Рішення № 12800953, 29.11.2010, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-8292/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Притуло Л.В.

при секретарі Бондаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з вересня 1987 року до 24.03.1994 року вона проживала з відповідачем однією сімєю без реєстрації шлюбу. 25.03.1994 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у встановленому законом порядку. У період сумісного проживання, а саме: 28.11.1989 року за спільні гроші вони придбали Ѕ частину житлового будинку № АДРЕСА_1. Право власності на вказану частину будинку було оформлено на відповідача. У період з 1989 року по 2005 рік за спільні кошти вони з відповідачем зробили прибудови до належної їм частини, побудували гараж та зробили перепланування, провели природний газ та воду. Таким чином, Ѕ частина вищевказаного житлового будинку є її з відповідачем спільною сумісною власністю. В липні 2010 року шлюбні відносини між нею та відповідачем були припинені. Після припинення шлюбних відносин у них стали виникати суперечки щодо користування та володіння житловим будинком № АДРЕСА_1. Позивачка просить суд поділити майно, що є їх з відповідачем спільною сумісною власністю, визнавши за нею право власності на ј частину житлового будинку № АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просить суд поділити майно, що є їх з відповідачем спільною сумісною власністю, визнавши за нею право власності на ј частину житлового будинку № АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю, згоден, щоб за позивачкою було визнано право власності на ј частину житлового будинку № АДРЕСА_1, так як частина будинку була придбана у період спільного проживання з ОСОБА_1

Вислухавши пояснення позивачки, відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до довідки голови квартального комітету № 23 Мелітопольської міської ради від 25.06.2010 року, відповідач проживає у будинку № АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 з листопада 1989 року, ведуть спільне господарство та будівництво (а.с.25).

25.03.1994 року сторони по справі зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 25.03.1994 року (а.с.10).

Відповідно до довідки КП «ММБТІ» № 10886 від 20.10.2010 року, право власності на Ѕ частину житлового будинку № АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою 28.11.1989 року за р.№ 1-7936 (а.с.44).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили суду, що вони є відповідно сестрою позивачки та чоловіком сестри ОСОБА_1 Позивачка з листопада 1989 року проживає однією сімєю з ОСОБА_2 В період спільного проживання сторони по справі придбали Ѕ частину будинку № АДРЕСА_1, перепланували його, добудували, провели природний газ та воду. Влітку 2010 року сторони припинили шлюбні відносини між собою. Однак, згоди про добровільний поділ майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягли.

Відповідно до ч.1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними з час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно ч.2 ст. 74 СК України, на майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що частину спірного житлового будинку сторони придбали у період проживання однією сімєю та на спільні кошти, а тому Ѕ частина житлового будинку № АДРЕСА_1 належить їм на праві спільної сумісної власності, частки майна сторін по справі є рівними по ј частині спірного житлового будинку.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 60, 63, 69, 70, 74 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину житлового будинку № АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину житлового будинку № АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, на р/р 31412537700013, ГУДКУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, судовий збір у розмірі 570 (пятсот сімдесят) гривень 23 (двадцять три) копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: