Ухвала суду № 128049979, 17.04.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5257/24

Провадження № 2/369/2004/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши матеріали цивільної справи №369/5257/24 за позовом ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме:

1) договором позики № 78783293 в розмірі 26250 грн.;

2) кредитним договором № 6300515 в розмірі 15275,40 грн;

3) кредитним договором № 00-6641062 в розмірі 13320,49 грн;

4) кредитним договором № 07634-02/2023 в розмірі 2940,20 грн..

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 28 березня 2024 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи №1666 від 18 жовтня 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснено, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

У вищевказаній ухвалі зазначено, що в порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме не в повному обсязі сплачено судовий збір. Вказано, що у позові об`єднано чотири вимоги майнового характеру, а саме стягнення заборгованості за: 1) договором позики № 78783293 в розмірі 26 250 грн.; 2) кредитним договором № 6300515 в розмірі 15 275,40 грн; 3) кредитним договором № 00-6641062 в розмірі 13 320,49 грн; 4) кредитним договором № 07634-02/2023 в розмірі 2 940,20 грн.. Так, за чотири вимоги позивач мав сплатити 12 112,00 грн (3 028,00 * 4) судового зору.

До позовної заяви позивач надав платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 05 березня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на те, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою майнового характеру, у той час як позов містить чотири самостійні вимоги.

Зокрема, позивачу було вказано на те, що враховуючи часткову сплату судового збору в розмірі 3028 грн., позивачу слід доплатити судовий збір за три вимоги майнового характеру у розмірі 9 084,00 грн. та надати до суду докази сплати такого.

24 березня 2025 року на адресу суду, через систему «Електронний суд», надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Ясницької Наталії Олегівни про усунення недоліків, що зареєстрована в суді 25 березня 2025 року за вхідним №15094/25, в якій зазначено наступне:

«Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., тому заява відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»: «Судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК (1618-15).

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі)».

Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи».

Крім того, посилається на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж Відповідача, в якій об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки: правочини укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подано одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України.

Так, представник позивача зазначає, що об`єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторони заінтересовані в тому, щоб всі їх спірні вимоги були розглянуті одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи. Об`єднанням позовів забезпечується правильність одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог.

Разом із тим, представник позивача зазначила, що в разі, якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами ускладнює вирішення справи, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості.

Також позивач вказав, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Так, представник позивача просила суд розгляд справи провести за відсутності представника позивача та на підставі наявних у справі доказів задовольнити позовні вимоги.

Проаналізувавши заяву про усунення недоліків, документи, що додані до неї, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом із тим, доводи представника позивача, що зазначені нею у заяві про усунення недоліків, - не є підставою для висновку про те, що стороною позивача сплачено судовий збір в повному обсязі.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на необхідність оплатити судовий збір, при цьому наведено обґрунтування. Однак позивачем на виконання вказаної ухвали не додано доказу на підтвердження сплати ним судового збору в повному обсязі, тим самим не усунуто недоліків, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Зі змісту ст. 6 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред`явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз`яснено судам, що роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

При цьому слід зауважити, що процесуальний порядок передбачає можливість об`єднання і роз`єднання кількох позовних вимог одного провадження, якщо маються однорідні вимоги кількох позивачів до одного й того відповідача чи однорідні вимоги одного позивача до кількох відповідачів.

Однак, зазначаючи в поданій заяві на виконання ухвали суду про залишення позову без руху про можливість суду роз`єднати заявлені позивачем у даному цивільному позові позовні вимоги, представником позивача не заявлено та не зазначено за яку саме вимогу ними сплачено судовий збір.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №911/414/18, провадження №12-231гс18).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 року №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.

Заява, яка складається з декількох самостійних позовних вимог, у разі недотримання форми і змісту позову в певній частині самостійних вимог тягне за собою не відповідність формі і змісту позовної заяви в цілому.

Таким чином, станом на 17 квітня 2025 року недоліки, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, - позивачем не усунуто.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Оскільки судом було надано можливість представнику позивача усунути недоліки, а саме надати докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі, але вказані недоліки не усунено, суд приходить до висновку про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА