Рішення № 128021895, 10.06.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/540/25

Номер провадження №2-а-678-16/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області у складі

головуючого судді Лазаренка А. В.,

за участі секретаря судових засідань Непийвода Л. Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

07 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і просить Постанову № 3254 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 14 березня 2025 року виконувачем обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно нього закрити. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 № 3254 від 14 березня 2025 року накладено на нього штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Як вбачається з постанови, він не прибув 08 грудня 2024 року на 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці, яку було направлено Укрпоштою за № 1347202 від 22 грудня 2024 року. Скоїв адміністративне правопорушення піл час дії особливого періоду. Копію постанови № 3254 від 14 березня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав 03 квітня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата отримання постанови 24 березня 2025 року не відповідає дійсності, оскільки фактично отримав постанову 03 квітня 2025 року, що підтверджується його підписом в оригіналі постанови, яка знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із зазначеною вище постановою він категорично не згідний, виходячи з наступних обставин. 03 березня 2025 року він особисто з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки перебуває в розшуку за те, що нібито він отримав повістку та не з`явився у визначений в повістці день та час. Надалі протягом тривалого часу перебував у приміщенні ТЦК поки складався протокол. В протоколі надав пояснення, де підтвердив, що повістку не отримав. Медичні документи направлені на ВЛК на дослідження до 11 Регіональну комісію ВЛК АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії конверта «Укрпошта» № 0610210215304, до якого долучено рекомендоване повідомлення та довідка про причини повернення, зазначено причини повернення, а саме: адресат відсутній за вказаною адресою. Повістку, яка нібито надійшла на його поштову адресу, він не отримував. Про наявність повістки дізнався від працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 03 березня 2025 року. Повістка на адресу не надходила і вручена не була.

Крім того, в проміжку часу з 09 липня 2024 року по 10 липня 2024 року було пройдено військово-лікарську комісію, що підтверджується Додатком 13 та Додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, згідно яких він непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Після проходження медичної комісії Довідка ВЛК та Картка обстеження та медичного огляду була надана до ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами медичного огляду були оновлені дані, що підтверджується відміткою у військовому квитку від 10 липня 2024 року.

За таких обставин, вважає, що постанова № 3254 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, винесена 14 березня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю. Окрім того, під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 не перевірений факт стану здоров`я, результати медичного огляду та про направлення медичних висновків на підтвердження непридатності до військової служби. В постанові невірно зазначено розгляд протоколу, оскільки відносно нього 03 березня 2025 року було складено протокол № 180, а в порушення вимог КУпАП, в постанові зазначено «розглянувши протокол № 181 від 03 березня 2025 року. Розгляд справи не був перенесений на іншу дату, для надання пояснень, доказів щодо даного факту, що є порушенням права на захист.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить задовольнити. Пояснив, що 10 липня 2024 року своєчасно оновив військово-облікові дані, при цьому згідно висновків лікарської комісії є непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Повістку він не отримував, та про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 не знав, 03 березня 2025 року дізнався про те, що перебуває у розшуку.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює начальником пересувного поштового відділення Укрпошта. Під час доставки рекомендованого листа, вдома за вказаною адресою нікого не було, тому було зроблено відмітку про відсутність адресата. Про наявність повістки від ТЦК та СП адресата чи повнолітніх членів сім`ї не повідомляли.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 у судові засідання жодного разу не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на адміністративний позов до суду не надали. Таким чином відповідач не виконав покладений на нього обов`язок доказування складу адміністративного правопорушення у діях особи в даній адміністративній справі.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу № 180 про адміністративне правопорушення від 03 березня 2025 року виявлено, що 22 листопада 2024 року громадянину ОСОБА_5 була направлена повістка про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 годину 00 хвилин 08 грудня 2024 року, проте у визначений у повістці день 08 грудня 2024 року громадянин ОСОБА_6 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.

Згідно оскаржуваної постанови № 3254 про адміністративне правопорушення від 14 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що він порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч.І дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме не прибув 08 грудня 2024 року на 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці, яку було направлено Укрпоштою за №1347202 від 22 листопада 2024 року. Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно із абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

У відповідності до абз 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

З огляду на наявність обставин у справі, є встановленим та підтвердженим позивачем, що розгляд призначеної на 10 год. 00 хв. 14 березня 2025 року справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП фактично відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з порушенням прав, визначених ст. 268 КУпАП.

Відтак тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.

Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, неповідомлення особи про розгляд справи, незабезпечення участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Так, у оскаржуваній постанові наявне формулювання, що ОСОБА_1 перебував у розшуку.

Суд звертає увагу, відповідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач викликався повісткою на 08 грудня 2024 року для уточнення облікових даних, однак відповідно до наявного військового квитка позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 липня 2024 року.

Більше того, представник ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи доступ до відповідних баз даних про військовозобов`язаних осіб, мав можливість переконатись, що ОСОБА_1 станом на час винесення оскаржуваної постанови 14 березня 2025 року мав бути виключеним з військового обліку. Так, згідно Довідки ВЛК та Картки обстеження та медичного огляду від 10 липня 2024 року, ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Після проходження медичної комісії медична документація була надана до ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами медичного огляду ОСОБА_1 були оновлені дані, що підтверджується відміткою ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому квитку від 10 липня 2024 року.

Крім того, згідно Свідоцтва про хворобу № 2025-03-07-1030 від 07 березня 2025 року, затвердженої 11 регіональною ВЛК 18 квітня 2025 року, ОСОБА_1 непридатний до військової служби на підставі ст. 42-а графи ІІ Розкладу хвороб.

Тобто, при прийнятті оскаржуваної постанови 14 березня 2025 року не враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, до неї (постанови) не додано жодних доказів відсутності, можливості отримання Держателем військовозобов`язаних та резервістів персональних даних військовозобов`язаного, шляхом електронної інформаційної взаємодії комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Окрім того, в постанові невірно зазначено розгляд протоколу, оскільки відносно ОСОБА_1 03 березня 2025 року було складено протокол № 180, а в порушення вимог КУпАП, в постанові зазначено «розглянувши протокол № 181 від 03 березня 2025 року.

Також ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав суду доказів того, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом повістки про його виклик на 08 грудня 2024 року іншим чином і йому достеменно було відомо про необхідність прибути саме на вказаний час. Більше того, відмітка про відсутність адресата за вказаною адресою проставлена оператором поштового зв`язку 20 грудня 2024 року, тоді як за повісткою № 1347202 ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 08 грудня 2024 року.

Таким чином, лише саме недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, за таких обставин, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн, про що свідчить квитанція до платіжної інструкції, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,6 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову № 3254 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 14 березня 2025 року виконувачем обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11 червня 2025 року.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований і проживає по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , електронний кабінет відсутній.

ВІДПОВІДАЧ: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26629451, №13717, тел. НОМЕР_2 , інші засоби зв`язку невідомі, відомості про наявність електронного кабінету відсутні.

Суддяпідпис А. В. Лазаренко

Суддя А. В. Лазаренко