Рішення № 127934036, 06.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2025 року Справа№200/756/25

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Україна, Одеська область, м. Одеса, вулиця Канатна, буд. 83)

про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідно до якого просив суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії № 057350008755 від 31.01.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 24.01.2025 р. громадянина України ОСОБА_1 , відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зарахуванням до підземного пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за Списком №1 шахтарі підземні до провідних професій за не врахований період з 16.06.2020 р. по 10.02.2023 р., з 05.06.2023 по 06.01.2025 р. до пільгового стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та при повторному розгляді заяви підземний стаж зарахувати із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці) та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно частини п`ятої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 04.12.2007 р. по 10.02.2023 р., з 05.06.2023 р. по 06.01.2025 р. Гірником очисного забою підземним по провідній професії підземно з повним робочим днем в шахті, а також зарахувати до страхового стажу період навчання в Профтехучилищі з 01.09.1993 р. по 20.05.1995 р.

Ухвалою суду від 06 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27 лютого 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

04 березня 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії № 057350008755 від 31.01.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач в рішенні про відмову в призначенні пенсії № 057350008755 від 31.01.2025 року зазначив, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж з урахуванням кратності в тому числі додаткові роки за Список № 1 склав 43 роки 08 місяців 06 днів, загальний страховий стаж роботи складає 26 років 08 місяців 06 днів, пільговий стаж склав 22 роки 08 місяців 02 дні, за результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1993 по 20.05.1995 згідно диплому від 20.05.1995 ГР № 005719, оскільки прізвище в дипломі не співпадає з паспортними даними.

Позивач з оскаржуваним рішенням не погоджується та зазначає, що відповідачем у формі РС-право період з 16.06.2020 р. по 10.02.2023 р., з 05.06.2023 р. по 06.01.2025 р. військова служба в особливий період не зарахована до пільгового стажу роботи за спеціальністю за провідною професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, водночас, згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 в період з 04.12.2007 р. по 10.02.2023 р., з 05.06.2023 р. по 06.01.2025 р. позивач працював Гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті (в тому числі із збереженням робочого місця на період служби в ЗСУ).

Щодо не зарахування до страхового стажу навчання в Олександрівському ПТУ №148 в період з 01.09.1993 р. по 20.05.1995 р. згідно диплому від 20.05.1995 ГР № 005719 позивач зазначає, що відповідач відмовляє з причин начебто невірної букви в прізвищі, але період навчання підтверджується також додатковою сукупністю доказів, а саме оціночним листом до Диплома від 20.05.1995 р., Свідоцтвом про навчання в НОМЕР_4 , де чітко зазначено прізвище і збігається період навчання, записом в Трудовій книжці НОМЕР_3 (запис №1 сторінка 2-3).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 20987385, адреса зареєстрованого місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, організаційно-правова форма орган державної влади.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує обґрунтовуючи це тим, що 24.01.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 незалежно від віку.

За наданими документами страховий стаж позивача з урахуванням кратності в тому числі додаткові роки (за Списком №1) склав 43 роки 08 місяців 06 днів. Загальний страховий стаж роботи складає 26 років 08 місяців 06 днів. Пільговий стаж розраховано згідно пільгових довідок та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 та склав 22 роки 08 місяців 02 дні.

Повідомлено позивача, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1993 по 20.05.1995, оскільки прізвище в дипломі не співпадає з паспортними даними. Для встановлення належності диплому позивачу необхідно звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснено, що пільговий стаж зарахований згідно інформації за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, форми ОК-5.

Роз`яснено позивачу, що оскільки з урахуванням кратності пільговий його стаж не складає 25 років, умови зазначені в роз`ясненні не виконані, а отже і відсутні підстави для призначення пенсії.

Відповідач зазначає, що ст. 114 Закону №1058 не містить положень про можливість зарахування в кратному розмірі часу військової служби.

Дослідивши надані сторонами документи суд встановив наступне.

Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про відмову в призначенні пенсії № 057350008755 від 31.01.2025 року, дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 24.01.2025, вік 47 років, за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж з урахуванням кратності в тому числі додаткові роки (За Список № 1) склав 43 роки 08 місяців 06 днів. Загальний страховий стаж роботи складає 26 років 08 місяців 06 днів. Пільговий стаж склав 22 роки 08 місяців 02 дні. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1993 по 20.05.1995 згідно диплому від 20.05.1995 ГР № 005719, оскільки прізвище в дипломі не співпадає з паспортними даними. Заявник працює. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 п. 3 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Трудовий стаж позивача підтверджується даними трудової книжки НОМЕР_3 (дата заповнення 11.03.1997 року), згідно записів якої:

-№ 1-2, позивач навчався в Олександрівському ПТУ № 148 у період з 01.09.1993 року по 20.05.1995 року, Диплом ГР № 005719;

-№ 19-26, позивач працював гірником очисного вибою з повним робочим днем в шахті з 04.12.2007 року по 10.02.2023 року в ТОВ «ДТЕК «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ»;

-№№ 27, позивач з 05.06.2023 року по теперішній час працює гірником очисного вибою з повним робочим днем в шахті з повним робочим днем в шахті в ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК".

Відповідно до ВІДОМОСТЕЙ ПРО ТРУДОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ З РЕЄСТРУ ЗАСТРАХОВАНИХ НОМЕР_5 , період з 15.06.2020 року обліковано як військову службу у Збройних Силах України, початок військової служби.

Відомості щодо військової служби також підтверджено даними військового квитка НОМЕР_6 .

Згідно довідки відповідача Форма РС-право, до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та ст. 14 Пост. 202 зараховано періоди роботи: з 17.05.2003 року по 26.06.2003 року, з 27.06.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 04.08.2006 року, з 28.08.2006 року по 03.12.2007 року, з 04.12.2007 року по 16.01.2008 року, з 17.01.2008 року по 15.06.2020 року, до військової служби в особливий період зараховано періоди з 16.06.2020 року по 10.02.2023 року, з 05.06.2023 року по 20.09.2024 року, період з 21.09.2024 по 30.09.2024 до пільгового стажу/військової служби не зараховано, період навчання з 01.09.1993 по 20.05.1995 у розрахунку стажу відсутній. Робота за списком №1 склала 19 років 8 місяців 4 дні.

Згідно Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаж позивача з 2007 року по 2022 рік та з червня 2023 року по грудень 2024 року обліковано за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1, ЗПЗ014А2, КЗП084В1.

Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (далі Порядок №454):

-під кодом ЗПЗ013А1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цьогоЗакону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;

-під кодом ЗПЗ014А1 обліковується спеціальний стаж працівників, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років;

-під кодом ЗПЗ014А1 обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років; (періоди: 11 місяців 4 дні в 2008 році, з 2009 року по травень 2012 року, з лютого 2012 року по серпень 2014 року, з серпня 2018 року по 2022 рік та з червня 2023 року по грудень 2024 року);

-під кодом КЗП084В1 обліковуються простої: у порядку, визначеному колективним договором, власник або уповноважений ним орган у разі простою підприємства, установи, організації з не залежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням. До загального стажу роботи враховується весь період перебування у таких відпустках. До стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховується лише місячний термін цієї відпустки в календарному році (квітень 2020 22 дні, травень 2020 9 днів).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_7 від 06.01.2025 року № 87, позивач дійсно перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_7 з 15 червня 2020 року по теперішній час.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_7 № 2118, позивач дійсно в період з 12 серпня 2020 року по 28 грудня 2020 року, з 14 січня 2021 року по 21 лютого 2021 року безпосередньо брав (брала) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Дослідивши копію диплому ГР № 005719 від 20.05.1995 року, виданого Олександрівським ПТУ № 148, суд встановив, що він виданий на ім`я ОСОБА_1 , в додатку до диплому також зазначено по-батькові позивача « ОСОБА_2 ».

Водночас, за паспортом по-батькові позивача « ОСОБА_3 ».

Відмінностей у написанні прізвища, як про це зазначають сторони, суд не встановив.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно достатті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно п. 10. Наказу №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до приписів п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками №№ 1 та 2, Постановою № 202, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого віднесено усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (1.1а).

До Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі Постанова № 202), віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Згідно ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесені: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (надалі Закон N 2011-XII) визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України №2 від 26.03.93 «Про деякі питання застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за №33, час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Відтак, періоди військової служби позивача з 15.06.2020 року по теперішній час підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 для призначення пенсії позивачу на підставі ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, в тому числі за провідною професією.

Відповідно ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Виходячи з системного тлумачення викладених норм, робота на провідних професіях (гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин) встановлює більш пільгові умови призначення пенсії ніж робота за іншими професіями, передбаченими Списком №1, Постановою № 202.

Виходячи зі змісту позовних вимог позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано у кратному обчисленні 1,25 період його роботи за провідною професією «гірник очисного вибою».

Ураховуючи зміст Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для переведення пільгового стажу за провідною професією до пільгового стажу за Списком № 1 або Постановою № 202, необхідно кількість повних років за провідною професією помножити на 1,25.

З Форми РС-право суд встановив, що періоди роботи позивача з 04.12.2007 року по 10.02.2023 року (15 років 2 місяці 7 днів), з 05.06.2023 року по 20.09.2024 року (1 рік 3 місяці 16 днів), відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та ст. 14 Пост. 202 в одинарному розмірі без врахування кратності, оскільки періоди роботи з 04.12.2007 року по 10.02.2023 року (15 років 2 місяці 7 днів), з 05.06.2023 року по 20.09.2024 року (1 рік 3 місяці 16 днів) складають 16 повних років, 16 років х 1,25 = 20 років.

Викладене спростовує доводи відповідача, що трудовий стаж позивача обчислено із застосуванням взаємного зарахування спірних періодів.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу за Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 періодів військової служби із розрахунку один місяць служби за три місяці суд зазначає наступне.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, брала участь в антитерористичній операції, інші періоди, зазначені впідпункті апункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами) зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Згідно п/п «а» п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним вабзаці першомупункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а, від 18.10.2022 року у справі № 340/395/17, від 18.01.2023 року у справі № 1.380.2019.003739, від 21.03.2023 року у справі № 160/6146/19.

Враховуючи викладене, у кратному обчисленні 1 місяць за 3 місяці, відповідно до підпункті апункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, підлягає не весь період воєнної служби позивача, а тільки періоди, зазначені у довідці Військової частини НОМЕР_7 № 2118, а саме періоди з 12 серпня 2020 року по 28 грудня 2020 року, з 14 січня 2021 року по 21 лютого 2021 року, коли позивач безпосередньо брав (брала) участь у бойових діях.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання позивача.

Як встановлено судом, відмінностей у написанні прізвища позивача судом не виявлено, натомість по-батькові позивача у дипломі та додатку до нього відрізняється від по-батькові позивача в усіх інших документах наявних в матеріалах адміністративної справи, у тому числі паспорті громадянина України.

Вказана відмінність свідчить не про неправильний переклад, а про зазначення іншого по-батькові, оскільки у паспорті державною мовою по-батькові позивача зазначено « ОСОБА_3 », водночас, по-батькові « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » є однаково вживаними в українській мові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Встановлення юридичних фактів, зокрема, належності правовстановлюючих документів здійснюється в цивільному судочинстві в порядку визначеному ст.ст. 293, 294, 315-319 Цивільного процесуального Кодексу України.

Оскільки, на момент розгляду справи належність правовстановлюючого документу позивачу в порядку, встановленому законом не підтверджено, то позовна вимога позивача щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання є передчасною.

Щодо доводів позивача відносно того, що належність диплому саме позивачу підтверджується іншими доказами, суд зауважує, що за приписами Цивільного процесуального Кодексу України, оцінка їм може бути надана тільки у цивільному процесі.

При розгляді справи судом також установлено, що у спірних періодах є періоди простою у квітні 2020 року 22 дні та у травні 2020 року 9 днів.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів простою та відпусток без збереження заробітної плати суд зазначає наступне.

За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.

Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.

Поряд з цим, в листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 р. № 713/039/161-16 надано роз`яснення в якому зазначено, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із встановлених обставин справи та комплексного аналізу законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідачем не доведено, що воно прийнято з урахуванням засад добросовісності, розсудливості та пропорційності, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача та необхідність його скасування.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту свого порушеного шляхом зобов`язання відповідача призначити пенсію та зарахувати спірні періоди, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС Українидає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.

Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йомузакономправо на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначенихзакономумов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Водночас, суд установив, що підчас прийняття оскаржуваного рішення відповідач не здійснював кратного обчислення стажу позивача на провідних професіях, не врахував до стажу позивача на провідній професії військової служби позивача, а також не здійснив кратного обчислення періодів військової служби позивача, коли він приймав участь у бойових діях, оскільки вважав, що підставі для цього відсутні, а відтак у суду відсутні підстави щодо перебирання на себе повноважень відповідача щодо обчислення вказаних періодів, а тому і визначення питання щодо достатності у позивача пільгового стажу за Постановою № 202 для призначення позивачу пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057350008755 від 31.01.2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 24.01.2025 р. ОСОБА_1 , відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відносно періодів з 04.12.2007 р. по 10.02.2023 р., з 05.06.2023 р. по 06.01.2025 із застосуванням кратності 1,25, із зарахуванням періоду військової служби з 16.06.2020 по 06.01.2025 року до пільгового стажу за провідною професією «гірник очисного вибою», із зарахуванням періодів з 12 серпня 2020 року по 28 грудня 2020 року, з 14 січня 2021 року по 21 лютого 2021 року, відповідно до пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, п/п «а» п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» у кратному обчисленні 1 місяць за 3 місяці, з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, адреса зареєстрованого місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057350008755 від 31.01.2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 24.01.2025 р. ОСОБА_1 , відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відносно періодів з 04.12.2007 р. по 10.02.2023 р., з 05.06.2023 р. по 06.01.2025 із застосуванням кратності 1,25, із зарахуванням періоду військової служби з 16.06.2020 по 06.01.2025 року до пільгового стажу за провідною професією «гірник очисного вибою», із зарахуванням періодів з 12 серпня 2020 року по 28 грудня 2020 року, з 14 січня 2021 року по 21 лютого 2021 року, відповідно до пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, п/п «а» п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» у кратному обчисленні 1 місяць за 3 місяці, з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко