Рішення № 128040852, 11.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2025 року Справа№640/3916/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до акціонерного товариства Укрпошта про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до акціонерного товариства Укрпошта, в якій позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі акціонерного товариства Укрпошта за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 23, шляхом зобов`язання повністю зупинити роботу вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 28 жовтня 2021 року № 995.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 18 жовтня 2021 року по 28 жовтня 2021 року було проведено планову перевірку акціонерного товариства Укрпошта, за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе 34а. Під час перевірки виявлено 24 порушень вимог Правил пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 червня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24 червня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що зупинка об`єкту, за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул.Новокиївське шосе 34а матиме негативні наслідки для користувачів послуг поштового зв`язку (позбавлення права користувачів можливості користування послугами поштового зв`язку, порушення строків доставки поштових відправлень та переказів, збитки, неотримання коштів одержувачами пенсій та соціальних допомог, що є їх основним джерелом доходу, інше).

В частині пунктів 6,7,8,9,10,13,20,22 акту перевірки № 995 від 28 жовтня 2021 року складеного Бориспільськім ГУ ДСНС України у Київській області, порушення Правил пожежної безпеки в Україні усунуті.

Щодо пунктів 1,2,3,4,11,12,14,15,16,17,18,19,21,23,24 акту, представник відповідача звертає увагу, що усунення порушень буде здійснюватися відповідно до плану заходів з врахуванням ситуації, що склалася в Україні та у відповідності до Закону України Про публічні закупівлі.

Внаслідок форс-мажорних обставин, що діяли та продовжують діяти на АТ Укрпошта, а саме: бойових дій на території України; окупації частини території ворогом; руйнувань та ушкоджень об`єктів товариства, руйнування та ушкодження інфраструктури на територіях де відбувались бойові дії; ускладнень з рухом транспорту; перебоями з пальним; внутрішнім переміщенням та виїздом за кордон працівників, які забезпечують роботу товариства усунення порушень встановлених актом ускладняється.

Окрім того, представник відповідача звертає увагу, що перевірка Бориспільським ГУ ДСНС України у Київській області мала формальний характер.

На думку представника відповідача позивачем не доведено наявність загрози для життя та/або здоров`ю людей.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства Укрпошта про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін відмовлено.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/3916/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року справу прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укрпошта» про зупинення провадження у справі № 640/3916/22 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» про застосування заходів реагування відмовлено.

17 квітня 2025 року відповідачем надано додатковий відзив, у якому вказує наступне:

по пункту 1 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що будинки, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено п. 1.2. глави 1, розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ). Відповідно до пункту 5.5 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» «Не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 м2». Загальна площа об`єкта складає 66,9 м2, тому зазначений пункт не підлягає виконанню.

по пункту 2 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2, розділу ІІІ ППБУ. Відповідно до пункту 5.3 та таблиці 1 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» об`єкти V ступеню вогнестійкості не підлягають обробленню засобами вогнезахисту. Зазначений пункт не підлягає виконанню.

по пункту 3 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1, розділу ІV ППБУ. В АТ «Укрпошта» постійно здійснюється закупівля товарів та послуг з питань забезпечення пожежної безпеки, за окремим планом. Повне виконання пункту планується у 2025 році.

по пункту 4 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1, розділу ІV ППБУ. В АТ «Укрпошта» постійно здійснюється закупівля товарів та послуг з питань забезпечення пожежної безпеки, за окремим планом, в тому числі проведення замірів опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Планується виконати протягом 2025 року.

по пункту 5 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, Паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 6 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що в приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, чим порушено п. 1.18. глави 1, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 7 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що електророзетки не встановлено на не горючу основу (конструкцію) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, чим порушено п. 1.17. глави 1, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 8 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, чим порушено п. 1.8. глави 1, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 9 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що допускається улаштування та експлуатація кабелів і проводів з пошкодженого або такою, шо в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, чим порушено абз. 3, п. 1.18., глави 1, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 10 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом ближче 1 м до горючих матеріалів, чим порушено абз. 2, п. 1.18., глави 1, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 11 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що в приміщенні пошти відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 м, чим порушено п.1.12. глави 1, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 12 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників, чим порушено п. 3.17. глави 3, розділу V ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі. Укладено договір № 090424-16Е між АТ «Укрпошта» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «РЕДТЕХ» про надання послуг. За результатами технічного обслуговування складено акт приймання-передачі наданих послуг № 225 від 19 червня 2024 року.

по пункту 13 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що вогнегасники, які перебувають на об`єкті, не обладнані обліковими (інвентарними) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації, чим порушено п. 3.18. глави 3, розділу V ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 14 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що первинні засоби пожежогасіння не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі, чим порушено абз. 2,п. 3.10., глави 3, розділу V ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 15 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що димову трубу будинку з покрівлею з горючих матеріалів не обладнано іскрогасником, чим порушено п. 2.9. глави 2, розділу ІV ППБУ. Відповідно до пункту 2.9. глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками. Покрівля зазначеної будівлі виконана із негорючого матеріалу (шиферу). Зазначений пункт не підлягає виконанню.

по пункту 16 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що не проводиться очищення димоходів, (груби) від сажі перед початком а також на протязі опалювального сезону із фіксацією у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпис, чим порушено п. 2.5. глави 2, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 17 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що не визначено осіб, відповідальних за топлення груби, чим порушено п. 2.3. глави 2, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 18 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що до роботи із топленням груби допускається особи, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, чим порушено п. 2.17. глави 2, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 19 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що посадова особа не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, чим порушено п. 16. розділу ІІ ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі. По пункту 20 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, чим порушено п. 4. розділу ІІ ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 21 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що будівлю не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби, чим порушено п. 2.22. глави 2, розділу ІV ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 22 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що протипожежні відстані між будинками, спорудами не очищені від опалого листя, чим порушено п. 2.1. глави 1, розділу ІІІ ППБУ. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 23 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що не проведено навчання посадових осіб з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, чим порушено п.8. ч.1, ст. 20 Кодексу цивільного захисту України. Зазначений пункт виконано в повному обсязі.

по пункту 24 Акту та позовної заяви, у якому зазначено, що не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту п. 11. ч.1, ст. 20 Кодексу цивільного захисту України. Зазначений пункт не потребує виконання. Пунктом 11 Додатку до Порядку підготовки сил до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту, затвердженого ПКМУ від 26.06.2013 № 443, визначений склад учасників при проведенні спеціального об`єктового навчання з питань цивільного захисту, а саме: члени комісії з питань надзвичайних ситуацій, керівний склад і фахівці, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з цивільного захисту суб`єкта господарювання, спеціалізовані служби цивільного захисту, до третини формувань цивільного захисту суб`єкта господарювання вищезазначені об`єкти не є окремими юридичними особами, а являються структурними підрозділами АТ «Укрпошта», в якому створена комісія з питань надзвичайних ситуацій та працюють відповідні фахівці з цивільного захисту. Також, на вищевказаному об`єкті не створювались добровільні формування цивільного захисту, оскільки відповідно до постанови КМУ № 787 від 09.10.2013 такі формування утворюються суб`єктами господарювання, так як чисельність працюючого персоналу на об`єкті менше 50 осіб, а також відсутня транспортна, будівельна, комунальна, медична, пожежна та інша спеціальна техніка. Згідно штатної чисельності на даному об`єкті працює менше 5 осіб та відсутня спеціальна техніка.

Враховуючи вищезазначене вважає, що відповідачем надано підтвердження вчинення дій з усунення порушень чинного законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, що свідчить про відсутність ризику для життя та здоров`я людей, а отже правових підстав для вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, а саме об`єкту за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 34-А шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкту до повного усунення порушень зазначених в акті від 28.10.2021 року № 995.

Просить задоволенні позову відмовити.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство Укрпошта є юридичною особою, ідентифікаційний код 21560045, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22.

Київська міська дирекція акціонерного товариства "Укрпошта" є відокремленим підрозділом відповідача, код ЄДРПОУ ВП 01189979.

10 вересня 2021 року ГУ ДСНС України у Київській області видано наказ №1083 про проведення планової перевірки акціонерного товариства Укрпошта, розташування об`єкту за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 34-а.

З 18 жовтня 2021 року по 28 жовтня 2021 року посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено планову перевірку акціонерного товариства Укрпошта щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В ході перевірки посадовими особами було виявлено 24 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки а саме:

п. 1.2, глава 1, розділ V, ППБУ Будинки, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів 3 необхідними засобами гасіння;

пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУДерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

п. 1.21, глава 1, розділ IV, ППБУ Не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявівВідсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

п. 1.20, глава 1, розділ IV, ППБУ Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Це порушення може призвести до несвоєчасного виявлення проблем у електромережі, що у свою чергу може призвести до пожежі;

п. 1.6, глава 1, розділ IV, ППБУ З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Здійснення з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей

п. 1.18, глави 1, розділу IV, ППБУ В приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи. Використання в пожежонебезпечних зонах світильників безпосередньо на струмопровідних проводах може призвести до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей

п. 1.17, глава 1, розділ ІV, ППБУ Електророзетки не встановлено на не горючу основу (конструкцію) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. При порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей

пункт 1.8, глава 1, розділ ІV, ППБУ Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромережПри улаштування та експлуатація тимчасових електромереж та їх не відповідність, призведе до аварійної роботи електромережі в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками у наслідок виникнення пожежі.

абзац 3, пункт 1.18, глава 1, розділ ІV, ППБУ Допускається улаштування та експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією. При порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

абзац 2, пункту 1.18, глави 1, розділу ІV, ППБУ Допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом ближче 1 м до горючих матеріалів. У разі виникнення короткого замкнення в електроустаткуванні та електрощитах може призвести до швидкого загорання горючих матеріалів, що призведе до стрімкого розвитку пожежі та до можливих негативних наслідків (загрозу життю та/або здоров`ю людей, великим матеріальним збиткам);

п. 1.12, глава 1, розділ ІV, ППБУ В приміщенні пошти відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра. У разі виникнення короткого замкнення в електроустаткуванні та електрощитах може призвести до швидкого загорання горючих матеріалів, що призведе до стрімкого розвитку пожежі та до можливих негативних наслідків (загрозу життю та/або здоров`ю людей, великим матеріальним збиткам)

пункт 3.17, глава 3, розділ V ППБУНе проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників. Зростає ймовірність не спрацювання первинних засобів пожежогасіння, що у свою чергу може призвести до розповсюдження вогню із великою швидкістю;

п.3.18, глава 3, розділ V ППБУ Вогнегасники які перебувають на об`єкті не обладнані обліковими (інвентарними) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації. Відсутність загальної нумерації на вогнегасниках може призвести до порушення умов їх експлуатації та несвоєчасного обслуговування вогнегасників, що в свою чергу унеможливлює їхню експлуатацію за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації;

Абзац 2, пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ Первинні засоби пожежогасіння не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі Зростає ймовірність затримки використання первинних засобів пожежогасіння, що у свою чергу може призвести до розповсюдження вогню із великою швидкістю;

пункт 2.9, глава 2, розділ IV, ППБУДимова труба будинку з покрівлею з горючих матеріалів не обладнано іскрогасникомВідсутність іскрогасника на димовій трубі може призвести до потрапляння продуктів горіння на горючі матеріали (дах) що призведе до стрімкого розвитку пожежі та до можливих негативних наслідків (загрозу життю та/або здоров`ю людей, великим матеріальним збиткам);

пункт 2.5, глава 2, розділ IV, ППБУНе проводиться очищення димоходів, (груби) від сажі перед початком а також на протязі опалювального сезону із фіксацією у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпис може призвести до загорання сажі у димоході та призвести до потрапляння продуктів горіння на горючі матеріали (дах) що призведе до стрімкого розвитку пожежі та до можливих негативних наслідків (загрозу життю та/або здоров`ю людей, великим матеріальним збиткам);

пункт 2.3, глава 2, розділ IV, ППБУНе визначено осіб, відповідальних за топлення грубиВизначення осіб за топлення груби унеможливлює неправильних дій персоналу під час топлення груби.;

пункт 2.17. глава 2. розділ IV, ППБУ до роботи із топленням груби попускається особи, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень. Відсутність навчання із топленням туби може призвести до невірних дій персоналу при топленні туби та загорання котельні, що призведе до стрімкого розвитку пожежі та до можливих негативних наслідків (загрозу життю та/або здоров`ю людей, великим матеріальним збиткам);

п. 16, розділ II, ППБУПосадова особа не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.Відсутність навчання з питань пожежної безпеки може призвести до невірних дій персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє її розвитку, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення масштабної пожежі;

пункт 4, розділ II, ППБУ Для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Відсутність інструкцій з питань пожежної безпеки може призвести до допущення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, в результаті чого можливе призвести до надзвичайної ситуації з подальшими її наслідками (травмування, загибель людей, знищення матеріальних цінностей)

пункт 2.22, глава 2, розділ ІІІ, ППБУ Будівлю не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби. Відсутність адресного вказівника встановленого на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби може призвести до довгого пошуку об`єкта пожежно-рятувальними підрозділами, що у свою чергу збільшує час розповсюдження пожежі.;

пункт 2.1, глава 1, розділ III, ППБУПротипожежні відстані між будинками, спорудами не очищені від опалого листя Протипожежні відстані повинні очищатися від опалого листя у зв`язку з тим, що опале сухе листя є легкозаймистим матеріалом який знаходиться біля будівлі пошти, під час загорання листя можливе потрапляння продуктів горіння на горючі матеріали, що призведе до стрімкого розвитку пожежі та до можливих негативних наслідків (загрозу життю та/або здоров`ю людей, великим матеріальним збиткам) ;

пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ Не проведено навчання посадових осіб з питань цивільного захисту та техногенної безпеки. Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху;

п. 11 ч.1 ст. 20 Кодексу 24 цивільного захисту України; п. 5,6 ПКМУ №444 Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту. Може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайноїситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Кодексу Цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон № 877)державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 877 передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 6 Закону України №877 підставою для здійснення позапланових заходів визначено доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з п. 6 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", та пунктом 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Відповідно до п.п. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 4 лютого 2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21 вересня 2017 року № 507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Частиною 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальним органом на території Донецької області є позивач.

Згідно ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч.ч. 1,2 та 3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 березня 2015 року за № 252/26697, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні.

Пунктом 2 розділу 1, визначено, що ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) (пункт 1 розділу 1 Правил).

Вищезазначені порушення, встановлені актом перевірки від 18 березня 2021 року № 90 створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки ускладнюють гасіння пожежі.

Отже, за результатами перевірки встановлено, що подальша експлуатація будівлі акціонерного товариства Укрпошта із вищезазначеними порушеннями пожежної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Посилання відповідача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

У відповідності до частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням про усунення усіх встановлених судом порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження усунення порушень, виявлених під час перевірки відповідачем надано докази, які не свідчать про усунення всіх виявлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуації у Київській області порушень.

Відповідно до приписів Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року в справі №320/5696/18, на деякі з яких також влучно покликається і скаржник у касаційній скарзі.

Відсутність доказів повного усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, свідчить про обґрунтованість необхідності застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівлі. Застосування такого заходу є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Суд звертає увагу, що з моменту виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у відповідача було достатньо часу (більше 3 років) для їх усунення.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, та враховуючи, що відповідачем, не надано доказів, які б свідчили про усунення всіх виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, існує загроза життю та здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність зупинення експлуатації (роботи) будівлі акціонерного товариства Укрпошта, що розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 34-а до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його належність та ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду від 28 січня 2021 року у справі № 640/4090/20.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки судом встановлено протилежне.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Окрім того суд не бере до уваги доводи відповідача, що зупинка об`єкту матиме негативні наслідки для користувачів послуг поштового зв`язку (позбавлення права користувачів можливості користування послугами поштового зв`язку, порушення строків доставки поштових відправлень та переказів, збитки, неотримання коштів одержувачами пенсій та соціальних допомог.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Суд зазначає, що заходи реагування у вигляді зупинення господарської діяльності та припис можуть існувати одночасно.

Зважаючи на обставини справи, суть спірних правовідносин та їх правове регулювання, суд вважає, що належним та достатнім заходом реагування буде зупинення експлуатації (роботи) будівлі.

Щодо посилання відповідача на лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає, що такий лист не є належним, допустимим і достатнім доказом форс-мажору та звертає увагу на висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 16 вересня 2024 року у справі № 520/6236/23, в якій акцентовано увагу на наступному.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати, законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Таким чином, введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 5 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 3 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Відповідачем не надано ані сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України, ані інших належних доказів неможливості виконання обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

На такий правовий аспект звернув увагу Верховний Суд у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 820/10989/15.

Проте, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача щодо проведення позапланової перевірки з метою встановлення факту усунення таких порушень.

Також матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, як і не містять належних доказів щодо усунення усіх заявлених відповідачем порушень, а тому доводи відповідача про їх усунення не підтверджені належними доказами.

Щодо наданих відповідачем документів на підтвердження діагностування та заправки вогнегасників, суд вважає за необхідне окремо зазначити, що такі докази не є належними та допустимими, оскільки з них неможливо встановити, чи проводились вказані дії з вогнегасниками саме на об`єкті відповідача за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 34-а, щодо якого розглядається ця справа.

Окрім того, наведене не спростовує не усунення відповідачем порушень, які полягають у: не обладнані будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», не наданні документів щодо захисту будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірки, не проведення заміру опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, не забезпечення утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечено підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування), не оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не забезпечення будівлі адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі освітлюваними у темний час доби.

Слід зазначити, що у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 4 червня 2020 року у справі № 826/13895/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/14758/17, від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18 Верховний Суд зазначив, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

При цьому необхідно зауважити, що викладені висновки Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо.

Справи цієї категорії спорів нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, стосовно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

Так, суд вважає за необхідне вказати, що Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2025 року у справі № 280/8250/20, досліджуючи питання щодо незабезпечення об`єкта системами протипожежного захисту, вказав: «Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» поширюються на проектування, монтування систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) об`єктів будівництва, а саме: автоматичних систем пожежогасіння та флегматизації; автономних систем пожежогасіння; систем пожежної сигналізації; системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання; систем протидимного захисту; систем централізованого пожежного спостерігання; диспетчеризації систем протипожежного захисту.

Система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа» тощо).

Системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу систем пожежної сигналізації.

Система керування евакуюванням - сукупність технічних засобів та організаційних заходів, призначених для оповіщування про виникнення пожежі та подавання сигналів керування евакуюванням.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що знаходяться в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання. За способами оповіщення система оповіщення ділиться на світлові (візуальні), звукові, мовленнєві та комбіновані.

Верховний Суд зазначає, що відсутність необхідних систем заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, виходячи із встановлених обставин цієї справи та неусуненого відповідачем порушення в сфері пожежної безпеки, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що виявлене порушення, яке не було усунуто, становить загрозу життю та здоров`ю людей.».

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, а також проаналізувавши наведену частину порушень вимог протипожежної безпеки, суд переконаний, що порушення під номерами, зокрема, 1, 3, 7, 11, 12, становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Так, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 140/12199/21).

Отже, наведені порушення не є формальним, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Посилання відповідача на порушення прав третіх осіб, у разі зупинення роботи будівлі АТ «Укрпошта» суд вважає незмістовними та такими, що не спростовують наведених висновків суду щодо загрози життю і здоров`ю громадян, які відвідують таку будівлю.

Також доцільно вказати на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил техногенної та пожежної безпеки, щодо якої подано цей позов була проведена позивачем ще у жовтні 2021 року, а станом на 2025 рік виявлені порушення у повному обсязі так і не усунуто, незважаючи на те, що відповідно до наданого ж самим відповідачем Плану заходів з усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки перевірки приміщень будівлі АТ «Укрпошта» за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 25, такі заходи мали бути вжиті ще у 2022 році.

Однак, жодних належних доказів щодо причин неусунення відповідачем вказаних порушень, не надано.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відтак, враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров`ю людей, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Як вже зазначено вище, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення усіх порушень, а застосування заходів реагування буде співмірним з виявленими та неусуненими відповідачем порушеннями.

Щодо доводів відповідача про те, що загальна площа об`єкта складає 66,9 м2, тому зазначений пункт п. 1.2. глави 1, розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» не підлягає виконанню, суд не бере до уваги, оскільки жодного доказу у підтвердження даних обставин, суду не надано.

Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція щодо порядку та можливості скасування заходів реагування викладено в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 9 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Київській області (місцезнаходження: вул. Межигірська, 8, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 38537963) до акціонерного товариства Укрпошта (місцезнаходження: вул. Хрещатик, 22, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 21560045) про застосування заходів реагування, - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі та приміщень Акціонерного товариства «Укрпошта» за адресою: Київська область, м.Переяслав, вул. Новокиївське шосе, 34-а, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 28 жовтня 2021 року № 995.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В.Загацька