Рішення № 128012367, 09.06.2025, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальнийномер 142/1055/24

Номер провадження 2/142/180/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А,

секретаря судового засідання Курасевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», що знаходиться в м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 2 , до ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 34119,46 грн., та додані до неї матеріали,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2024 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, заборгованість за кредитним договором у розмірі 34119,46 гривень, судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 (дев`ять тисяч двісті) гривень.

В обгрунтування вимог позивач зазначає, що 24.10.2017 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 35.99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

Станом на 20.09.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 34119,46 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додається до позовної заяви.

20.09.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 24.10.2017 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.09.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 34119,46 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2024 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 05 грудня 2024 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

17 грудня 2024 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 2053 від 11 грудня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року постановлено відкрити провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 34119,46 грн. Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання. Призначити по цивільній справі судове засідання на 14 годину 00 хвилин 14 січня 2025 року, яке провести у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Піщанського районного суду Вінницької області, за адресою вул. Вишнева, 5 смт. Піщанка Вінницької області, про що повідомити учасників справи.

14 січня 2025 року судове засідання було відкладено на 13 лютого 2025 року на 13 год. 00 хв. у зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю у суду відомостей про його належне повідомлення.

13 лютого 2025 року в судове засідання відповідач також не з`явився та на час розгляду справи в суду не має відомостей про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 26 березня 2025 року на 15 годину та в подальшому із-за неявки відповідача на 14 травня 2025 року на 15 годину та на 09 червня 2025 року на 13 год. 30 хв.

20 лютого 2025 року, 19 березня 2025 року та 14 травня 2025 року до суду повернулись зворотні поштові повідомлення про виклик відповідача ОСОБА_1 за встановленою судом адресою її реєстрації з відмітками працівника поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

09 червня 2025 року представник позивача ТОВ "Еліт Фінанс" Євтодьєв А.О. в судове засідання не з`явився, однак попередньо подав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без участі позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення в справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в судове засідання викликалася за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання. Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою суду від 09 червня 2025 року постановлено провести заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «АльфаБанк». Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача. Станом на 20.09.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 34119,46 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості на а.с.25.

20.09.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 24.10.2017 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем ( а.с.9-13).

Згідно з дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.09.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 34119,46 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, (частина 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, ст. 78 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Так, порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Разом з тим, п. 6,7 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем.

Згідно з ч.І ст.10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправления (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укластиелектронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів.

Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до ч. 1,2 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно з ч. 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.Відповідно до ч.І ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З огляду не вищезазначене, вчинення правочину між сторонами відбулося відповідно до вищезазначених норм Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, суд, безпосередньо дослідивши усі матеріали цивільної справи, а саме оферту на а.с.6, анкету-заяву на звороті а.с.6, паспорт споживчого кредиту на а.с.7, вищевказаний договір факторингу, наведений розрахунок заборгованості, дійшов висновку, що заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі 34119,46 грн.

Згідно із ч.1ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст.626 та ч.1 ст.628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1,2 ст 1056-1 ЦК України,процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України,боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За встановлених обставин, на підставі досліджених матеріалів цивільної справи, враховуючи викладені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, не повернувши кредитодавцю основну суму боргу, тому факт порушення умов означеного договору зі сторони відповідача є доведеним стороною позивача.

Всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею у кредит від АТ «Альфа-Банк» грошових коштів за кредитним договором, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала у повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту як первинному кредитодавцю АТ «Альфа-Банк», так і його правонаступникам у спірних правовідносинах ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 34119,46 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.3 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9200 грн., а також витрат зі сплати судового збору, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положеньст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

03 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко О.І. було укладено договір про надання юридичних послуг № 03-07/24. За умовами зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги захисту прав та інтересів Замовника під час розгляду судом будь-якої інстанції справи у якій Замовник є учасником.Згідно пункту 3.1 зазначеного договору Вартість послуг Адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого Адвокатом часу на надання послуг становить 2000 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ. Конкретні суми до оплати наводяться у Акті (актах) наданих послуг, надісланих Адвокатом та погоджених із Клієнтом. 15 липня 2024 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко О.І. підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, згідно якого Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Договору № 03-07/24 про надання юридичних послуг від 03.07.2024 року. Зазначений акт містить детальний опис робіт та час, витрачений на надання юридичних послуг. Згідно платіжної інструкції ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було здійснено оплату наданих адвокатом Литвиненко О.І. юридичних послуг.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, що були понесені позивачем, в розмірі 9200 грн., сума якої є співмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання такої роботи, обсягом виконаної роботи та ціною позову.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті182ЦПКУкраїни).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими устатті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24).

За приписамистатті 13 ЦПК Українисуд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що зменшення розміру витрат на правову допомогу, отриману позивачем у заявленому та доведеному обсязі, без відповідної заяви іншої сторони у спорі - відповідача, є порушення вимог статті13, частин п`ятої, шостої статті137 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.13, 137 ЦПК України викладений в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №361/10208/23 (провадження № 61-12269св24), що судом застосовується з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Що стосується стягнення із відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору, то суд зазначає про таке.

Частиною 1ст.133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас ч.1ст.141 ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої судом платіжної інструкції №5573 від 18 листопада 2024 року встановлено, що позивачем сплачено 3028 грн в рахунок оплати судового збору за подачу позовної заяви (а.с.5).

Керуючись ст. 527, 530, 549, 551, 599, 610, 625-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, ч.8 ст.178, ст. 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 34119,46 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2 сплачений ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір в сумі 3028,00 грн. та також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 (дев`ять тисяч двісті) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 09 червня 2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: