Рішення № 127955978, 27.05.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2892/25

Номер провадження 2/404/967/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд м. Кропивницького у складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря - Щербини А.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Авентус Україна» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «Авентус Україна» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 16.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 8575924 про надання споживчого кредиту. З умов договору п. 1.3. Розділу 1 сума кредиту складає: 10000,00 гривень, тип кредиту - кредит. Відповідно до вищевказаного договору споживчого кредиту п. 1.4. Розділу 1 строк кредиту 360 дні (день), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти: стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, знижена процентна ставка 0,43 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 15.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. 13.01.2025 позивач сплатила 2150 грн. споживчого кредиту, при відповідному додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 8575924 від 16.12.2024 р., таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зазначеної графіку платежу строка № 1 - 1290 грн. Але у відповідності до умов договору, щодо сплати коштів у сумі не менше суми першого платежу до 15.01.2025 відповідачем не перераховано за зниженою процентною ставкою даний споживчий кредит. Наступного місяця періоду платежу, відповідно до умов згаданого споживчого кредиту, позивач здійснила 11.02.2025 року наступний платіж по зобов`язанню умов договору, перерахувавши відповідачу 5661,55 грн., для погашення споживчого кредиту. 20.03.2025 позивач звернулася до відповідача через чат сайту (https://creditplus.ua) вказаний у споживчому договорі, щодо можливого повного погашення кредиту, та дізналася про несправедливий існуючий нарахований відповідачем борг, а саме: - 7 днів - кількість днів вашого прострочення за кредитом - відповідно до графіку платежів сума прострочених процентів становить 5914,46 грн. 8794,50 грн - сума всіх процентів на сьогодні, штрафи та протерміновані проценти 28509,36 грн - сума для повного погашення, нараховані штрафи за кредитом - 1500.00 грн. Поки у вас прострочений платіж вам будуть нараховуватися кожного дня штрафи на суму 200.00 грн. Непогоджуючись з нарахованим боргом, позивач вважає, що відповідач порушив принцип добросовісності, нарахувавши непомірні відсотки за споживчим кредитом, змінив відсотки за користування споживчим кредитом у односторонньому порядку, тому позивач вважає за потрібним звернутися до суду за правовим захистом.

Представник відповідача надіслала до суду відзив, в якому позов не визнала, мотивуючи наступним. 16.12.2024р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і ОСОБА_1 було укладено Договір №8575924 про надання споживчого кредиту, згідно якого ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було надано Позивачу кошти в розмірі 10000,00 гривень на строк користування 360 днів, а також Додаткову угоду від 26.12.2024р., згідно якої було збільшено суму кредиту до 20 000,00 грн. на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт Товариства. Черговість погашення платежів відбувалась згідно умов договору та законодавства в сфері споживчого кредитування, зокрема згідно ст.19 ЗУ «Про споживче кредитування», в якій йдеться саме про черговість погашення прострочених платежів, строк оплати яких наступив. При цьому, на момент отримання Товариством платежів від Клієнта, строк повернення тіла кредиту ще не наступив, згідно договору строк тіла кредиту для погашення наступить лише 11.12.2025р., тобто, тіло кредиту ще не було прострочене, а Товариство мало до Клієнта лише право вимоги щодо сплати простроченої та поточної заборгованості зі сплати процентів. А Позивач, всупереч ст.19 Закону з власної думки чомусь вважає, що Товариство мало б його платежі зараховувати не в погашення процентів згідно графіку платежів,а в рахунок погашення непростроченого тіла кредиту, строк оплати якого наступить лише 11.12.2025р. Товариством не безпідставно нараховуються штрафи. Оскільки, починаючи з 24.01.2024р. після внесення змін до ЗУ «Про споживче кредитування» було відновлено нарахування штрафу у випадку не виконання умов договору. Позивач, є Клієнтом Товариства з 01.08.2023 року та до Кредитного договору уклав в електронній формі ще дев`ять аналогічних кредитні договори, належним чином виконавши всі зобов`язання за ними. А отже, Клієнт був належним чином ознайомлений з умовами кредитування в Товаристві та порядком/черговістю погашення заборгованості шляхом внесення чергових періодичних платежів згідно Графіку платежів, що передбачено в Додатку №1 до Кредитного договору. Крім того, з метою прийняття Позивачем усвідомленого рішення та визначення прийнятності для себе умов кредитування, Відповідача на власному веб-сайті розмістив всю необхідну інформацію та документи на виконання вимог НБУ.

Щодо нарахування процентів зазначив, що укладаючи Кредитний договір, сторони, узгодили розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також розмір та підстави застосування штрафу, зокрема: «1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,43 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 15.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. 1.5.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.». Оскільки, Клієнт виконав умови для застосування знижки на стандартну процентну ставку та вніс до 15.01.2025 черговий платіж, то нарахування процентів по 14.01.2025р. здійснювалося зі знижкою за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,43% в день з урахуванням суми збільшення кредиту до 20000,00 грн., а починаючи з 16.01.2025р. за стандартною процентною ставкою у розмір 1,00% в день. При цьому, в Кредитному договорі чітко зазначено, що знижена процентна ставка, застосовується виключно до 15.01.2025р. при умові якщо Клієнт внесе до 15.01.2025 р. перший черговий платіж. Як вбачається з вищезазначених умов Кредитного договору та з урахуванням принципу свободи договору між Товариством та Позивачем була досягнута домовленість та сторони визначились щодо застосування стандартної процентної ставки - 1% в день від суми кредиту та знижки на процентну ставку у розмірі 0,43% в день. Отже, в даному випадку не вбачається зміна процентної ставки, оскільки стандартна ставка є загальною та застосовується для всіх клієнтів, які не приймають участі в програмі лояльності або не виконують її умови. Це також підтверджується узгодженим між сторонами п. 3.4. Кредитного договору де передбачено: «Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду Товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до пп.1.5.2. Договору залежить від того чи отримає Споживач індивідуальну знижку від Товариства та скористається своїм правом на її використання (виконає умови для отримання знижки) на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання Споживач погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором чітко визначені домовленістю Сторін. Усі умови застосування знижки визначені даним Договором та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів.» Таким чином, застосування стандартної ставки для позивача, не є зміною процентної ставки, оскільки такі дії є наперед обумовлені умовами укладеного між сторонами кредитного договору і не передбачають односторонньої дії з боку Товариства для її застосування.

Щодо нарахування штрафу зазначив, що укладаючи Кредитний договір сторони узгодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Заявник зобов`язаний сплатити Товариству штраф. При цьому, в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Клієнтом зобов`язань за цим Кредитним договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Отже, оскільки Клієнт порушував узгоджені умови договору та не вносив більше чергові платежі після 11.02.2025 р., Клієнту було нараховано штраф, враховуючи обмеження, встановлені Законом України «Про споживче кредитування». Клієнту було нараховано штраф у розмірі 9500,00 грн, тобто не більше половини тіла кредиту як це встановлено законодавством за неналежне виконання умов кредитного договору. А тому, враховуючи, що у Позивача існує непогашена заборгованість за Кредитним договором, а, отже, його зобов`язання за Кредитним договором не виконані у повному обсязі/неналежним чином, а відтак припинення кредитних правовідносини за осопорюваним Кредитним договором не допускається. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 16 квітня 2025 відкрито спрощене провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без їх участі, позов не визнають.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і ОСОБА_1 укладено Договір №8575924 про надання споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надано Позивачу кошти в розмірі 10000 гривень на строк користування 360 днів, а також Додаткову угоду від 26.12.2024, згідно якої було збільшено суму кредиту до 20 000 грн. на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт Товариства.

Укладаючи Кредитний договір, сторони, узгодили розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також розмір та підстави застосування штрафу, зокрема: «1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,43 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо Споживач до 15.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Відповідно п. 1.5.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.».

Оскільки, Клієнт виконав умови для застосування знижки на стандартну процентну ставку та вніс до 15.01.2025 черговий платіж, то нарахування процентів по 14.01.2025 здійснювалося зі знижкою за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,43% в день з урахуванням суми збільшення кредиту до 20000,00 грн., а починаючи з 16.01.2025 за стандартною процентною ставкою у розмір 1,00% в день.

При цьому, в Кредитному договорі чітко зазначено, що знижена процентна ставка, застосовується виключно до 15.01.2025 при умові якщо Клієнт внесе до 15.01.2025 перший черговий платіж.

Як вбачається з вищезазначених умов Кредитного договору та з урахуванням принципу свободи договору між Товариством та Позивачем була досягнута домовленість та сторони визначились щодо застосування стандартної процентної ставки - 1% в день від суми кредиту та знижки на процентну ставку у розмірі 0,43% в день. Отже, в даному випадку не вбачається зміна процентної ставки, оскільки стандартна ставка є загальною та застосовується для всіх клієнтів, які не приймають участі в програмі лояльності або не виконують її умови. Це також підтверджується узгодженим між сторонами п. 3.4. Кредитного договору де передбачено: «Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Окрім цього, укладаючи Кредитний договір сторони узгодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Заявник зобов`язаний сплатити Товариству штраф. При цьому, в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Клієнтом зобов`язань за цим Кредитним договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, оскільки Клієнт порушував узгоджені умови договору та не вносив більше чергові платежі після 11.02.2025, Клієнту було нараховано штраф, враховуючи обмеження, встановлені Законом України «Про споживче кредитування». Клієнту було нараховано штраф у розмірі 9500,00 грн, тобто не більше половини тіла кредиту як це встановлено законодавством за неналежне виконання умов кредитного договору.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позивач була належним чином ознайомлена з умовами кредитування в Товаристві та порядком/черговістю погашення заборгованості шляхом внесення чергових періодичних платежів згідно Графіку платежів, що передбачено в Додатку №1 до Кредитного договору.

Окрім того, позивачем не заперечується факт отримання кредитних коштів та те, що нею проводилась сплата кредиту.

Щодо черговості погашення заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Слід зазначити, що вказаною статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування», передбачена черговість платежів з погашення кредитної заборгованості, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі.

Отже, з врахуванням вимог ст.19 Закону при укладенні Кредитного договору сторони узгодили згідно п.5.6. наступне: - «5.6. Споживач здійснює платежі з повернення заборгованості за Договором у розмірі та у строки визначені Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства у черговості визначеній в Законі України «Про споживче кредитування», зокрема: 5.6.1. у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 5.6.2. у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; 5.6.3 у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до Договору. Для цілей цього пункту Договору, під «недостатністю суми здійсненого платежу» розуміється, сума платежу, яка надійшла з метою виконання зобов`язань за Договором, але якої, на дату зарахування на користь Товариства, не вистачає для сплати простроченої заборгованості (заборгованість за Договором, строки сплати якої прострочені, за наявності), поточної заборгованості (заборгованість за Договором, строки сплати якої наступили, згідно Графіка платежів та/або умов Договору(але не прострочені), за наявності) та сплати штрафу(за наявності). Платіж (його частина), що надійшов на користь Товариства з метою дострокового погашення суми (тіла) кредиту (його частини), строк сплати якого ще не настав, відповідно до Графіку платежів, може бути направлений на погашення суми (тіла) кредиту, після дотримання черговості, визначеної в п.5.6 (5,.6.1-5.6.3), зокрема, після сплати простроченої заборгованості, поточної заборгованості та штрафів (за наявності).

Крім того, згідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, у кредитодавця виникає право вимоги виконання позичальником його обов`язку за договором споживчого кредиту з моменту, визначеного умовами договору про споживчий кредит щодо термінів та строку здійснення платежів.

Також, слід зазначити, що з метою правильного налаштування процесів розподілу платежів за договорами споживчого кредиту, Товариство керується також роз`ясненнями НБУ, де було вказано наступне: «Отже, зарахування платежу на погашення нарахованої неустойки (штрафу, пені), може здійснюватися кредитодавцем після сплати позичальником усіх прострочених платежів, передбачених першою та другою чергою частини першої статті 19 Закону про споживче кредитування, за якими у кредитодавця виникло право вимоги відповідно до умов договору споживчого кредиту. При цьому, у разі наявності залишку коштів після зарахування зазначених платежів кредитодавець повинен здійснити зарахування таких коштів в погашення кредиту, строк сплати якого ще не настав, в порядку дострокового повернення кредиту з урахуванням положень частин першої-третьої статті 16 Закону про споживче кредитування.».

На момент отримання відповідачем платежів від позивача, строк повернення тіла кредиту ще не наступив, згідно договору строк тіла кредиту для погашення наступає лише 11.12.2025, тобто тіло кредиту ще не прострочене, а отже, враховуючи ст.19 ЗУ «Про споживче кредитування», відповідач мав до позивача лише право вимоги щодо сплати простроченої та поточної заборгованості зі сплати процентів, отримані платежі від клієнта були розподілені наступним чином:

- Платіж Клієнта від 13.01.2025 у розмірі 2150,00 грн. - було спрямовано: в рахунок погашення заборгованості за поточними процентами (строк сплати наступив відповідно до п.5.3 Договору). Та залишок в рахунок погашення тіла кредиту - 86,00 грн.;

- Платіж Клієнта від 11.02.2025 у розмірі 5661,55 грн. - було спрямовано: в рахунок погашення заборгованості за процентами у сумі - 5462,41 грн., строк сплати наступив відповідно до п.5.3 Договору. Та залишок в рахунок погашення тіла кредиту - 199,14 грн.

Таким чином, на дату здійснення позивачем платежів, позивач мала лише зобов`язання з оплати процентів, строк сплати тіла кредиту ще не наступив.

Враховуючи викладене, здійснені позивачем платежі, були спрямовані на погашення заборгованості за Кредитним договором, враховуючи вказаний в Кредитному договорі порядок черговості сплати Клієнтом взятих на себе грошових зобов`язань, що цілком узгоджений з нормами чинного законодавства України, зокрема з нормами ст.19 Закону.

Крім вищезазначеного, відповідач в повному обсязі виконав умови договору, перерахувавши позивачу кошти на картковий рахунок, а Позивач не надав жодного доказу, який би свідчив про те, що Відповідачем були внесені будь-які зміни до Кредитного договору, які б суттєво вплинули на його виконання Позивачем.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є Договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

Так, відповідно п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ, загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» - реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Позивач під час укладення Договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі, з Графіком щомісячних платежів за кредитними договором, Паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив та з ними погодився.

Графік щомісячних платежів наведений у Додатку до Договору про надання споживчого кредиту № 8575924 від 16.12.2024 року відображає всі щомісячні платежі, з урахуванням розміру плати за обслуговування кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, погашення суми (тіла) кредиту та загальної місячної суми, що підлягає сплаті за розрахунковий період.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» позивач мав право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання договору про наданню споживчого кредиту без пояснення причин.

Проте, позивач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався до відповідача за додатковим роз`ясненням положень договору ні до, ні під час, ні після його укладення, тобто не скористався цим своїм правом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення всіх істотних умов договору на відміну від договору позики (ст. 1046 ЦК), який є реальним і є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотними умовами кредитного договору є: предмет договору, сума кредиту, строк повернення, проценти за користування.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема: види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Згідно з положеннями ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За нормами частин першої-другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення.

Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пунктів 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункту 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 до Законів України «Про банки і банківську діяльність» «Про національний банк України», «Про споживче кредитування», встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з пунктом 8 Правил банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно) форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.

Згідну пункту 4 Паспорту споживчого кредиту Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування» також передбачено платежі за додаткові та супутні послуги.

У відповідності до статті 9 закону України «Про споживче кредитування» Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Так уклавши кредитний договір позивач підтвердив, що перед укладанням цієї угоди ознайомився з інформацією необхідною для отримання кредиту викладеного в паспорті споживчого кредитування і порівнянням різних пропозицій Банку та іншими умовами (паспорт споживчого кредиту).

Згідно ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року, нечесна підприємницька практика забороняється та включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

Позивачем жодним чином не доведено вчинення Банком неправомірних дій щодо незаконного нарахування пені і штрафних санкцій.

За наведених обставин, а також з врахуванням тієї обставини, що позивач під час укладення Договору ознайомлювалася з їх текстом та змістом в цілому, у тому числі, з Графіком щомісячних внесків, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила, а зміст Договорів, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, суд не вбачає жодних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 ЦК України.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи із змісту ст. ст. 1054,1055 Цивільного кодексу України, слід визнати, що між позивачем і відповідачем було узгоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, а відповідно відсутні будь-які правові підстави для визнання кредитного договору недійсним.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено підстав для визнання неправомірними дій ТОВ «Авентус України», оскільки кредитний договір укладений сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач під час укладення договору ознайомлювалась з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, які були підписані позивачем, договір виконувався відповідачем.

На підставі ст.ст. 203, 215, 216, 509, 526-530, 626-629, 631, 638-639, 1054, 1055, 1056 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, Закону України «Про захист прав споживачів», суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Авентус Україна» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частина рішення суду складені та проголошені 02.06.2025, повний текст рішення суду складений та проголошений 10.06.2025.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна