Вирок № 127997324, 10.06.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8909/25

Провадження № 1-кп/344/1000/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актам про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Гольмівське, Микитівського району, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні нікого не має, раніше судимого 19.12.2024 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 111 КК України до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на даний час утримується ДУ «Табір для утримання військовополонених «Захід 4»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1, ч.1 ст. 258-3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 брав добровільну участь в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також брав участь в терористичній організації.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у м. Горлівка Донецької області, в одному з пунктів збору мобілізованих «днр», що був розташований за адресою АДРЕСА_2 , підписав контракт для подальшого проходження військової служби у підрозділах незаконного збройного формування «днр», а саме: в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 ), де отримав стрілецьку зброю АК-74, 4 споряджені магазини до нього, військову форму рф та інше військове майно. Вказана військова частина створена, підпорядкована, керована та фінансована російською федерацією.

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, з особистих та корисливих мотивів, з метою проходження у вищезазначеному незаконному збройному формуванні військової служби та участі у бойових діях проти Збройних Сил України був зарахований до списків особового складу т. зв. «1 відділення, 1 взводу, 11 роти, 3 батальйону» терористичної організації т.зв. «днр» на посаду «стрільця» в званні рядовий. Там же він склав так звану «військову присягу», обрав собі прізвисько (позивний) - « ОСОБА_6 ».

З 19 березня 2022 року до 24 березня 2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи у складі т. зв. «1 відділення, 1 взводу, 11 роти, 3 батальйону» терористичної організації «днр», виконував обов`язки «стрільця» у різних видах бою та формах його забезпечення, укріплював бойові позиції, здійснював завантаження боєприпасів до ствольної артилерії та мінометів, забезпечував безпеку місць перебування військовослужбовців зс рф та терористичної організації «днр» в населених пунктах Донецької області.

З 24.03.2022 ОСОБА_5 прикомандирували до т. зв. « НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони» терористичної організації «днр» у м. Ясинувата Донецької області, де він разом з іншими військовослужбовцями озброєних груп здійснювали патрулювання вулиць міста, що продовжувалось до 31.12.2022.

З середини лютого 2023 року ОСОБА_5 у складі вказаного незаконного підрозділу, створеного на тимчасово окупованій території, відправили до передових бойових позицій біля населених пунктів с. Опитне та Водяне Покровського району Донецької області, де він виконував бойові завдання, здійснював облаштування та укріплення бойових позицій - окопів та бліндажів, які підконтрольні зс рф і «днр», забезпечував оборону бойових позицій, а також під час бойових зіткнень здійснював ураження військовослужбовців та техніки підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії України, ДПС України та інших військових формувань України.

23 червня 2023 року під час бойового зіткнення з військовослужбовцями ЗС України внаслідок атаки дрона ОСОБА_5 отримав осколкові поранення, у зв`язку із чим був направлений на лікування до медичного закладу м. Донецька.

Після проходження курсу лікування у вересні 2023 року ОСОБА_5 повернувся до складу своєї роти, яку було приєднано до т. зв. «9 роти, 3 батальйону» т. зв. «ДНР» (в/ч НОМЕР_1 ), до бойових позицій в населених пунктах Опитне та Водяне Покровського району Донецької області, де продовжував вчиняти дії, спрямовані на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.

10 вересня 2023 року під час мінометного обстрілу ОСОБА_5 отримав контузію та знову був направлений до медичного закладу в м. Донецьк, де проходив лікування до 02.10.2023.

13 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повернувся до складу своєї роти до бойових позицій біля вищевказаних населених пунктів. Того ж дня від керівництва батальйону отримав бойове завдання у складі групи з 9 військовослужбовців під командуванням Дениса Майбороди позивний « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснити наступальні дії, зайняти та облаштувати нові бойові позиції поруч з кар`єром, що знаходиться біля с. Опитне.

Так, 13.10.2023 ОСОБА_5 у складі вогневої групи висунулись на нову ділянку місцевості, де облаштували та укріплювали бойові позиції, вчиняли вогневий спротив військовослужбовцям ЗСУ та НГУ, ДПСУ та інших військових формувань України, задіяних у відсічі збройної агресії рф.

Злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена 16.10.2023 військовослужбовцями Національної гвардії України та Збройних Сил України неподалік с. Опитне Донецької області, внаслідок взяття в полон.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що проживаючи в Донецькій області на тимчасово окупованій території, був мобілізований до збройних сил Російської Федерації. Приймав участь у бойових діях на різних ділянках фронту, за що отримував заробітну плату, спочатку в розмірі 76 тис. рублів, а пізніше в розмірі 176 тис. рублів. Під час одного з боїв 16.10.2023 року був взятий в полон. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, та просить суд його суворо не карати. Він зрозумів хибність своїх дій.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.7 ст.111-1 КК України як добровільну участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або само організувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; за ч.1 ст.258-3 КК України, як участь у терористичній організації.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_5 .

Обставинами, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину повторно та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами, дані про особу винного, у тому числі його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, репутацію обвинуваченого, який раніше судимий вироком від 19.12.2024 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 111 КК України до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, одружений, на утриманні нікого немає; щире каяття, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні, як обставину, що пом`якшує покарання.

З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання відповідно в межах санкцій інкримінованих статей: за ч.7 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією майна, позицію захисника та обвинуваченого, що просили призначити обвинуваченому більш м`яке покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, у межах санкцій ч. 7 ст. 111-1, ч.1 ст. 258-3 КК України, визначивши йому покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком Дружківського міського суду Донецької області від 19 грудня 2024 року, більш суворим покаранням за цим вироком, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є у його власності, та з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна, зарахувавши у строк призначеного покарання частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Дружківського міського суду Донецької області від 19 грудня 2024 року до вступу цього вироку в законну силу.

Саме таке покарання ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченого, не обиралися та не застосовувалися.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, ч.6 ст. 615 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст.111-1, ч.1 ст. 258-3 КК України, та призначити покарання:

- за ч.7 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.1 ст.258-3 КК України у виді позбавлення волі на строк десяти років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Дружківського міського суду Донецької області від 19 грудня 2024 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк покарання, частково відбуте ним покарання за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 19 грудня 2024 року до вступу цього вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_7