Вирок № 128054394, 11.06.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 227/1313/24

(1-кп/199/329/25)

ВИРОК

іменем України

11.06.2025 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052230000493 від 21.11.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Никонорівка Красноармійського району Донецької області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2023 року, приблизно 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи на достатніх правових підставах технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи рух по проїжджій частині вул. Першотравневої з боку вул. Залізничної в бік вул. Банкової в м. Добропілля Донецької області, в районі будинку № 123 вул. Першотравневій, діючи в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

18.1 - Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

належним шляхом не стежачи за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, під час виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , яка рухалась по регульованому пішохідному переходу через проїжджу частину вул. Першотравневої в м. Добропілля зліва направо, відносно напрямку руху транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості або зупинки транспортного засобу для безпечного переходу пішоходом проїжджої частини, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка в момент контактування з передньою частиною автомобіля була звернена до нього правою частиною свого тіла.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події, пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного, який відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, що потребував для свого лікування часу більше шести, але не більше 21-ї доби, закритий уламковий перелом шийки правої плечової кістки, вивих голівки плечової кістки, закритий підвертлюговий перелом правого стегна зі зсувом уламків, закритий уламковий перелом обох кісток (великої та малої гомілкових) справа в середній третині зі зсувом, закритий перелом правої лопатки зі зсувом, закритий перелом перших ребр з обох боків, які як у сукупності так і окремо, відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але потребують для свого лікування часу більше 21-ї доби.

Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно-небезпечними наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що вранці 21.11.2023 року він, керуючи власним автомобілем «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , їхав по м.Добропілля до Пенсійного фонду. Разом з ним в автомобілі на передньому пасажирському сидінні була його матір похилого віку. Дощу, туману чи інших опадів в цей час не було, скло автомобіля було чистим, сторонніх предметів на ньому не було, нічого не обмежувало його видимість, в автомобілі було увімкнене ближнє світло фар. Спочатку він рухався по паралельній вулиці, після чого повільно повернув на вул. Першотравневу зі швидкістю приблизно 30 км/год. Продовжуючи рух, він відчув удар в передню праву частину свого автомобіля та побачив на капоті жінку, яка почала сповзати з капоту. Звідки взялася ця жінка, йому не відомо. На проїзній частині він її не бачив. Припускає, що жінка могла переходити дорогу з права наліво, оскільки він побачив її на правій частині капоту, однак достовірно сказати не може, оскільки до зіткнення її не бачив. Перед зіткненням він гальмував, пояснити навіщо, не може. Чи був пішохідний перехід на місці зіткнення не пам`ятає, знак пішохідного переходу був. Після зіткнення він вийшов з автомобіля, жінка в цей час вже сповзла з капоту, спочатку сіла, а потім лягла на землю, була в свідомості. Він попросив перехожих викликати ШМД, а сам схопив жінку та намагався перемістити її на заднє сидіння автомобілю, щоб вона не лежала на холодній землі. В подальшому жінка була госпіталізована, на місце події прибули працівники поліції. На момент ДТП його цивільно-правова відповідальність застрахована не була.

Не зважаючи на показання обвинуваченого в судовому засіданні, його вина підтверджується такими дослідженими в ході судового розгляду доказами в обсязі, визначеному з урахуванням думки учасників судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 21.11.2023 року вона йшла з боку вул. Залізничної в напрямку центру м. Добропілля. Дійшовши до пішохідного переходу вул. Першотравневої, біля буд. 123, вона подивилася в обидва боки. Приблизно за 150-200 м вона побачила автомобіль, який тільки почав повертати на цю вулицю. Оцінивши дорожню ситуацію, яка не створювала для неї небезпеки, враховуючи відстань до вказаного автомобіля, вона почала переходити дорогу по пішохідному переходу, про який попереджав відповідний дорожній знак. Не дійшовши близько 3 метрів до краю проїзної частини, вона відчула сильний удар від зіткнення з автомобілем, а потім ще два удари об інші його частини, в результаті чого знепритомніла. Отямилася, коли водій намагався затягнути її на заднє сидіння, її голова була в автомобілі, а ноги лежали на землі. Їй було дуже боляче, про що вона сказала водію, після чого він зупинився. Дуже швидко на місце події прибула ШМД, яка її госпіталізувала. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді численних переломім кісток правої сторони тіла, проходила тривале лікування і на теперішній час продовжує реабілітацію, винуватець ДТП жодної допомоги не надав, не вибачився, навіть жодного разу не поцікавився станом її здоров`я.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.11.2023 року вбачається, що місце ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться напроти буд. 123 по вул. Першотравневій в м.Добропілля. Огляд проводився в денний час, при природному освітленні, температура повітря 3°С. Проїзна частина горизонтальна пряма в плані; дорожнє покриття асфальтоване, сухе; ширина проїзної частини 14,7 м; число смуг для руху 2, шириною по 7,3 м кожна, ширина розділової смуги 0,1 м. Місце пригоди знаходиться в дії дорожніх знаків 5.38.1 (пішохідний перехід). Загальний стан видимості необмежений. Також, було оглянуто транспортний засіб, розташований на відстані 1 м від переднього правого колеса до правого краю проїзної частини, мається слід гальмування, довжиною 17,6 м. Крім того, зафіксовано зовнішнє пошкодження автомобіля вм`ятина на капоті.

Постановою слідчого від 21.11.2023 року тимчасово вилучений під час огляду місця ДТП транспортний засіб «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.11.2023 року (справа 227/3308/23) накладено арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження і користування на автомобіль «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 .

З висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/113-23/4537-ІТ від 15.12.2023 року вбачається, що робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебувають у працездатному стані.

З висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/113-23/4573-ІТ від 20.12.2023 року вбачається, що виходячи зі слідів гальмування, швидкість руху автомобіля «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент події складала 56,3; 59,0 км/год. Встановлене розрахунком значення швидкості слід вважати мінімально можливим, оскільки колеса автомобіля (при гальмування) могли заблокуватися не одразу, частина слідів могла не відобразитися на дорожньому покритті.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2024 року за участі потерпілої ОСОБА_7 за адресою: м.Добропілля, вул. Першотравнева, 123 остання на місці відтворила обставини наїзду на неї автомобіля, аналогічні наданим в судовому засіданні. Зокрема, шляхом замірів було встановлено місце наїзду на неї відносно меж проїзної частини, а саме: 2,2 м від правого краю проїзної частини; 12,5 м від лівого краю за напрямком руху автомобіля. Також, потерпіла за допомогою статиста відтворила темп її руху по проїзній частині до моменту наїзду. Шляхом декількох замірів було встановлено час, за який пішохід здолав відстань 12,5 м по прямому відрізку асфальтованої дороги, а саме: 7,8 с; 7,6 с; 7,7 с.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/113-24/1313-ІТ від 06.03.2024 року, з технічної точки зору в дорожній-транспортній ситуації водію автомобілю «ВАЗ» 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , слід було керуватися технічними вимогами пунктів 12.4, 12.9 (б), 18.1 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в дорожній-транспортній ситуації водій автомобілю «ВАЗ» 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування гальмування з моменту виходу пішоходу на нерегульований пішохідний перехід, тобто керуючись вимогами пункту 18.1 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в дорожній-транспортній ситуації дії водія автомобілю «ВАЗ» 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , які не відповідали вимогам пункту 18.1 Правил дорожнього руху України знаходились в причинному зв`язку із ДТП.

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.04.2024 року було отримано доступ до оригіналу медичної карти № 3961 потерпілої ОСОБА_7 в травматологічному відділенні КНП «Добропільська ЛІЛ».

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 74 від 04.04.2024 року отримані потерпілою ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, що потребував для свого лікування часу більше шести, але не більше 21-ї доби, були спричинені від дії тупих предметів; закритий уламковий перелом шийки правої плечової кістки, вивих голівки плечової кістки, закритий підвертлюговий перелом правого стегна зі зсувом уламків, закритий уламковий перелом обох кісток (великої та малої гомілкових) справа в середній третині зі зсувом, закритий перелом правої лопатки зі зсувом, закритий перелом перших ребр з обох боків, які як у сукупності так і окремо, відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але потребують та потребували для свого лікування часу більше 21-ї доби. Переломи та вивихи причинені від дії тупих предметів. Всі тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , могли бути спричинені при ДТП, описаній в постанові слідчого.

Згідно висновку КНП «Добропільська ЛІЛ» № 43 від 21.1.2023 року у ОСОБА_5 ознак сп`яніння виявлено не було, точний час огляду 11:40 год.

Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні потерпілою, суд вважає їх правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, не суперечать іншим встановленим судом фактичним обставинам справи. Зазначені показання були безпосередньо отримані судом в ході судового розгляду відповідно до вимог ч.ч.3-5 ст. 95 КПК України, а тому підстав не приймати їх за основу у суду немає.

Оцінюючи вищевказані письмові докази, суд вважає їх належними та допустимим, оскільки вони містять відомості щодо фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також отриманіта надані стороною обвинувачення в порядку, встановленому КПК України.

В той же час, суд критично оцінює показання обвинуваченого в судовому засіданні, оскільки вони не містять відомостей про механізм ДТП, що є нелогічним та явно свідчить про його бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. При цьому, обвинувачений в судовому засіданні висловив припущення, що потерпіла могла переходити проїзну частину з права наліво, що суперечить іншим дослідженим судом доказам, зокрема показанням потерпілої в судовому засіданні, протоколу слідчого експерименту за її участі, а також висновку судово-медичної експертизи, яким підтверджується отримання потерпілою переломів та вивихів правої частини тіла, що можливо тільки в разі її руху зліва на право за напрямком руху автомобіля. Незгоду з обвинуваченням ОСОБА_5 також обґрунтовував тим, що на досудовому розслідуванні з ним не проводився слідчий експеримент. Проте, як вбачається з досліджених судом матеріалів досудового розслідування обвинувачений не звертався до слідчого з клопотанням про проведення вказаної слідчої дій. Також, вказаних клопотань не надходило до суду під час судового розгляду, після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами доповнень від учасників судового розгляду не надходило. Крім того, показання обвинуваченого не містять відомостей про механізм ДТП, що унеможливлює їх перевірку чи уточнення шляхом проведення слідчого експерименту.

Тобто, за встановлених судом фактичних обставин справи, пішохід ОСОБА_7 перетинала проїзну частину зліва на право за напрямком руху автомобіля, по пішохідному переходу, в світлу пору доби, до моменту зіткнення подолала 12,5 м. Видимість для водія автомобіля ОСОБА_5 була необмежена, однак належним чином останній за дорожньою обстановкою не стежив, оскільки при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого він об`єктивно спроможний був виявити, заходів для своєчасного зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу він не вжив, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_7 . Технічна можливість ОСОБА_5 уникнути наїзду на пішохода підтверджується висновком судової автотехнічної експертизи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні належні та допустимі докази, а саме: показання в судовому засіданні потерпілої, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, висновок судово-медичної експертизи, висновки транспортно-трасологічної, інженерно-транспортної та автотехнічної судових експертиз, узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять подію кримінального правопорушення та вину ОСОБА_5 в його вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_5 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, і його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогамистатей 65-67КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належать до категорії необережного нетяжкого злочину.

Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, досяг пенсійного віку, непрацюючий, неодружений, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, керував транспортним засобом, не застрахувавши свою цивільно-правову відповідальність, не відшкодував завдану потерпілій вчиненням кримінального правопорушення шкоду.

З досудової доповіді на обвинуваченого вбачається, що органом пробації відносно ОСОБА_5 встановлено низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства, його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

При цьому, в судовому засіданні захисник посилалася на те, що обвинувачений попросив перехожих викликати ШМД, що не знайшло підтвердження під час судового розгляду, а також намагався перемістити потерпілу до салону автомобіля, щоб вона не лежала на холодній землі, що суд не вважає діями, які спрямовані на надання потерпілій медичної чи іншої допомоги, а відповідно не визнає вказані обставини такими, які пом`якшують покарання.

За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України, з обов`язковим призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що буде повною мірою відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Також, у кримінальному провадженні представником потерпілої було пред`явлено цивільний позов про стягнення на користь ОСОБА_7 з цивільних відповідачів ОСОБА_5 та Моторного транспортного страхового бюро (далі МТСБУ) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

В обґрунтування цивільного позову з урахуванням уточнених позовних вимог від 28.04.2025 року представник потерпілої посилається на те, що внаслідок наїзду автомобілем під керуванням обвинуваченого потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного, закритий уламковий перелом шийки правої плечової кістки, вивих голівки плечової кістки, закритий підвертлюговий перелом правого стегна зі зсувом уламків, закритий уламковий перелом обох кісток (великої та малої гомілкових) справа в середній третині зі зсувом, закритий перелом правої лопатки зі зсувом, закритий перелом перших ребр з обох боків.

Відразу після ДТП 21.11.2023 року потерпіла була госпіталізована до КНП «Добропільська ЛІЛ», де проходила стаціонарне лікування до 29.11.2023 року. Після чого, з 29.11.2023 року до 22.12.2023 року вона екстрено була транспортована до КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», де було продовжено стаціонарне лікування та проведено операціюМОС правоїстегнової кістки інтрамедулярнимстержнем pfna,операцію МОСінтрамедулярним стержнемвеликогомілкової кістки,реверсивне ендопротезуванняправого плечевогосуглобу Evolutis. Надалі, з 06.02.2024 року до 23.02.2024 року потерпіла проходила стаціонарне лікування в КНП «Добропільська ЛІЛ».

29.04.2023року ОСОБА_7 відповідно доату МСЕК№ 772030була встановленаінвалідність другоїгрупи.

За період лікування потерпіла витратила на лікування 267877 грн. 93коп., в тому числі на встановлення їй ендопротезу та металоконструкцій в розмірі 221150 грн. Понесення позивачем вказаних витрат підтверджується медичною документацією ОСОБА_7 , відповідними рахунками та квитанціями.

При цьому, обвинувачений свою цивільно-правову відповідальність не застрахував, допомоги на лікування не надавав і не пропонував, тому потерпіла звернулася до МТСБ з заявою про відшкодування шкоди, заподіяної її здоров`ю.

Так, 23.05.2024 потерпіла отримала від цивільного відповідача МТСБ відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою нею працездатності в розмірі 125694,38 грн. В той же час, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 30.05.2022 року № 109 з 01.07.2022 року страхові суми за внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлені в розмірі: за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю 320000 грн. Отже, враховуючи вказаний ліміт страхового відшкодування, з цивільного відповідача МТСБ на користь позивача підлягає відшкодуванню шкода, пов`язана з лікуванням потерпілої в розмірі 194305,62грн.(320000грн. 125694,38грн.)грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає відшкодуванню обвинуваченим в розмірі 73572,31 грн. (267877,93 грн. 194305,62 грн).

Також, потерпіла зазнала моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях у зв`язку з ушкодженням її здоров`я. Після ДТП в результаті отриманих травм, незважаючи на тривале лікування, вона продовжує бути малорухомою (не може самостійно одягнутися, взутися, помитися, зробити зачіску) та відчуває біль. Внаслідок ДТП вона втратила здоров`я, перенесла декілька складних операцій та складну реабілітацію (більше трьох місяців лежала на спині). Вона втратила спокій, її звичайний побут та життєві зв`язки порушилися. Те, що з нею трапилося, вплинуло на її близьких та рідних, які змушені були цілодобово знаходитися поруч та збирати гроші на її лікування. Завдану моральну шкоду потерпіла оцінює в 300000 грн., яку просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 .

Крім того, ОСОБА_7 були понесені витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги адвокатом в суді в розмірі 12000 грн., які підлягають стягненню на її користь з цивільних відповідачів.

В судовому засіданні потерпіла, представник потерпілої на задоволенні цивільного позову наполягали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов не визнав, посилаючись на відсутність його вини в завданні шкоди.

Представник цивільного відповідача МТСБ в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність та відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позову. Зокрема, щодо вимог про відшкодування потерпілій шкоди, заподіяної здоров`ю, то останньою не надано оригіналів документів на підтвердження розміру витрат на ліки, лікування та предмети догляду, понесені на підставі виданих лікарняних рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

За загальним правилом ст.ст. 1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частинами першою та другоюстатті 1187 ЦК Українипередбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_7 в судовому засіданні посилалася на наступні докази, засвідченні копії яких надані представником потерпілої в системі «Електронний суд», які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

-виписка із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення КНП «Добропільська ЛІЛ» № 3961, де ОСОБА_7 проходила стаціонарне лікування з 21.11.2023 року до 29.11.2023 року. Лікування: операція від 21.11.2023р. - ЧКО правої гомілки в АЗФ стрижневого типу (ЕТН). Однак, відомостей про медичні призначення вказана виписка не містить (т.1 а.с. 36);

-довідки про проведення КТ-грамм обох плечових суглобів кісток тазу № 237 та № 236 від 27.11.2023 року, згідно з якими у ОСОБА_7 були діагностовано багатоуламковий перелом-вивих правої плечової кістки, перелом правої лопатки, переломи ребер з обох сторін, ДОА лівого плечового суглобу, багатоуламковий перелам правої стегнової кістки зі зміщенням уламків (т.1 а.с. 37, 40);

-виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» № 10681/713, де ОСОБА_7 проходила стаціонарне лікування з 29.11.2023 року до 22.12.2023 року. Лікування: операція 04.12.2023 МОС правої стегневої кістки інтрамедулярним стержнем pfna; 07.12.2023 МОС інтрамедулярним стержнем правої великогомілкової кістки; 15.12.23. Реверсивне ендопротезування правого плечового суглобу Evolutis. Вказані призначені медичні препарати та процедури (т.1 а.с. 40-49);

-виписка із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення КНП «Добропільська ЛІЛ» № 513, де ОСОБА_7 проходила стаціонарне лікування з 06.02.2024 року до 23.02.2024 року з приводу зростаючих закритих уламкових переломів шийки правої плечової кістки, перелому обох кісток правої гомілки, перелому правої лопатки, станів після МОС правої стегневої кістки інтрамедулярним стержнем pfna; МОС інтрамедулярним стержнем правої великогомілкової кістки; реверсивного ендопротезування правого плечового суглобу Evolutis (т.1 а.с. 38-39);

-чеки та квитанції на придбання ліків з 21.11.2023 року до 27.11.2027 року (т.1 а.с. 43), які суд не враховує в якості доказів на підтвердження витрат на лікування, оскільки в виписці із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення КНП «Добропільська ЛІЛ» № 3961 не зазначені медичні препарати, які призначалися у вказаний період;

-видаткова накладна № МН-0000005 від 05.12.2023 року на придбання набору металоконструкцій для стегнової та гомілкової кістки на загальну суму 65350,00 грн. (а.с. 51), квитанція АТ КБ ПриватБанк від 05.12.2023 року про переказ грошових коштів на вказану суму (а.с. 61);

-видаткова накладна № 151 від 15.12.2023 року на придбання компоненту ендопротезу плечового суглобу 155 800,00 грн. (а.с. 53), квитанція АТ КБ ПриватБанк від 18.12.2023 року про переказ грошових коштів на вказану суму (а.с. 61);

-чеки та квитанції, а саме: від 18.12.2023 на суму 294,13 грн., 16.12.2023 337,30 грн., 09.12.2023 287,50 грн., 22.12.2023 400,00 грн., 19.12.2023 51,87 грн., 17.12.2023 380,00 грн., 15.12.2023 205,00 грн., 22.12.2023 261,00 грн. та 350,99 грн., 15.12.2023 1512,70 грн., 07.12.2023 265,20 та 410,00 грн. (рентгенографія), 02.12.2023 1031,00 грн., 15.12.20023 2619,00 грн., 205,00 грн., 1512,70 грн., 07.12.2023 339,60 грн., 11.12.2023 393,40 грн., 14.12.2023 29,80 грн., 294,80 грн., 06.12.2023 - 550,00 грн., 05.12.2023 258,70 грн., 74,91 грн., 08.12.2023 188,50 грн., 07.12.2023 2770 грн. (КТ), 04.12.2023 1369,00 грн., 01.12.2023 84,20 грн., 319,10 грн., 23.12.2023 548,25 грн., 54,81 грн., 04.12.2023 1861,44 грн., 30.11.2023 3208,48, 23.11.2023 1600 грн., 18.02.1023 155,17, 11.12.2023 5,60 грн., 594,93 грн., 09.12.2023 213,00 грн., 23.02.2023 230,67 грн., 28.12.2023 513,00 грн., 08.12.2023 188,50 грн., на загальну суму 25856,25 грн. (т.1 а.с. 59-85). В той же час, суд не враховує решту досліджених чеків та квитанцій, оскільки вони або дублюються або відсутні відомості про призначення відповідних медичних препаратів лікарем;

-висновок про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації № 39/240 від 29.04.2024 року, згідно з якими ОСОБА_7 призначені допоміжні засоби реабілітації: палиця та ходунок рамка;

-довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 772030, згідно з якою ОСОБА_7 встановлено другу групу інвалідності з 29.04.2024 року строком до 29.04.2025 року.

Оцінюючи вказані докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджено завдання потерпілій ОСОБА_7 шкоди, пов`язаної з її лікуванням на загальну суму 247006,25 грн., де 155 800,00 грн. витрати на реверсивне ендопротезування правого плечового суглобу Evolutis (видаткова накладна № 151 від 15.12.2023 року, квитанція АТ КБ ПриватБанк від 18.12.2023 року, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 10681/713 про фактичне проведення вказаної операції), 65350,00 грн. - МОС правої стегневої кістки інтрамедулярним стержнем pfna, МОС інтрамедулярним стержнем правої великогомілкової кістки (видаткова накладна № МН-0000005 від 05.12.2023 року, квитанція АТ КБ ПриватБанк від 05.12.2023 року,а виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 10681/713 про фактичне проведення вказаної операції), 25 856,25 грн. документально підтверджені витрати на лікування, обстеження, придбання ліків та предметів догляду (чеки та квитанції).

В судовому засіданні було встановлено, що власником транспортного засобу «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність застрахована не була.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (далі Закону) у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею ст. 23 Закону передбачено, що шкодою,заподіяною життюта здоров`юпотерпілого внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,зокрема,є шкода,пов`язана злікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим.

Відповідно до ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 року № 109 з 01.07.2022 року страхові суми за внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлені в розмірі: за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю 320000 грн.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 23.05.2024 потерпіла отримала від МТСБУ відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 5144,38 грн. та стійкою втратою працездатності в розмірі 120600 грн., а всього 125694,38 грн. (т.1 а.с. 82, 84).

В той же час, враховуючи межі страхових сум, з цивільного відповідача МТСБУ на користь потерпілої підлягає відшкодуванню шкода, пов`язана з лікуванням, в розмірі 194305,62грн.(320000грн. 125694,38грн.)грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і вказаною виплатою підлягає відшкодуванню обвинуваченим в розмірі 52700,63 грн. (247006,25 (грн. 194305,62 грн).

Також, суд вважає доведеними доводи позивача про завдання їй моральної шкоди, оскільки отримані потерпілою ОСОБА_7 в результаті ДТП тілесні ушкодження призвели до тяжких та тривалих фізичних та душевних страждань, що підтверджується дослідженою судом медичною документацією.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що до теперішнього часу її фізичний стан продовжує потребувати відновлення, а її емоційний стан є негативним через неможливість продовжувати активне життя, втрату певних навичок та здібностей, вимушені зміни в побуті.

Враховуючи обставини та характер злочину, у вчиненні якого вину обвинуваченого ОСОБА_5 визнано доведеною, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої ОСОБА_7 , тяжкість вимушених змін в її житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування їй моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 300000 грн.

При цьому, згідно з договором про надання правової допомоги № 27 від 22.04.2024 року потерпілою ОСОБА_7 був укладений договір з адвокатом ОСОБА_6 , який був залучений до участі в справі в якості її представника. З акту виконаних робіт за вказаним договором вбачається, що витрати з надання правової допомоги склали 12000 грн., їх фактична оплата потерпілою ОСОБА_7 підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 27 від 22.04.2024 року.

Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Частиною 2 ст. 120 КПК України передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Отже, процесуальні витрати потерпілої, пов`язані з оплатою правової допомоги представника, в розмірі 12000 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9ст.100 КПК України, скасувавши арешт майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.371,373-374, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Цивільний позов представника потерпілої задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 194305 (сто дев`яносто чотири тисячі триста п`ять) гривень 62 (шістдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 52 700,63 грн., моральну шкоду в розмірі 300000 грн., процесуальні витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги представника потерпілої, в розмірі 12000 грн., а всього 364700 (триста шістдесят чотири тисячі сімсот) гривень 63 (шістдесят три) копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: автомобіль «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_5 , скасувавши арешт вказаного майна, накладений ухвалою слідчого судді слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.11.2023 року (справа 227/3308/23).

Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз:

-№ СЕ-19/113-23/4537-ІТ від 15.12.2023 в розмірі 2271,84 грн.;

-№ СЕ-19/113-23/4573-ІТ від 20.12.2023 в розмірі 1514,56 грн.;

-№ СЕ-19/113-24/1313-ІТ від 06.03.2024 в розмірі 2271,84 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1