Ухвала суду № 127982696, 06.06.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26225/15-ц

Провадження 2-п/127/32/25

У Х В А Л А

06 червня 2025 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.,

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.01.2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

22.05.2025 року судом зареєстровано заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.01.2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивована заява тим, що зазначеним заочним рішенням з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 15/04/1020к-07 від 27.09.2007 року в розмірі: 4608, 36 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами за період з 21.02.2011 року по 09.10.2014 року, що за курсом НБУ станом на 27.01.2016 року еквівалентно 114517, 75 грн.; 21879, 93 грн. заборгованість по пені за період з 06.11.2014 року по 06.11.2015 року та судовий збір 1886, 78 грн.

Про розгляд даної справи відповідачу не було відомо, оскільки з 30.12.2015 року він був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , отже не міг отримувати судові повістки на 27.01.2016 року, на 05.01.2016 року та копію рішення.

Про те, що існує судове рішення про стягнення боргу ОСОБА_1 дізнався в квітні 2025 року, коли мав намір продати належне йому майно, але виявив арешт.

Заочне рішення ОСОБА_1 отримав 02.05.2025 року.

Вважає, що позовні вимоги банку є безпідставними, оскільки банк вже звертався з позовом, тому змінив строк виконання зобов`язань по кредитному договору. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.10.2011 року № 2-354/11 позов був задоволений, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 15/04/1020к-07 станом на 22.01.2011 року в сумі 104779,54 грн., а також судові витрати 1168, 00 грн.

Тому після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні платежі нараховані банком безпідставно.

Крім того, згідно заяви про переказ готівки від 24.10.2012 року відповідач сплатив в рахунок погашення боргу за судовим рішенням 55000 грн.

Згідно повідомлення відділу ДВС про виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.10.2011 року, 17.05.2013 року було виставлено на торги належний відповідачу автомобіль Форд Фокус С307 на суму 53932, 32 грн., який було продано.

Тому станом на день звернення до суду з новим позовом - 18.11.2015 року борг за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.10.2011 року був повністю сплачений.

Крім того, на думку ОСОБА_1 , з позовом у даній справі банк звернувся 18.11.2015 року зі спливом позовної давності. Прострочення платежів за кредитним договором розпочалось ще в 2011 році. З того часу банк достовірно знав про порушення його права, в 2011 році звернувся до суду про стягнення заборгованості. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.10.2011 року № 2-354/11 не скасовано. Питання про збільшення строку позовної давності не вирішувалось.

Зазначаючи правовою підставою даної заяви ст.ст. 284, 288 ЦПК України ОСОБА_1 просив суд скасувати заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2016 року у справі № 127/26225/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гуща Я.В. заяву про перегляд заочного рішення підтримала за викладених у ній обставин. Суду пояснила, що відповідач про розгляд справи не знав і не міг заперечувати проти задоволенні позову, а про судове рішення дізнався випадково, оскільки мав намір продати належну йому нерухомість, але виявив арешт. До відділу ДВС його також жодного разу не викликали, кошти з рахунків не стягувались, тому він і не знав про виконавче провадження.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України неявка осіб не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Судом встановлено, що 18.11.2015 року Вінницьким міським судом було зареєстровано позовну заяву ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15/04/1020к-07 від 27.09.2007 року. Ціна позову 5488, 84 доларів США, судовий збір 1886, 78 грн.

Згідно відомостей з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Вінницькій області від 24.11.2015 року, ОСОБА_1 з 13.09.1989 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.11.2015 року було відкрито провадження у справі № 127/26225/15-ц. судове засідання призначено на 05.01.2016 року на 16.30 год.

Повістка ОСОБА_1 за місцем реєстрації проживання на 05.01.2016 року повернута 30.12.2015 року «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 45, 46), повістка ОСОБА_1 на 27.01.2016 року на 14.30 год. повернута 14.01.2016 року «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 52, 53).

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2016 року № 127/26225/15-ц (а.с. 58-62) з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 15/04/1020к-07 від 27.09.2007 року в наступному розмірі: 4608, 36 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами за період з 21.02.2011 року по 09.10.2014 року, що за курсом НБУ станом на 27.01.2016 року еквівалентно 114517, 75 грн.; 21879, 93 грн. заборгованість по пені за період з 06.11.2014 року по 06.11.2015 року та судовий збір 1886, 78 грн.

Рішення набуло чинності, представник банку ОСОБА_3 26.02.2016 року отримав виконавчі листи у даній справі (а.с. 66).

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 76-77), ОСОБА_1 з 13.09.1989 року по 30.12.2015 року був зареєстрований в АДРЕСА_1 і лише 26.10.2020 року ОСОБА_1 зареєстрований в селі Медвеже Вушко.

Отже, зареєстроване місце його проживання станом на день звернення банку з даним позовом та останнє відоме зареєстроване місце його проживання станом на день ухвалення заочного рішення АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача і в ухвалі про відкриття провадження у справі запропоновано подати письмові заперечення із зазначенням доказів, які їх підтверджують (а.с. 38), проте відповідач не скористався своїм правом.

Згідно матеріалів справи заочне рішення ОСОБА_1 отримав 02.05.2025 року.

Посилаючись на істотні обставини, які не були враховані судом, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.10.2011 року № 2-354/11 задоволено позов банку та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 15/04/1020к-07 станом на 22.01.2011 року в сумі 104779, 54 грн., а також судові витрати 1168, 00 грн.

Разом з тим, при ухваленні заочного рішення 27.01.2016 року судом були досліджені і оцінені в сукупності всі надані докази у справі, враховані норми ЦПК щодо доказування, в тому числі наявність рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.10.2011 року, на підставі яких суд дійшов висновку про задоволення позову.

Також суд враховує, що з часу ухвалення рішення пройшло більше дев`яти років.

Верховний Суд зауважує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03 квітня 2008 року).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до ч. 3ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведені обставини інорми закону, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.01.2016 року у справі № 127/26225/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, суд вважає необхідним роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 285-288 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.01.2016 року у справі № 127/26225/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суддя: