Ухвала суду № 127987466, 10.06.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3640/24

Провадження № 2/192/353/25

Ухвала

10 червня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2025 року представник позивача за допомогою електронного кабінету подав до суду заяву про відвід судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова Олександра Олександровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Дана заява надійшла до суду пізніше ніж за три дні до наступного судового засідання по цивільній справі ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, яке було призначено до розгляду в судовому засіданні 21 травня 2025 року о 10 год. 00 хв.

Згідно заяви про відвід представник позивача вважає, що суддя Стрельников О. О. підлягає відведенню від розгляду справи за її позовом, з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки суддя не може брати участь у розгляді даної справи, так як порушено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, принцип змагальності сторін, допущено поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності та непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та свідчить проте, що суддя не є безстороннім у даній справі.

В судовому засіданні 21 травня 2025 року представник позивача підтримав заяву про відвід на обґрунтування подання такої заяви вже під час судового розгляду, представник позивача повідомив, що про підстави відводу йому стало відомо 19 травня 2025 року коли його довірителю відмовили в ознайомленні з матеріалами кримінальної справи №192/408/24.

В дане судове засідання позивач та його представник не з`явились, причину неявки суду не повідомили, повідомлялись про час та місце судового засідання належним чином (Т. 2 а. с. 148, 149).

Представник третьої особи та третя особа в дане судове засідання не з`явились, в своїх запереченнях представник, просив в задоволені відводу представника позивача відмовити (Т. 2 а. с. 150-157).

Відповідач в судове засідання не з`явився про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином , причину неявки суду не повідомив (Т. 2 а. с. 149).

Ознайомившись із заявою про відвід судді, з наявними матеріалами справи, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід надійшла в день першого судового засідання до початку судового розгляду, тому дана заява про відвід судді розглянута судом, який розглядає справу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з частиною 1 - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 39 ЦПК України - відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як вбачається із заяви представника позивача він вважає, що суддя не є безстороннім у розгляді справи, оскільки позивачу не було надано для ознайомлення матеріали кримінальної справи №192/408/24.

Таким чином, аналізуючи підстави відводу заявлені представником позивача, суд приходить до висновку, що вказані підстави зводяться до незгоди представника позивача з процесуальними рішеннями судді, прийнятими ним в порядку ЦПК України, і які повинні оскаржуватись в порядку передбаченому ч. 2 ст. 353 ЦПК України, а не в порядку заявлення відводу судді.

Будь-яких інших підстав передбачених ст. 36 ЦПК України заява представника позивача не містить.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що викладені представником позивача підстави для відводу судді не свідчать про наявність передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстав, у зв`язку з чим в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені заяви представника позивача про відвід судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова Олександра Олександровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Стрельников О. О.