Рішення № 128037492, 11.06.2025, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/246/25

Номер провадження 2/948/210/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

у березні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач 15.07.2021 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та отримала кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 38 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно.

Станом на 24.03.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором склала 17696,58 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою від 08.04.2025 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 41).

У відзиві на позов представниця відповідачки Бульбах Н.М. просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частинні стягнення відсотків у розмірі 8917,96 грн, одночасно проти стягнення тіла кредиту в розмірі 8778,62 грн не заперечує, покликаючись на те, що розмір процентів не погоджено сторонами, а паспорт споживчого кредиту не є складовою кредитного договору, умови та правила надання банківських послуг та тарифи не були доведені до відома відповідачці (а.с.56-60).

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать довідки про доставку електронного документа позивачу, представниці відповідачки та рекомендоване повідомленн відповідачці, яке отримано 11.04.2025 (а.с.48, 53-55).

Представник позивача в позовній заяві та поданому клопотанні просить розгляд справи провести за його відсутності, одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду (а.с. 4 на зв., 6), представниця відповідачки подала клопотання про розгляд справи без її участі та участі відповідачки та підтримала правову позицію, викладену у відзиві на позов (а.с.65).

Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, дослідивши надані письмові докази.

Так, судом установлено, що 15.07.2021 відповідач ОСОБА_1 підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, на підставі якої відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідач підтвердила, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору згодна отримати шляхом самостійної рооздруківки з офіційного сайту банку (а.с.7).

15.07.2021 ОСОБА_1 підписала простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з мобільного телефону заяву про надання послуги «Швидка готівка» №А201СТ155101152853 (а.с.8 на зв.-9).

Цього ж числа ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому визначено умови договору, зокрема строк кредитування 36 місяців, процентна ставка 75% річних, реальна річна процентна ставка 109,01% річних, загальні витрати за кредитом 15657,36 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 25657,36 грн, розмір щомісячного платежу 712,72грн (а.с.7 на зв.-8).

15.07.2021 відповідачем підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.9 на зв.).

Як вбачається з меморіального ордеру № TR.18381189.21459.898 від 15.07.2021 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн згідно договору № А201СТ155101152853 від 15.07.2021 (а.с.11 на зв.).

У виписці по кредиту, наданій позивачем, зазначено, що за період з 15.07.2021 по 23.03.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 склала 17696,58 грн (а.с.12-13).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 24.03.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором від 15.07.2021 перед банком становить 17 696,58 грн, з яких: 8 778,62 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 917,96 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.10-11).

Згідно з вимогами ст.4ЦПК України кожна особа має право впорядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

На підтвердження заявлених вимог щодо стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом позивач, зокрема, надав до суду паспорт споживчого кредиту, вказуючи про те, що відповідач особистим підписом підтвердила ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної картки.

В той же час, згідно зі статтею 9Закону України«Про споживчекредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту(частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України«Про споживчекредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України«Про споживчекредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Як убачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту. Однак, дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Таким чином, підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не свідчить, що відповідачем було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками. Окрім того, суд бере до уваги, що в даній роздруківці заяви вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. Споживач, підписавши такий документ, підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації споживача, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для споживача, у тому числі в разі невиконання останнім зобов`язань за таким договором.

Враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, суд критично оцінює можливість доведення факту належного повідомлення відповідача про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту.

Окрім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вбачав наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Не підтверджує вказаних обставин і паспорт споживчого кредиту, що міститься в матеріалах справи.

Суд уважає, що позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, у анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. А відтак, суд уважає, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами потрібно відмовити.

Водночас, за змістом статтей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, суд уважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, та доходить висновку, що з відповідачки на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за кредитним договором від 15.07.2021 у розмірі 8 778,62 грн.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають частковому відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Акціонерноготовариства «Акцент-Банк»до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 15.07.2021 у розмірі 8778,62 грн та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1201,66 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська,11, поштовий індекс 49074, ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя С.М.Косик