № 4-314/12 від 30.12.2008 р., від 4-323/12 від 30.12.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 5170, 91 грн.

Виходячи з зазначеного, термін оплати товару згідно умов договору було визначено до 29.01.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем розрахунки були проведені не в повному обсязі. Згідно платіжних доручень № 13119 від 07.05.2009 р., № 13114 від 07.05.2009 р., № 13117 від 07.05.2009 р., № 13120 від 07.05.2009 р. сума проплат відповідача складала 1822 грн.

Залишок заборгованості на день розгляду справи складає 3348, 91 грн., яка підлягає до стягнення, виходячи з вимог ст.526, ст..610, ч.1 ст.691, ст..692 Цивільного кодексу України.

Водночас, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

          Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховані інфляційні в сумі 972, 05 грн. та 284, 75 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 606, 83 грн. пені.           Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Згідно п. 5.2. договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику залікову неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченого товару, але не більше 20% від вартості товару.

          Водночас, до стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 ЦК України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Пунктом 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права.

          Право на нарахування пені у позивача виникло з 30.01.2009 р. Відповідно строк позовної давності в частині стягнення пені закінчився 30.01.2010 р.

          Згідно ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

          За таких обставин, враховуючи заяву відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення пені в сумі 606, 83 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 258, 261, 267, 526, 530, 546, 548, 549, 625, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 144 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", cт. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 4605, 71 грн.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агроконтракт»(43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а, ЄДРПОУ 20136032, банківські реквізити невідомі) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей Захід» (58009, м. Чернівці, вул. Авангардна, 16, ЄДРПОУ 34769817, банківські реквізити невідомі) 4605,71 грн. заборгованості, в т.ч. 3348, 91 грн. основного боргу, 972, 05 грн. інфляційних нарахувань, 284, 75 грн. –3% річних та 102, 00 грн. в повернення витрат по держмиту, 236 грн. витрат на ІТЗ.

          3. В позові на суму 2428, 83 грн. відмовити (1822, 00 грн. основного боргу та 606, 83 грн. пені).

Суддя           Пахолюк В.А.                               

Дата складання повного тексту рішення –09.12.2010 р.