Рішення № 128040851, 10.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 року Справа№200/1845/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника Родітєлєву Н.А. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії щодо обмеження розміру та виплати пенсії максимальним розміром;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2025 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому при здійсненні відповідних перерахунків з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію особи з інвалідністю внаслідок війни у розрахунку 80 % грошового забезпечення, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При ознайомленні зі складовими своєї пенсії в особистому електронному кабінеті на порталі електронних послуг ПФУ позивачем встановлено, що відповідачем безпідставно встановлено обмеження виплати пенсії максимальним розміром. Позивач вважає такі дії протиправними, необґрунтованими, незаконними, в зв`язку з чим звертається до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 24 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач надав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року, частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058IV, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

До того ж, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб незалежно від дати призначення пенсії.

Щодо попередніх судових рішень стосовно протиправності обмеження пенсії відповідач пояснив, що коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.

В зв`язку з проведенням індексації пенсійних виплат в березні 2025 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25 лютого 2025 року було проведено перерахунок пенсії позивачу. Отже управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача та не здійснено порушення виконання рішення суду у справі № 200/4574/24 щодо здійснення перерахунку пенсії позивача без обмеження з 01.06.2024.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Позивач є особою з інвалідністю 2 групи та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 від 16 вересня 2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у справі № 200/8483/21, яке набрало законної сили 04 листопада 2021 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду, зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 12 травня 2021 року № 33/25-741 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання вказаного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, однак при здійсненні такого перерахунку відповідач обмежив її виплату максимальним розміром, у зв`язку із чим пенсія позивача склала 20930 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №200/1720/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження розміру та виплати пенсії позивачу максимальним розміром та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2023 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №200/4574/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження розміру та виплати пенсії позивачу максимальним розміром та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

03.03.2025 позивачем при ознайомленні зі складовими своєї пенсії в особистому електронному кабінеті на порталі електронних послуг ПФУ було встановлено, що відповідачем безпідставно, всупереч рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 200/4574/24 встановлено обмеження виплати пенсії максимальним розміром.

Відповідач листом-відповіддю від 10.03.2023 №5480-4941/В-02/8-0500/25 повідомив, що розмір пенсії позивача з урахуванням надбавок станом на 01.03.2025 складає 28612,63 грн, але з урахуванням максимального розміру пенсії остаточний розмір пенсії до виплати складає 26737,63 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає , що відповідно до статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Преамбулою Закону № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року (далі Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

У постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, Верховний Суд зазначив , що на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Враховуючи такий висновок, обмеження максимального розміру пенсії позивача не може бути застосовано, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, в частині переліку невизначених умов такої виплати, а саме: при здійсненні відповідних перерахунків з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

Згідно з вимогами статей 2, 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому, або мають невизначений на час розгляду характер .

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи на час звернення до суду спір між сторонами у наведеній частині відсутній.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, висновків Верховного Суду, позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов`язання відповідача здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Через звільнення позивача від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) щодо обмеження розміру та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 1386610) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 березня 2025 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов