Рішення № 128054567, 27.05.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1586/25

Провадження № 2/0203/1203/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Кринюк М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 09.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою було укладено кредитний договір №100578318 . В подальшому 16.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАзПБ» було укладено договір факторингу №1602024, відповідно до умов якого на користь останнього було відступлено право вимоги, у т.ч. за зазначеним вище кредитним договором. На момент відступлення права вимоги заборгованість відповідачки за кредитним договором складала 44450 грн., у т.ч: заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000 грн., заборгованість за відсотками 32550 грн., комісія 1900 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість за кредитним договором та понесені по справі судові витрати.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (після зміни найменування- Центральний районний суд міста Дніпра) від 26.03.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В призначене судове засідання представник позивача не з`явився. В пред`явленому позові позивач просив розглядати справу без участі його представника, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідачка до суду також повторно не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За вказаних обставин, суд, у відповідності до ч.3 ст.211, ч.3 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.280,281 ЦПК України, ухвалив провести розгляд справи по суті в заочному порядку, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).

Статтею 12 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Уст.526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у с.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №100578318, з додатками №1 та №2 у вигляді Графіку платежів та Паспорту споживчого кредиту, підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов п.п.1.2,1.3,1.4 кредитного договору сторонами було погоджено надання відповідачці кредиту в сумі 10000 грн., строком на 15 днів (з 09.12.2021 року по 24.12.2021 року.

Пунктом 1.5.1 договору було передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 1900 грн.

Згідно п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом визначені в розмірі 2550 грн., за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна процентна ставка згідно п.1.6 договору визначена в розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно платіжного доручення 36338034 від 09.12.2021 року вбачається, що на виконання умов кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на рахунок відповідачки кошти в сумі 10000 грн.

16.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАзПБ» було укладено договір факторингу №1602024, відповідно до умов якого та витягу з реєстру боржників №1 на користь останнього було відступлено право вимоги за укладеним із відповідачкою кредитним договором, заборгованість за яким на момент відступлення прав вимоги складала 44450 грн., у т.ч: заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000 грн., заборгованість за відсотками 32550 грн., комісія 1900 грн.

З урахуванням наведених вище обставин, не спростованих відповідачкою, умов кредитного договору та договору факторингу, положень законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідачки на користь позивача зазначену вище заборгованість, а також у відповідності до ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.3,11,12, Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.207,512,514,526,626,628,1048, 1049,1054,1077 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,89,141,211,223,247,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором про споживчий кредит №100578318 від 09 грудня 2021 року, яка утворилась станом на 16 липня 2024 року, в сумі 44450 грн., у т.ч: заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000 грн., заборгованість за відсотками 32550 грн., комісію в сумі 1900 грн.; а також стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 27 травня 2025 року.

Суддя С.Ю.Казак