Рішення № 127977264, 02.06.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 575/228/24

2/583/248/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

з участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

представника відповідача Мороза Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 представник ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» звернувся із зазначеним позовом до Великописарівського районного суду та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором №1/4218657 від 28.10.2021 у розмірі 150887,56 грн, а також понесені судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Вимоги мотивував тим, що 28.10.2021 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1/4218657, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 100000,00 грн строком на 24 місяці - з 28.10.2021 по 27.10.2023 включно. Процентна ставка за кредитом становить 15% річних. Також позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,35% на місяць від суми кредиту. Всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно з кредитним договором, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя позичальника, які є невід`ємною частиною кредитного договору та розміщені на офіційному сайті банку. Позичальник зобов`язаний погашати кредит, сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунку графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в день повернення кредиту. Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за договором, а також угодами про забезпечення будь-якій третій особі. 29.08.2023 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №4-2023, у відповідності до умов якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №1/4218657 від 28.10.2021. Відповідно до договору відступлення 15.09.2023 ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. 15.09.2023 ОСОБА_1 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» було направлено повідомлення про те, що відбулося відступлення прав вимоги, а також про необхідність перерахувати кошти в сумі 150887,56 грн, що відповідає розміру поточних зобов`язань за договором. Станом на 26.02.2024 заборгованість за кредитним договором становила 150887,56 грн, яка складається з: строкової заборгованості 15781,30 грн, простроченої заборгованості 73284,48 грн, заборгованості за нарахованими процентами 31834,26 грн; заборгованості за простроченими процентами 11187,52 грн, заборгованості за комісією 2350,00 грн, простроченої заборгованості за комісією 16450,00 грн. Відповідачем належним чином не виконуються взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 23.04.2024 №1224/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Великописарівського районного суду Сумської області», у зв`язку із зміною з 01.05.2024 територіальної підсудності судових справи Великописарівського районного суду Сумської області шляхом її передачі до Охтирського міськрайонного суду Сумської області, цивільну справу №575/115/22 передано до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

05.07.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області справу прийнятого до свого провадження, відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи. Відповідачеві роз`яснено право подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин на яких він ґрунтується, в строк не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2024 позов ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» задоволено в повному обсязі.

09.12.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області скасовано заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2024, призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 27.02.2025 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, пояснивши, що позивачем надана копія кредитного договору не в повному обсязі, що перешкоджає з`ясуванню всіх умов, а також відсутні документи, які доводять його чинність. Так не надано публічну частину договору, правила надання споживчого кредиту, не надано підтвердження надсилання позивачу повідомлення про відступлення права вимоги, довіреність №331 від 20.03.2014, якою підтверджується повноваження на підписання договору представником АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Також ненадані договори відкриття рахунків та первинний документ, яким підтверджується надання кредиту відповідачу. Наданий позивачем меморіальний ордер не підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів. В позовній заяві відсутні посилання на Заяву-анкету на отримання кредиту «Свобода», а тому невідомо які обставини підтверджує цей доказ і яке має відношення до предмету спору. Також відсутні докази, які підтверджують перехід прав і обов`язків відповідача по цій заяві-анкеті. Надані позивачем копії виписок з рахунків не містять найменування клієнта, а тому не є первинним документом і є недійсним. З наданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, яким чином здійснювався розрахунок.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Установлено, що 28.10.2021 між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» укладений кредитний договір №1/4218657, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредит в сумі 100000 грн строком на 24 місяці з 28.10.2021 до 27.10.2023 (включно) (а.с. 8-11).

У кредитному договорі №1/4218657 сторони обумовили, що: - позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (додаток № 1 до договору, що є його невід`ємною частиною), як день повернення кредиту (пункт 1.1.); - кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника (пункт 1.2); - позичальник зобов`язаний сплачувати банку: процентну винагороду (надалі - проценти) щомісячно, в розмірі 15% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором (пункт 1.4.1); комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35% від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1 договору (пункт 1.4.2); - позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в день повернення кредиту (пункт 2.2).

Відповідно до п 1.5 договору всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та на умовах страхування життя позичальника, які є публічною та невід`ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті банку: www.credit-agricole.ua. Правила застосовуються в тій частині, яка не суперечить положенням договору (зокрема, не застосовуються положення щодо страхування життя позичальника).

З підписаної відповідачем таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет) вбачається, що загальна вартість кредиту складає 172847,97 грн (а.с. 10 зворот 11).

Підписавши 26.10.2021 паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування (а.с. 13-15).

Банк виконав свої обов`язки за кредитним договором №1/4218657 від 28.10.2021 належним чином, та надав відповідачеві кредитні кошти у сумі 100000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №39672678-1 від 28.10.2021, виписками з рахунку позичальника, які є первинними документами (а.с. 12, 13-27).

При цьому, вказані виписки з рахунку містять всі обов`язкові реквізити, визначені у п. 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, в тому числі найменування клієнта, його місце реєстрацію, а тому доводи представника відповідача, що вказані виписки з рахунку є недійсними, не заслуговують на увагу.

Згідно з вимогами ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч. 1 ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ч. 1 ст.1054ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст.1049Цивільного кодексуУкраїни позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст. 6, ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч.ч. 1, 2 ст.639ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.640ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст.642ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

З розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, проте допустив заборгованість.

29.08.2023 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладений договір про відступлення права вимоги №4-2023, відповідно до умов якого 15.09.2023 відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №1/4218657 від 28.10.2021, що був укладений між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 (а.с. 29-39).

26.09.2023 відповідачеві направлено повідомлення від 15.09.2023 про укладення договору про відступлення права вимоги №4-2023, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1/4218657 від 28.10.2021, та повідомлено про необхідність перерахувати кошти в сумі 150887,56 грн, що відповідає розміру поточних зобов`язань за кредитним договором зі сплати залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом та комісії, на користь нового кредитора (а.с. 28, 153-156).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами ч. 1 ст.513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В ст.516ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ч. 1 ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

В постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок про те, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження №61-10389св21 від 23.02.2022, справа №639/86/17, провадження №61-5039 св21 від 19.01.2022, справа №554/8549/15-ц, провадження №61-18460св20 від 14.07.2021.

Статтею 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договори, укладені між ОСОБА_1 та первісним кредитором, договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Таким чином, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , а АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» таке право втратило. Оскільки ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» на підставі договору про відступлення права вимоги набуло право вимоги за кредитним договором №1/4218657 від 28.10.2021, тому у позивача, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за цим договором.

Належних та допустимих доказів погашення боргу відповідачем первісному кредитору або позивачу суду не надано.

Заборгованість відповідача за кредитним договором, відповідно до розрахунків заборгованості по кредитному договору №1/4218657 від 28.10.2021, наданих позивачем станом на 15.09.2023, становить 150887,56 грн, яка складалася: зі строкової заборгованості 15781,30 грн; простроченої заборгованості 73284,48 грн; заборгованості за нарахованими процентами 31834,26 грн; заборгованості за простроченими процентами 11187,52 грн; заборгованості за комісією 2350,00 грн; простроченої заборгованості за комісією 16450,00 грн (а.с. 7, 121).

При цьому суд зазначає, що наданий позивачем розгорнутий розрахунок заборгованості (а.с. 121) є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору та відповідає випискам з рахунку.

Разом з цим, вирішуючи спір в частині вимоги про стягнення комісії суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

У кредитному договорі №1/4218657 від 28.10.2021, а саме у п. 1.4.2 передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,35% від суми кредиту, зазначеної у п. 1.1 договору.

Так пунктом 1.4.2 кредитного договору визначено, що підписанням цього договору позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через довідковий центр банку, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо).

Оцінюючи зміст умови, якою передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту 2,35% від суми кредиту, та зміст наведених положень договору, якими визначено, у чому полягає послуга банку по обслуговуванню кредиту, суд дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредитної заборгованості, відповідають зобов`язанням банку, визначеним п. 2.1.2 Правил надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та Умови страхування життя позичальника в редакції з 21.07.2021 (а.с. 157-162) про забезпечення позичальника інформацією стосовно сукупної вартості кредиту, консультаційними послугами з питань виконання договору, за письмовим запитом позичальника надавати виписки про стан кредитної заборгованості, здійснювати інше, передбачене чинним законодавством України обслуговування кредитної заборгованості, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 по справі №382/1621/21 за позовом про захист прав споживачів та визнання кредитного договору частково недійсним, укладеним із АТ «Креді Агріколь Банк» зазначено, що «поза увагою апеляційного суду залишилось те, що, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»; банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору; за таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що пункту 1.3.2 кредитного договору № 4/3105938 від 09 січня 2020 року, яким передбачено сплату ОСОБА_1 комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,30 % у місяць від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.3.2 кредитного договору, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Наведене дає підстави для висновку, що положення кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,35% від суми кредиту суперечать положенням ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення комісії за користування кредитом.

З розгорнутого розрахунку заборгованості, а також виписок з рахунку вбачається, що банком в рахунок погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості було зараховано сплачені відповідачем 6979,34 грн (18 колонка розрахунку). Окрім того, з розрахунку вбачається, що банком була перенесена на строкові відсотки (13 колонка розрахунку) нарахована комісія у загальній сумі 21220,66 грн (22 колонка заборгованості).

За таких обставини, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1/4218657 від 28.10.2021 у розмірі 103887,56 грн (15781,30 грн (строкова заборгованість по кредиту) + 73284,48 грн (прострочена заборгованість по кредиту) + (31834,26 грн (заборгованість за нарахованими процентами) 21220,66 грн (перенесення комісії на строкові відсотки)) + 11187,52 грн (заборгованість за простроченими процентами) 6979,34 грн (зараховані кошти за комісію)).

В п. 3 ч. 2 ст.129Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та заперечень відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але цене може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже інші доводи представника відповідача не спростовують висновки суду.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (68,9%), на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в розмірі 2086,29 грн (3028,00 грн х 68,9%).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором №1/4218657 від 28 жовтня 2021 року у розмірі 103887 (сто три тисячі вісімсот вісімдесят сім) гривень 56 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» в рахунок відшкодування судових витрат 2086 (дві тисячі вісімдесят шість) гривень 29 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», код ЄДРПОУ 41904846, місцезнаходження: вул. Жилянська, 5-Б, офіс 5, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 6 червня 2025 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко