Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
РІШЕННЯ
Іменем України
30.11.2010Справа №2-24/4905-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю правового агентства "КГБ", (49000, м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 76-А, офіс 219)
До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Южпромгрупп", (юридична адреса: АР Крим, м. Ялта; вул.Кірова, 89А; фактична адреса: м. Дніпропетровськ, вул.Крінична, 37)
про стягнення 125 987,05 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Перець О.О., представник за довіреністю від 22.10.2010р. №43, паспорт.
Від відповідача – не з’явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю правове агентство "КГБ" звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Южпромгрупп" про стягнення 125987,05грн.
Позовні вимоги ґрунтуються наступним: 09.03.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання охоронних послуг. Відповідно до умов договору вартість охоронних послуг складає із рахування 11,50грн. за одну годину роботи одного охоронця. Оплата за надані охоронні послуги здійснюється помісячно, відповідно до Акту здачі-прийому виконаних робіт-послуг. Станом на 16.07.2010р. згідно акту звірки взаємних розрахунків сума основного боргу 124381,20грн., у тому числі за березень-квітень 2010р. – 25482,00грн, за травень 2010р. – 17112,00грн., за червень 2010р. – 17112,00грн., за липень 2010р. – 64675,20грн.
Відповідач у відзиві на позов від 09.11.2010 р. повідомив про те, що між позивачем і відповідачем було укладено наступні акти виконаних робіт: від 30.04.2010 р. на загальну суму 25482 грн. за березень – квітень 2010 р. та від 31.05.2010 р. на загальну суму 17112 грн. за травень 2010 р. Тобто позивач вказує, що фактично було надано позивачем послуг на суму 42594 грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 125987,05 грн. є, за думкою відповідача, надуманими та не підтвердженими відповідними доказами. Також повідомив про те, що сплатити наявну заборгованість у розмірі 42594 грн. не має можливості в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем в якому опинилося на даний час підприємство.
Позивач заявою від 05.11.2010 р. зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені та збільшив у частині стягнення 3% річних у зв’язку із зміною періодів нарахування, зокрема щодо пені змінено період нарахування на 12.05.2010р. – 10.09.2010р. (у позові зазначений 06.05.2010р.- 16.07.2010р.) та суму на 1200,22грн. (у позові зазначена 1362,27грн.); щодо 3% річних змінений період нарахування на 12.05.2010р. – 01.09.2010р. (згідно позову 06.05.2010р. – 20.07.2010р.) та сума на 405,63грн. (згідно позову 243,58грн.)
Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.
Позивач змінені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав у повному обсязі та представив пояснення на відзив на позов, в яких, зокрема, вказав, що факт наявності заборгованості у розмірі 124381,20 грн. підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 16.07.2010 р.
Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
09.03.2010 р. між відповідачем по справі ( Замовник ) та позивачем ( Охорона ) був укладений договір №10/10 про надання послуг з охорони об’єкту.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору предметом даного договору є надання послуг по охороні території, майна, а також забезпечення пропускного режиму на території замовника. Замовник доручає, охорона бере з 24.03.2010 р. під охорону наступні об’єкти: складські приміщення, адміністративно – побутові корпуси, машини і механізми, розташовані на території підприємства за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Кринична, 37 зі слідуючим режимом роботи охоронників: 4 охоронця цілодобово.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору ціна послуг з охорони становить 11,50 грн. за 1 годину роботи одного охоронця.
Відповідно до глави 3 вказаного договору приймання та оплата виконаних послуг здійснюється згідно з актом приймання – передачі виконаних робіт щомісячно.
Роботи ( послуги ) вважаються виконаними ( прийнятими ) в разі підписання акту приймання – здачі виконаних робіт обома сторонами.
Замовник зобов’язується здійснити оплату робіт ( послуг ) протягом 5 – ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охорони.
У виконання умов вказаного договору позивачем було надано відповідачу послуги з охорони передбаченого вищевказаним договором об’єкту на суму 124 381,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі – приймання виконаних робіт ( послуг ) від 30.04.2010 р. на суму 25482 грн., від 31.05.2010 р. на суму 17112 грн., від 30.06.2010 р. на суму 17112 грн., від 16.07.2010 р. на суму 64675,20 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 9 – 10 ).
Суд дослідив представлені позивачем оригінали вказаних актів виконаних робіт.
При таких обставинах, суд вважає доведеним факт виконання позивачем робіт на суму 124 381,20 грн.
Відповідач стверджує, що за ним значиться заборгованість лише у розмірі 42594 грн., однак вказане не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
До того ж позивачем було представлено акт звірки розрахунків від 16.07.2010 р., відповідно до якого вбачається, що відповідачем визнається наявна заборгованість на суму 124 381,20 грн. Вказаний акт був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 11 ).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
До того ж відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідач, в супереч вимогам ст.. 22 ГПК України, доказів сплати заборгованості у розмірі 124 381,20 грн. суду не представив.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1200,22 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6.8 вищевказаного договору у разі порушення умов даного договору винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 12.05.2010 р. по 10.09.2010 р. у розмірі 1200,22 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 405,63 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 12.05.2010 р. по 01.09.2010 р. у розмірі 405,63 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено 02.12.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02.12.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Южпромгрупп", юридична адреса: АР Крим, м. Ялта; вул.Кірова, 89А; фактична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Крінична, 37, ( р/р 26001515607021 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 09324017 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю правового агентства "КГБ", 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 76-А, офіс 219, ( р/р 26002124131 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЗКПО 32859662 ) заборгованість у розмірі 124381,20 грн., пеня у розмірі 1200,22 грн., 3% річних у розмірі 405,63 грн., державне мито у розмірі 1259,87 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.
Судове рішення № 12805917, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 30.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4905-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: