Постанова № 128022288, 10.06.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/2361/23

Номер провадження 2-а/298/27/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Хомин Л.Р.,

номер справи 298/2361/23,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, поліцейський відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Рижак Іван Іванович,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв залісуду вселищі ВеликийБерезний позовнузаяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Хохрун І.І., до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та поліцейського відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Рижак Іван Івановича, про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №1159879 від 25.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі про забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Хохрун І.І., в порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з вказаним вище позовом.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 25 грудня 2023 року поліцейським СРПП ВП №2 Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Рижаком Іваном Івановичем складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1159879, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, та на нього накладено штраф у розмірі 20400 гривень.

Вказує, що з оскаржуваної постанови слідує, що 25.12.2023 о 15 год 16 хв с.Латірка вул.Центральна водій керував автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого пошкодження вітрового скла - тріщина в зоні роботи склоочисника, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та позбавлений права керування на 1 рік Воловецьким районним судом 936/1269/23 від 13.12.2023, чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ.

Вважає постанову незаконною, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв адміністративне правопорушення, за яке на нього накладено адміністративне стягнення, при оформленні постанови порушено ряд вимог чинного законодавства, така підлягає скасуванню.

Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1. "а" ПДР, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно ч.4 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, однак яким чином інспектором поліції з`ясовано, що позивач позбавлений права керування транспортним засобом строком на один рік на підставі судового рішення, відомості у постанові відсутні.

Зазначає, що дійсно постановою судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.4 ст.121 КУпАП (справа 936/1269/23) та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Проте, вказане рішення суду не набрало законної сили, оскільки 22 грудня 2023 року адвокатом Хохрун І.І. подано апеляційну скаргу на постанову суду і вказана скарга 22 грудня 2023 року зареєстрована у канцелярії Воловецького районного суду та відправлена рекомендованим листом Укрпошти накладна №8900002352265 від 22 грудня 2023 року, відповідно наявної роздруківки державного реєстру судових рішень постанови Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.12.2023 у справі №936/1269/23 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відомості про набрання вказаним судовим рішенням законної сили у станом на 26 грудня 2023 року відсутні, відповідно наявної роздруківки державного реєстру судових рішень станом на 18 год. 33 хв. 26 грудня 2023 року Воловецький районний суд Закарпатської області, справу №936/1269/23 (номер провадження 3/936/770/2023), направлено 26 грудня 2023 року до апеляційного суду.

Посилаючись на положення ст.294 КУпАП, вважає, що постанова Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року, не набрала законної сили станом на 25 грудня 2023 року, а тому ОСОБА_1 не вважався особою позбавленою права керування транспортним засобом, відтак складання на нього постанови за ст.126 ч.4 КУпАП є безпідставним та незаконним.

ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, які складали на нього постанову про те, що ним подано апеляційну скаргу на постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року, однак працівники поліції не реагували на його пояснення.

Стверджує, що поліцейський Рижак І.І. не здійснював розгляду справи, не ознайомив Докієнко А.Г. з правами, передбаченими ст.268 КУпАП, не з`ясовував обставин адміністративного правопорушення та всіх обставин, які належало з`ясувати при розгляді справи, не надав можливості викласти пояснення ОСОБА_1 .

За таких обставин, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №1159879 від 25.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі про забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.126 КУпАП, та вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою суддіВеликоберезнянського районногосуду Закарпатськоїобласті від2січня 2024року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача - Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, подано до суду відзив на позовну заяву, який надійшов 19.02.2024, в якому представник проти позову заперечує. Вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказується, що інспектором ВП №2 Мукачівського РУН ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Рижак І.І. було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕНА №1159879 від 25.12.2023 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необгрунтованими.

Посилається, що пунктом 6.8.5 Наказу Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 №710 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Крім цього, позивач керував транспортним засобом після того як постановою суду його було позбавлено права керувати транспортним засобом, тобто не маючи права керування таким, а відтак, порушив приписи ПДР України, за що ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Водночас інспектор ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Рижак І. І. не міг бути усвідомлений, що адвокатом було подана апеляційна скарга, а згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інспектору було достеменно відомо, що позивач був позбавлений права керувати транспортним засобом. Звідси, дії поліцейського щодо зупинки керованого позивачем транспортного засобу та його вимога пред`явлення водієм відповідних документів, ґрунтуються на вимогах закону.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги просив задовольнити.

В силу вимог ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Згідно ч.4ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

За наслідком розгляду даної справи, 04.06.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, та в порядку абз.2 ч.1 ст.227 КАС України відклав ухвалення та проголошення рішення до 10.06.2025.

З`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення на них відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

25.12.2023 відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ЕНА №1159879 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.126 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.

За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним утому, що він 25.12.2023 15:16:59 в с.Латірка, вул.Центральна, 29, керував автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого пошкодження вітрового скла-тріщина в зоні роботи склоочисника, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та позбавлений права керування на 1 рік Воловецьким районним судом 936/1269/23 від 13.12.2023, чим порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху, адміністративна відповідальність за дане порушення передбачена ч.4ст.126 КУпАП.

Не погодившись із винесенням вказаної постанови, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення наявності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість винесення ним постанови про адміністративне правопорушення.

Частиною 2ст.19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначенийКонституцієюта законами України.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є протиправність постанови поліцейського про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері дотриманняправил дорожнього руху.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух»зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно достатті 41 Закону України «Про дорожній рух»регулюютьсяПравилами дорожнього руху(далі -ПДР), затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Пунктом 1.3 ПДРвизначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно п. 2.1(а)ПДРУкраїни, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4статті 126 КУпАПпередбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, порушення вимог п. 2.1аПДРтягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.4ст. 126 КУпАП.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4ст. 126 КУпАПобов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

За приписами частини 1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»(далі - Закон №580-VIII), поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Як слідує зі змісту положень п.п.3, 8, 11 ч.1ст.23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначенихзаконом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Так, згідно ч.1, 2ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, у порушенніправил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як передбачено приписамист.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннямист.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузакономпорядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як видно зі змістуст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючисьзакономі правосвідомістю.

Згідно з ч.4ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст.283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно достатті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд враховує, що спірною постановою від 25.12.2023 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за керування в цей день транспортним засобом автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 , в с.Латірка, вул.Центральна, 29, будучи позбавленим права керування Воловецьким районним судом Закарпатської області від 13.12.2023 строком на 1 рік.

Водночас, судом встановлено, що постановою Воловецького районного суду від 13.12.2023 у справі №936/1269/23 позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушеннях передбачених ч.1ст.130 та ч.4 ст.121 КУпАПта на підставі ст.36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Ця постанова Воловецького районного суду від 13.12.2023 у справі №936/1269/23 була оскаржена Докієнко А.Г. 22.12.2023 в апеляційному порядку та за наслідками розгляду апеляційної скарги вказана постанова залишена без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 8 лютого 2024 року.

Відповідно до ст.317та317-1 КУпАПособа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Відповідно дост.291 КУпАПпостанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

За даними довідки про набрання судовим рішенням законної сили, що сформована засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", датою набрання законної сили постанови Закарпатського апеляційного суду в справі 936/1269/23 є 08.02.2024.

Тобто, постанова Воловецького районного суду від 13.12.2023 у справі №936/1269/23 про позбавлення позивача права керування транспортними засобами на строк 1 рік набрала законної сили лише 8 лютого 2024 року, і відповідно, не підлягала до виконання станом на 25 грудня 2023 року.

Отже, саме з 8 лютого 2024 року ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом на строк 1 рік.

Вказаним підтверджується обґрунтованість доводів позову про те, що на час винесення спірної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ЕНА №1159879від 25.12.2023,позивач ОСОБА_1 не вважався таким, що позбавлений права керування транспортними засобами.

Таким чином, на момент складання оскаржуваної постанови позивач не був позбавлений права керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, тому відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого саме за ч. 4ст. 126 КУпАП.

На підставі встановлених у справі фактичних обставин судом встановлено, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем законодавства про дорожній рух, зокрема, про вчинення порушеньПДРУкраїни, визначених п.2.1.аПДР, відповідальність за що передбачена ч.4ст.126 КУпАП.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, оскаржувана постанова відповідача, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.4ст.126 КУпАПза керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, являється необґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Разом з цим, судом зауважується, що в оскаржуваній постанові поліцейського міститься посилання про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого пошкодження вітрового скла-тріщина в зоні роботи склоочисника, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, при цьому такі дії ОСОБА_1 поліцейським не кваліфіковано як порушення Правил дорожнього руху та останнього за вказане порушення до відповідальності не притягнуто.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Сама собою наявність технічних несправностей не є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Такі технічні несправності обов`язково повинні бути віднесені законом до таких, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху).

Перелік технічних несправностей і невідповідностей вимогам, за яких згідно із законодавством забороняється експлуатація транспортних засобів, визначений у п. 31.4 Правил дорожнього руху.

Посилання на технічні несправності в оскаржуваній постанові поліцейського, визначені у п. 31.4 Правил дорожнього руху, відсутні.

Суд звертає увагу на те, що на відміну від тролейбусів і трамваїв, експлуатація яких згідно з п. 31.2 Правил дорожнього руху, забороняється за наявності будь-якої несправності, зазначеної в правилах технічної експлуатації цих транспортних засобів, експлуатація інших транспортних засобів забороняється за наявності технічних несправностей і невідповідностей, що перелічені у п. 31.4 Правил дорожнього руху.

Додатково суд вважає необхідним зазначити, що ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» встановлює також методи контролювання вимог щодо безпечності технічного стану колісного транспортного засобу.

Згідно з п. 7.8.1 вказаного стандарту відповідність вимогам п.п. 6.8.1, 6.8.2, 6.8.4-6.8.6, 6.8.8, 6.8.10-6.8.25 перевіряють візуально та, у відповідних випадках, прикладанням зусилля, приведенням у дію, простукуванням нарізевих з`єднань.

Відповідно до п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Отже, сколи чи тріщини на вітровому склі колісного транспортного засобу заборонені саме у зоні роботи склоочисників.

Відтак, факт наявності тріщин на вітровому склі в забороненій зоні міг бути встановлений інспектором саме шляхом приведення у дію склоочисників та візуального спостереження, як це передбачено п. 7.8.1 ДСТУ 3649:2010.

Разом з тим, оскаржена постанова не містить даних щодо наявності будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, на підставі яких інспектор прийшов висновку про наявність порушення п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, і таких доказів суду не надано.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправною оскарженої постанови, суд прийшов висновку, що в задоволенні такої слід відмовити зважаючи на приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, підставою для стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору є задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та наявність документального підтвердження сплати нею судового збору у відповідному розмірі.

Така позиція суду повністю співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 липня 2020 по справі №524/6159/16-а.

Згідно даних квитанції №3592620049 від 26.12.2023 позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом на рахунок було сплачено судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Тому, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 536 гривні 80 копійок, відповідно до ст.139 КАС України мають бути покладені на відповідача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову серії ЕНА №1159879 від 25.12.2023 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП, винесену поліцейським відділенняполіції №2Мукачівського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатськійобласті РижакІваном Івановичемскасувати, а справу про адміністративні правопорушення закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі: Головне управління Національної поліції у Закарпатській області, місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці, 13, Закарпатської області, ЄДРПОУ 40108913, поліцейський відділенняполіції №2Мукачівського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатськійобласті РижакІван Івановичмісцезнаходження: 89100 с-ще Воловець, вул.Карпатська, 53, Мукачівського району Закараптської області.

Повне рішення суду складено 10 червня 2025 року.

Суддя Зизич В.В.