Рішення № 128016610, 09.06.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2-а/741/24/25

Єдиний унікальний номер 740/374/25

РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

секретарів судового засідання Кузьменка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з цим адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії ЕНА № 3808804 від 07 січня 2025 року, винесеною поліцейським (м. Бобровиця) ВП № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , його ( ОСОБА_1 ) за порушення п. 31.4.3 ПДР було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за те, що 07 січня 2025 року о 13:48:29 на дорозі м. Бобровиця-с. Кобижча водій керував вищевказаним ТЗ, в якого були затоновані задні габаритні ліхтарі, сигнали стопів та сигнали повороту.

Позивач стверджує, що користувався автомобілем «Mercedes-Benz» 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та 07 січня 2025 року о 13 год 50 хв. був зупинений на автодорозі між м. Бобровиця та с. Кобижча Ніжинського району Чернігівської області в світлу пору доби. Йому в провину поліцейським було поставлено те, що на автомобілі, нібито, затоновані задні габаритні ліхтарі, сигнали стопів, тому відносно нього ( ОСОБА_1 ) винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Поліцейський особисто зробив висновок щодо тонування світлових приладів на автомобілі без вивчення документів на ТЗ, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження із застосуванням вимірювальної техніки, не вимірювалась світловіддача світлових приладів, відповідні акти технічного стану не складалися. Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, яким чином інспектор виявив порушення.

Доданим до позову протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01606-01300_24 від 11 травня 2024 року підтверджено, що автомобіль «Mercedes-Benz» 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним.

Просив суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3808804 від 07 січня 2025 року скасувати, а провадження по справі закрити.

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріної Т.О. від 24 січня 2025 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано на розгляд Носівського районного суду Чернігівської області (а.с.13, 18).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 26 лютого 2025 року відкрито позовне провадження у даній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.22).

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачеві Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Положеннями частини 4 статті 47 КАС України передбачено, серед іншого, право відповідача подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини 5 статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Правом на поданням відзиву на позовну заяву Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не скористалось, у встановлені судом процесуальні строки відзив на позовну заяву до суду не подано.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав клопотання, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, судовий розгляд справи № 740/374/258 просив здійснювати за відсутності позивача (а. с. 30).

У судове засідання представник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ст. 257 КАС України).

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

З`ясувавши позицію позивача, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 3808804 від 07 січня 2025 року, винесеною поліцейським ВП № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції Федченком Миколою Миколайовичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Підставою для притягнення до відповідальності слугував висновок про порушення п. 31.4.3 ПДР- керув. водієм ТЗ, що має несправ. зовн. світл. Приладів (темної пори доби), з яким відпов до встанов. правил. експл. його заборон., переобл., з порушен. відпов. правил, норм і станд. а саме те, що 07 січня 2025 року о 13:48:29 на дорозі м. Бобровиця-с. Кобижча водій керував ТЗ автомобілем «Mercedes-Benz» 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого були затоновані задні габаритні ліхтарі, сигнали стопів та сигнали повороту (а.с.5-6).

З доданого до позову протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01606-01300_24 від 11 травня 2024 року убачається, що транспортний засіб «Mercedes-Benz» 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним. Дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 11 травня 2025 року (а.с.9).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП установлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.

За правилами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, зокрема, частини першої статті 121.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулична-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, із змінами. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. "г" 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Підпунктом "б" пункту 9.2 ПДР встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суд зауважує, що розділом 31 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, коли на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання (п.п. "г" п. 31.4.3 ПДР).

Розсіювач пропускає світловий потік і залежно від конструкції заломлює його. Інша функція розсіювача захист фари від зовнішніх впливів. Розсіювач виготовляється зазвичай із прозорого пластику. Нанесення тонування чи покриття на розсіювачі погіршує видимість транспортного засобу, внаслідок чого підвищується ймовірність виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем, поліцейський ВП № 2(м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області посилався на пункт п.31.4.3 Правил дорожнього руху, а саме на керування водієм ТЗ, що має несправність зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з яким відповідно до встановлених правил експлуатації його заборонено, переобладнано з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, без посилання на конкретний підпункт (а-ґ) указаного пункту.

Суд зазначає, що конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України №1166 від 22 грудня 2010 року "Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються".

Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації" п. п. 6.1.2 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" не дозволено застосування зруйнованих та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" визначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП; в постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить з того, що технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 "Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю" без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача, що висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі зроблено без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки; світловіддач фар не вимірювалася, відповідні акти технічного стану не складалися.

Таким чином, в даному випадку відповідач порушив порядок фіксації правопорушення, встановлений Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджений наказом МВС України № 534 від 13 жовтня 2008 року, згідно з яким працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється. Такий акт відповідачем не складався.

Згідно з постановою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 зазначено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім цього, з п. 7 постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3808804 від 07 січня 2025 року слідує, що до неї додається відеозапис з нагрудної бодікамери сн 202308220022 (а.с.6).

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджено Наказом МВС України 18 грудня 2018 року за №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Разом з цим, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і, відповідно, процедури розгляду адміністративної справи за цим фактом, відповідачем диск з відеозаписом з бодікамери не надано, у зв`язку з цим суд позбавлений можливості установити наявність інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

Також суд погоджується з доводами позивача про те, що керування ним транспортним засобом здійснювалось 07 січня 2025 року о 13:48:29, а, отже, на момент винесення поліцейським оскаржуваної постанови було достатньо природного освітлення та, відповідно, відсутні умови, які передбачені терміном «темний час доби» (включає період, коли водій із нормальним зором не в змозі чітко розрізнити дорогу і неосвітлені предмети, що знаходяться на ній на відстані, достатній для гарантування безпеки руху. Тривалість цього періоду змінюється в залежності від географічного положення місцевості і пори року. Для території України період темного часу доби починається через 30 хвилин після заходу сонця і закінчується за 30 хвилин до його сходу).

Суд уважає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Таким чином, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 07 січня 2025 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.

Суд привертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Зважаючи на наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова серії ЕНА № 3808804 від 07 січня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Сама ж постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні стосовно суб`єкта владних повноважень. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.

Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до статті 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події.

У справі «Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain» (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

У справі «Надточій проти України» (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).

За принципом презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тобто обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3).

Ураховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 3808804 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн прийнята не у спосіб, визначений законами України, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

На підставі викладеного, ураховуючи те, що в цій категорії справ тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, суд вважає позовні вимоги щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати позивача у даній справі складають 605 грн 60 коп. судового збору, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77, 139, 229, 244, 246, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3808804, винесену поліцейським (м. Бобровиця) ВП № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції Федченком Миколою Миколайовичем 07 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. у рахунок відшкодування судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, адреса місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 74, код згідно ЄДРПОУ 40108651.

Повне рішення складено 09 червня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА