Ухвала суду № 127995374, 02.06.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.06.2025 р. справа № 914/3198/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх розглянув у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк»

до відповідача-1 ОСОБА_1 ,

відповідача-2 ОСОБА_2 ,

відповідача 3 ОСОБА_3 ,

відповідача 4 ОСОБА_4 ,

про визнання права іпотеки, внесення запису до державного реєстру іпотек та звернення стягнення на майно,

ВСТАНОВИВ

В провадженні господарського суду перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до відповідача-1 ОСОБА_1 , відповідача-2 ОСОБА_2 , відповідача 3 ОСОБА_3 , відповідача 4 ОСОБА_4 про визнання права іпотеки, внесення запису до державного реєстру іпотек та звернення стягнення на майно.

Ухвалою від 30.01.2025 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарським судом після відкриття провадження у справі було встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги про:

- визнання за Акціонерним товариством «Сенс Банк» права іпотеки на нерухоме майно, а саме: квартиру, що складається з двох житлових кімнат та однієї кухні, загальною площею 30,7 кв.м. та житловою площею 25,8 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 в розмірі ? та ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_2 в розмірі ?;

- внесення запису до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухоме майно, а саме: квартиру, що складається з двох житлових кімнат та однієї кухні, загальною площею 30,7 кв.м. та житловою площею 25,8 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 в розмірі ? та ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_2 в розмірі ?;

- звернення стягнення на майно, а саме: квартиру, що складається з двох житлових кімнат та однієї кухні, загальною площею 30,7 кв.м. та житловою площею 25,8 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 в розмірі ? та ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_2 в розмірі ?, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, встановивши ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження в рахунок часткового погашення заборгованості перед Акціонерним Товариством «Сенс Банк» станом на 02.12.2024 за кредитним договором від 29.07.2008 №630/08-16, яка складає 609138,75 євро, з яких: сума заборгованості за кредитом 182 720,43 євро, сума заборгованості за відсотками 426 418,32 євро.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При цьому частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три позовні вимоги, а саме: 1) про визнання права іпотеки (майнова вимога); 2) внесення запису до державного реєстру іпотек (немайнова вимога); 3) звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості в розмірі 609 138,75 євро (майнова вимога).

Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено докази сплати судового збору лише в розмірі 2 422,40 грн за першу позовну вимогу майнового характеру. Сплачуючи судовий збір за цю вимогу майнового характеру позивач виходив із вартості майна.

Однак доказів сплати судового збору за другу позовну вимогу немайнового характеру в сумі 2 422,40 грн (3 028,00 х 0,8 = 2 422,40) позивачем до позовної заяви не долучено.

Щодо судового збору за третю позовну вимогу майнового характеру про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості в розмірі 609 138,75 євро суд зазначає таке.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.02.2019 у справі №907/9/17 та постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №907/628/17, від 14.05.2019 у справі №904/592/18, від 11.06.2020 у справі №917/1368/17.

Як встановлено судом, позивач просить звернути стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості в розмірі 609 138,75 євро, а тому враховуючи вищезазначене, для визначення суми судового збору за третю позовну вимогу майнового характеру необхідно виходити саме із цієї суми (609 138,75 євро).

При цьому відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Як вбачається із поданих матеріалів, позивач сплатив судовий збір за першу позовну вимогу майнового характеру 26.12.2024. Офіційний курс гривні щодо євро 26.12.2024 становив 43,5159 грн за 1 євро.

Враховуючи вищенаведене, за третю позовну вимогу майнового характеру про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості в розмірі 609 138,75 євро позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 318 086,65 грн (609 138,75 х 43,5159 х 1,5% х 0,8 = 318 086,65).

Таким чином, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів сплати судового збору за другу та третю позовні вимоги в загальному розмірі 320 509,05 грн.

Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частинами 12 та 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 164, 176, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, а саме для подання доказів сплати судового збору за другу та третю позовні вимоги в загальному розмірі 320 509,05 грн.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Горецька З.В.