Рішення № 12805929, 30.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2010Справа №2-23/5669-2010 за позовом Приватного підприємства «Зєніт ЛТД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, буд. 29/1, офіс 310)

до відповідача Приватного підприємства «Новий Севастополь» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пролетарська, буд. 12А)

про визнання недійсним рішення

за зустрічною позовною заявою Приватного підприємства «Новий Севастополь» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пролетарська, буд. 12А)

до Приватного підприємства «Зєніт ЛТД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/ вул. Леніна, буд. 29/1, офіс 310)

про визнання права власності

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) – Дюкар Р.С., представ. за довір. б/н від 25.11.2010 р.

Від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) – Молочко Ю.О., представ. за довір. № 02 від 17.11.2010 р.

Суть спору: Приватне підприємство «Зєніт ЛТД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, буд. 29/1, офіс 310; код ЄДРПОУ 33529628) звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Новий Севастополь» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пролетарська, буд. 12А; код ЄДРПОУ 37369608) про визнання недійсним рішення засновників відповідача № 4 від 16.11.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення на думку позивача представляє собою правову конструкцію договору, укладеного у відношенні нерухомого майна, тому воно підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.11.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

26.11.2010 р. представником відповідача до канцелярії суду надана зустрічна позовна заява до Приватного підприємства «Зєніт ЛТД» про визнання за Приватним підприємством «Новий Севастополь» права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Україна, м. Севастополь, Балаклавське шосе, 2, а саме: нежитлові будівлі, огорожу з «бутової кладки з металевим огородженням» та блоків фбс торгівельно-офісного комплексу.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство «Новий Севастополь» стало власником нерухомого майна за приписом ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», проте оскільки це право оспорюється та не визнається первісним позивачем, то захист такого права шляхом визнання права може бути здійснено лише в судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за можливе прийняти зустрічну позову заяву відповідно до приписів ст. 60 Господарського процесуального кодексу України для спільного розгляду з первісним позовом. Справу почато розглядатися по суті.

Представник Приватного підприємства «Зєніт ЛТД» у судове засідання з’явився, первісні позовні вимоги підтримав повністю, надав суду заперечення на зустрічну позовну заяву, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник Приватного підприємства «Новий Севастополь» у судове засідання з’явився, проти задоволення первісного позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов, представленого в судовому засіданні. Крім того, представник ПП «Новий Севастополь» наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив :

Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі відносини, що виникають у державі.

Приватне підприємство «Новий Севастополь» є юридичною особою за законодавством України.

Статутний капітал підприємства складається з долів його учасників у розмірі: Черватюк Олександр Анатолійович – розмір внеску до статутного капіталу 1000000,00 грн., що становить 50,0 % статутного капіталу та приватне підприємство «Зєніт ЛТД» - розмір внеску до статутного капіталу 1000000,00 грн., що становить 50,0% статутного капіталу.

16.11.2010 р. учасниками приватного підприємства «Новий Севастополь» прийнято рішення № 4 про формування частки приватного підприємства «Зєніт ЛТД» у статутному капіталі приватного підприємства «Новий Севастополь» за рахунок внесення майна учасника до статутного капіталу приватного підприємства «Новий Севастополь» загальною вартістю 495732,00 грн., а саме: нежитлових будівель, огорожі з «бутової кладки з металевим огородженням» та блоків фбс торгівельно-офісного комплексу, розташованого за адресою: Україна, м. Севастополь, Балаклавське шосе, 2, що належить приватному підприємству «Зєніт ЛТД» (правонаступнику приватного підприємства «Крим-Груп») на підставі рішення Господарського суду АР Крим по справі № 2-22/4361-2010 від 10.02.2010 р.

Приватним підприємством «Зєніт ЛТД» до Господарського суду АР Крим подано позовну заяву до приватного підприємства «Новий Севастополь» з вимогою визнати рішення учасників № 4 від 16.11.2010 р. недійсним з тих підстав, що на думку позивача вказане рішення підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки являє собою певну модель договору, укладеного щодо нерухомого майна.

Від приватного підприємства «Новий Севастополь» до Господарського суду АР Крим подано зустрічну позовну заяву. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що приватне підприємство «Новий Севастополь» фактично стало власником нерухомого майна, переданого йому учасником, але оскільки це право не визнається та оспорюється, то захист такого права можливий тільки у суді.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню, і при цьому виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до рішення № 4 про формування частки приватного підприємства «Зєніт ЛТД» у статутному капіталі приватного підприємства «Новий Севастополь» вказаним учасником суб’єкту господарювання сформовано частку у статутному капіталі приватного підприємства «Новий Севастополь» за рахунок внесення майна учасника до статутного капіталу приватного підприємства «Новий Севастополь» загальною вартістю 495732,00 грн., а саме: нежитлових будівель, огорожі з «бутової кладки з металевим огородженням» та блоків фбс торгівельно-офісного комплексу, розташованого за адресою: Україна, м. Севастополь, Балаклавське шосе, 2. що належить на праві власності приватному підприємству «Зєніт ЛТД» (правонаступнику приватного підприємства «Крим-Груп»).

Вказане нерухоме майно належить відповідачу за зустрічним позовом на підставі рішення Господарського суду АР Крим по справі № 2-22/4361-2010 від 10.02.2010 р., що набуло законної чинності.

Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, з моменту прийняття рішення учасників № 4 приватного підприємства «Новий Севастополь» від 16.11.2010 р. підприємство фактично стало власником нерухомого майна за приписом статті 12 Закону України «Про господарські товариства».

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем за первісним позовом не надано жодного доказу того, що рішення учасників № 4 приватного підприємства «Новий Севастополь» від 16.11.2010 р. суперечить вимогам чинного законодавства України, що могло б бути підставою для визнання його недійсним.

Позивачем за зустрічним позовом надано відповідні докази щодо оспорювання права власності. Про вказані обставини свідчить подача позовної заяви про визнання рішення учасників № 4 приватного підприємства «Новий Севастополь» від 16.11.2010 р. недійсним з мотивів, викладених у позовній заяві.

Суд не може погодитись з доводами позивача за первісним позовом про те, що рішення учасника № 4 приватного підприємства «Новий Севастополь» від 16.11.2010 р. є певною формою договору стосовно нерухомого майна, оскільки вказана позиція не узгоджується з діючим законодавством. Тому посилання на зміст статей 202, 203, 215 та 626 Цивільного кодексу України не може бути прийнято судом до уваги, оскільки спірне рішення учасників № 4 приватного підприємства «Новий Севастополь» від 16.11.2010 р. не є договором.

За таких обставин суд доходить обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову і задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.11.2010 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.12.2010 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Визнати за Приватним підприємством «Новий Севастополь» (код ЄДРПОУ 37369608, юридична адреса: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пролетарська, 12А) право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Україна, м. Севастополь, Балаклавське шосе, 2, а саме: нежитлові будівлі, огорожу з «бутової кладки з металевим огородженням» та блоків фбс торгівельно-офісного комплексу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.