Ухвала суду № 128016074, 04.06.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 654/3962/14-ц

н/п 6/766/508/25

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

04 червня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) подану представником за ордером Гладиш Ярославою Миколаївною (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: 02094, м. Київ, пр.-т Леоніда Каденюка, буд. 23, а/с 57), заінтересовані особи: не зазначено, про виправлення описки у виконавчому документі та рішенні суду,

встановив:

30 травня 2025 року представник заявника через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про виправлення описки у виконавчому документі, у якій просить, виправити описку допущену у виконавчому листі та рішенні суду від 28.10.2014 року, виданим на ім`я ОСОБА_1 , вірно зазначивши у графі відомості про боржника: ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 року, вказану заяву передано головуючому судді Булах Є.М. 02.06.2025 року.

У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Рішенням ВРП від 30.05.2023 року № 566/0/15-23 змінено підсудність з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ:

Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області Херсонському міському суду Херсонської області;

Дослідивши подану заяву про виправлення описки у виконавчому листі та рішенні, суд приходить до наступного.

За змістом положень ч.3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 183 ЦПК України із змінами від 15.01.2020 року, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (подання, клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20.

Заява про виправлення описки у виконавчому листі є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення.

Разом з тим, заявником не додано до заяви належних доказів її надіслання іншим учасникам справи.

Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про виправлення описки у виконавчому листі та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №914/1955/17).

Неотримання учасниками справи копії заяви про виправлення описки у виконавчому листі порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мають підтвердити надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання усім іншим учасникам справи копії заяви про вправлення описки у виконавчому листі разом з додатками, суд застосовує наслідки, передбачені ч. 4 ст.183 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, у відповідності до ч. 4 ст. 183 ЦПК України заяву про виправлення помилки у виконавчому листі слід повернути заявнику без розгляду.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Крім того, суд вважає за можливе звернути увагу заявника на наступне.

Порядок звернення із заявою про виправлення описки у рішенні суду визначено ст. 269 ЦПК України відповідно до якої суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Порядок виправлення описок у виконавчих документах є відмінним від виправлення описки у рішенні суду та визначений у ст. 432 ЦПК України згідно якої суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Тобто порядок виправлення описок у виконавчих документах пов`язаний з виконанням судових рішень та застосовується у випадках допущення помилок при оформленні або видачі виконавчих листів, що не пов`язано з описками чи арифметичними помилками допущеними судом при ухваленні рішення.

Враховуючи, що у справі №654/3962/14-ц помилка у зазначені ідентифікаційного коду відповідача допущена судом при складанні тексту рішення, у зв`язку з чим і у виконавчому документі було вказано помилкове РНОКПП боржника, заявнику слід визначитися з ефективним порядком відновлення своїх прав та вірно вказати у якому порядку відбувається звернення до суду чи у порядку виправлення описки у рішенні суду чи у порядку ст. 432 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 183, 260, 353-355, 432 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) подану представником за ордером Гладиш Ярославою Миколаївною (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: 02094, м. Київ, пр.-т Леоніда Каденюка, буд. 23, а/с 57), заінтересовані особи: не зазначено, про виправлення описки у виконавчому документі та рішенні суду, разом з доданими матеріалами повернути заявнику без розгляду.

Копію заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи, що заява подана до суду в електронній формі підстави для повернення її копії та доданих документів у суду відсутні.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення/складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЄ. М. Булах