Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2025 року Справа№200/1737/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі-позивач) через свого представника, адвоката Посвалюк Вікторію Володимирівну, яка діє на підставі ордеру серії АН № 1640710 від 10 березня 2025 року, звернувся через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій просить:
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2024 за № 54 «Про підсумки спеціального розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 , яким травмування, отримане 17.12.2023 солдатом ОСОБА_1 визнано таким, що отримане під час виконання обов`язків військової служби, у період проходження військової служби за мобілізацією»;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 призначити повторне службове розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 , яке відбулось 17.12.2023 о 7.00 в районі населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області та прийняти рішення з врахуванням всіх документів та матеріалів службового розслідування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з висновком в оскаржуваному наказі в частині «визнання травмування, отриманого 17.12.2023 солдатом ОСОБА_1 таким, що отримане під час виконання обов`язків військової служби у період проходження військової служби за мобілізацією» він не погоджується та вважає, що його травмування є таким, що отримано під час Захисту Батьківщини. Як наслідок, висновок за результатом службового розслідування є помилковим, необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству України.
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить вважати поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви та відкрити провадження по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В період з 14 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року включно суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній основній відпустці.
Представник відповідача надав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що командиром військової частини НОМЕР_1 правомірно видано наказ (з основної діяльності) «Про підсумки спеціального розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 » № 54 від 10.01.2024, на підставі якого в подальшому надано довідку згідно до Додатку 5 № 692/24 від 13.01.2024, у якій згідно з нормами законодавства вірно зазначено: «За обставин: під час виконання обов`язків військової служби, у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , під час підносу провізії до командно-спостережного пункту внаслідок падіння на руку». Натомість, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки останній не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які зазначені в позові.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 22.05.2022 по 14.04.2024 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з військового квитка.
7 грудня 2023 р. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав травмування у н.п. Білогорівка, про що свідчить первинна медична картка форми 100 від 20.12.2023.
З 21.12.2023 по 22.12.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у МКЛ-15 м. Дніпро. Діагноз: перелом великого горбка правої плечової кістки. Закритий перелом (17.12.2023) голівки правової плечової кістки з відривом великого горбика зі зміщенням уламків.
З 23.12.2023 по 05.01.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна клінічна лікарня», діагноз: закритий перелом великого горбка правої плечової кістки. У виписці зазначено, що зі слів пацієнта та супровідної медичної документації травму отримав 17.12.2023 під час несення служби у лавах ЗСУ під час виконання службових обов`язків внаслідок падіння від вибухової хвилі. Виписаний з покращенням на ВЛК з відпусткою терміном на 30 днів.
Згідно з рішенням ВЛК від 05.01.2024 за № 14 проведено медичний огляд позивача, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): закритий перелом великого горбика правої плечової кістки внаслідок МВТ (17.12.2023) Стан після відкритої репозиції метолоостеосинтезу великого горбика правої плечової кістки гвинтом та спицею (26.12.2023). Травма, так, пов`язана із проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня). Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно Наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007). На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ позивачу визначено потребу відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.
Згідно з рішенням ВЛК від 18.03.2024 за № 708 проведено медичний огляд позивача, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): Стан після травми (17.12.2023) закритого перелому великого горбика правої плечової кістки, лікованого оперативно 26.12.2023 металоостеосинтез великого горбика правої плечової кістки гвинтами та шпицями у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, комбінованої контрактури правого плечового суглобу, з помірним порушенням функцій. Травма, так, пов`язана із проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана). Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується , як тяжка. На підставі статті 78б графи ІІ Розкладу хвороб, графи 10 ТДВ "Б" позивача визнано непридатним до служби у десантно-штурмових військах, обмежено придатним до військової служби.
За фактом травмування солдатом ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.12.2023 № 3122 призначено спеціальне розслідування.
За результатом проведеного розслідування складено акт, в п.6 якого визнано травмування, отримане 17.12.2023 солдатом ОСОБА_1 , таким, що отримане під час виконання обов`язків військової служби у період проходження військової служби за мобілізацією. Начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_1 у термін до 21.01.2024 доручено скласти довідку про обставини травмування (контузії, поранення, каліцтва), визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, яку надати солдату ОСОБА_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2024 «Про підсумки спеціального розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 » прийнято рішення:
1. Спеціальне розслідування, призначене командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.12.2023 № 3122 «Про призначення спеціального розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 вважати завершеним.
2. Визнати травмування, отримане 17.12.2023 солдатом ОСОБА_1 таким, що отримане під час виконання обов`язків військової служби у період проходження військової служби за мобілізацією.
3. Начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_1 у термін до 21.01.2024.
3.1 Скласти довідку про обставини травмування (контузії, поранення, каліцтва), визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, яку надати солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кількості примірників, яка забезпечить реалізацію прав та соціальних гарантій кожного військовослужбовця та/або членів його сім`ї (1-й примірник довідки до наказу про виплату додаткової винагороди, 2-й для долучення відділенням персоналу штабу до особової справи військовослужбовця, 3- й військовослужбовцю для надання до госпітальної (гарнізонної ВЛК під час проведення медичного огляду; 4-й військовослужбовцю для пред`явлення до ТЦК та СП у разі оформлення одноразової грошової допомоги.
У довідці зазначити обставини, за яких було отримано травмування із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець , під час отримання травмування, чи перебував в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння, чи пов`язано отримання травмування з вчиненням адміністративного (кримінального) правопорушення тощо.
3.2 Установленим порядком здійснити облік фактів отримання травмування солдатом ОСОБА_1 ;
3.3 Після завершення перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (в тому числі закордонних) солдатом ОСОБА_1 , невідкладене доповісти рапортом на моє ім`я.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від «10» січня 2024 року №54 позивачу видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 13.01.2024 № 692/24, відповідно до якої констатовано, що ОСОБА_1 17 грудня 2023 року отримав небойове травмування: закритий перелом голівки правої плечової кістки з відривом великого горбика. За обставин: під час виконання обов`язків військової служби, У складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , під час підносу провізії до командно-спостережного пункту внаслідок падіння на руку.
Травмування не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп`яніння, під час травмування перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначеноЗаконом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною четвертоюстатті 2 Закону № 2232порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 за № 548-XIV (далі - Статут).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаютьсяКонституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Частиною 4 статі 24 Закону № 2232визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. В свою чергу, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затвердженийЗаконом України від 24.03.1999 за № 551-XIV.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (частина 3 статті 16 Закону України № 2011-XII).
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (далі - Інструкція).
Пункт 1розділу І Інструкції №332визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (військові частини).
Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції № 332 у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі Порядок № 608).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 332- військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 332- ця інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієїІнструкції.
Пунктом 1 розділу IIІнструкції № 332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактору чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.
Розділом VІнструкції № 332встановлено особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.
Згідновказаного розділу у разі настання нещасних випадків, зазначених упункті 1розділу II тапункті 1розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
При цьому, пунктами 2та 3 даного розділу передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний:
негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;
опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються:
дата і час настання нещасного випадку;
стислий опис та характеристика місця нещасного випадку;
відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження;
стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку;
вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець;
відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку;
заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця;
час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім`я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Визначення ступеня тяжкості травм здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 липня 2007 року № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за № 902/14169.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі травми, випадок зникнення військовослужбовця або його смерті за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби командир військової частини зобов`язаний негайно доповісти через засоби зв`язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1: безпосередньому командиру (начальнику) за підпорядкованістю; до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть; до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо).
Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов`язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
Згідно із пунктом 4 розділу IІI Інструкції № 332 спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров`я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків.
За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: Складено відповідно до акта спеціального розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або і голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В силу змін до вказаної статті, що внесені згідно ізЗакономУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» № 1357-IX від 30.03.2021(в редакціїЗакону№ 3080-IX від 02.05.2023та із змінами, внесеними згідно ізЗаконом№ 3161-IX від 28.06.2023), у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом 5-ти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної нормиЗакону№ 2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботинаказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ( даліПоложення № 402), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до підпункту б пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення № 402 направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Відповідно до п.п. "а" п. 21.5 № 402 Наказу, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України. Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом). Згідно пп. "б)" п. 21.5 402 Наказу «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
У відповідності до п.п. "ґ)" п. 21.5 402 Наказу «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
відповідності до п.п. "д)" п. 21.5 40 Наказу «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець розділяє поранення (контузія, травма, каліцтво), як пов`язаного з проходженням військової служби так і з пов`язаного із захистом Батьківщини.
Так, захворювання, пов`язане з проходженням військової служби застосовується: у разі якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
При цьому, суд зазначає, ВЛК в свою чергу, причинний зв`язок травми з проходженням служби встановлює на підставі документів наданих військовою частиною (п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції № 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав травму 17.12.2023 в період прийняття безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Білогорівка Лисичанської МТГ Сєверодонецького району Луганської області, про що свідчить довідка від 20.05.2024 за № 1985 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В довідці ВЛК від 18.03.2024 за № 708 зазначено, що на підставі статті 78 пункт «Б» графи ІІ Розкладу хвороб, графи 10 ТДВ "Б" позивача визнано непридатним до служби у десантно-штурмових військах, обмежено придатним до військової служби.
При цьому, відповідачем в матеріалах службового розслідування не заперечується факт отримання травмування позивачем саме в зоні проведення бойових (воєнних) дій.
Окрім того, матеріали службового розслідування містять документи, що свідчать отримання позивачем травми саме в зоні бойових дій, які, в свою чергу, належним чином не оцінені відповідачем.
Зокрема, в поясненнях ОСОБА_2 від 30.12.2023, наданих до матеріалів службового розслідування, зазначено: «Я молодший сержант ОСОБА_2 , командир 2 відділення зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 дійсним засвідчую, що 17 грудня 2023 р. близько 07.00 ранку йшли на точку вигрузки по дорозі з молодшим сержантом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попали під мінометний обстріл, залягли на землю, ОСОБА_5 був попереду і я бачив, як він впав на руку, після обстрілу ми піднялися і продовжили рух і він скаржився на біль у правій руці.»
В поясненнях ОСОБА_6 від 30.12.2023, наданих до матеріалів службового розслідування, зазначено: «Я молодший сержант ОСОБА_6 , головний сержант командир відділення управління ЗРВ НОМЕР_2 АЕМБ військової частини НОМЕР_1 , дійсно засвідчую , що 17.12.2023р. близько 7:00 ранку йшли на точку вигрузки в трьох з молодшим сержантом ОСОБА_7 а також ОСОБА_8 , йшли по дорозі і потрапили під мінометний обстріл, лягли на землю, ОСОБА_5 був попереду і я бачив як він впав на руку під час обстрілу, ми піднялись і він скаржився на біль у руці.»
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2023 № 369 також підтверджується факт вибуття 21.12.2023 позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з травмуванням з району ведення воєнних бойових дій.
З картки форми 100 вбачається, що 17.12.2023 о 7.00 позивач захворів (отримав пошкодження в АДРЕСА_1 , діагноз: закритий перелом голівки правої плечової кістки з відривом великого горбика.
З наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023 № 3122 вбачається, що комісією для проведення спеціального розслідування за фактом травмування Позивача призначено на підставі рапорту № 62170 від 21.12.2023 командира зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_9 , згідно якого 17.12.2023 стрілець зенітник 3 відділення зенітно- ракетного взводу НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 у районі проведення бойових дій під час виконання бойового завдання в населеному пункті Білогорівка отримав травму під час доставки провізії.
В акті проведення спеціального розслідування зазначено, що спеціальним розслідуванням встановлено, що 17.12.2023 близько 07.00 солдат ОСОБА_1 , стрілець зенітник 3 відділення зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, знаходячись в районі ведення воєнних (бойових) дій в населеному пункті Білогорівка Луганської області отримав: закритий перелом голівки правої плечової кістки з відривом великого горбику.
При цьому, в акті також зазначено, що в журналі ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 17.12.2023 о 7.00 відомості про здійснення мінометного обстрілу з боку збройних сил російської федерації ділянки місцевості поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області не зафіксовано. Командир зенітно- ракетного взводу старший лейтенант ОСОБА_9 про отримання бойового травмування солдатом ОСОБА_1 рапортом не доповідав.
Водночас, суд погоджується з доводами позивача, що спеціальне службове розслідування за фактом травмування позивача було призначено саме на підставі рапорту № 62170 від 21.12.2023р. командира зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_9 , згідно якого 17.12.2023 зазначено, що стрілець зенітник 3 відділення зенітно ракетного взводу НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 у районі проведення бойових дій під час виконання бойового завдання в населеному пункті Білогорівка отримано травму під час доставки провізії. Так зазначено в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023.
Крім того, в цьому ж акті зазначено, що комісією з проведення спеціального розслідування огляд місця події не проводився через високу інтенсивність бойових дій у вищевказаному районі.
Більш того, не заслуговують на увагу висновки відповідача в акті службового розслідування, що в доповідці за фактом травмування (без дати) зазначено, що позивач надавав пояснення, де вказав, що отримав травму 07.00 годин 17.12.2023 під час доставки провізії в районі нп. Білогорівка, послизнувся на стежині, не втримав рівновагу, впав в результаті травмування, оскільки до матеріалів службового розслідування такі пояснення позивача не долучено, як і не надано таких доказів до матеріалів справи.
Відповідачем в ході проведення спеціального службового розслідування не з`ясовано (відібрано пояснень від старшого лейтенанта ОСОБА_9 або інших військовослужбовців) у зв`язку з чим він не доповідав рапортом про отримання саме бойового травмування позивача. Також при проведенні службового розслідування відповідачем не з`ясовувалось причини відсутності у журналі ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 відомостей про здійснення мінометного обстрілу з боку збройних сил російської федерації ділянки місцевості поблизу населеного пункту Білогорівка.
Таким чином, висновки за наслідком проведеного службового розслідування ґрунтуються на непідтверджених доказах, з неповним дослідженням доказів та матеріалів, є суперечливими та необґрунтованими.
При цьому, доводи відповідача про зловживання позивачем процесуальними правами з підстав приховування факту видачі довідки згідно з Додатком 5 Інструкції № 332 є неприйнятними, оскільки саме на відповідача покладено обов`язок подати таку довідку до ВЛК, що останній не здійснено.
З огляду на вказане суд вважає, що службове розслідування було проведено з недотриманням відповідачем вимог щодо всебічності, повноти та об`єктивності проведення службового розслідування, оскільки відображені в акті службового розслідування висновки належним чином не вмотивовані, відображені в результатах службового розслідування обставини щодо отримання позивачем травми під час виконання ним службових обов`язків не відповідають вимогамЗакону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XIIтаІнструкції № 332в частині встановлення обставин, пов`язаних з отриманням позивачем травми.
Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2024 за № 54 "Про підсумки спеціального розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 , яким травмування, отримане 17.12.2023 солдатом ОСОБА_1 визнано таким, що отримане під час виконання обов`язків військової служби, у період проходження військової служби за мобілізацією.
Щодо вимоги позивача зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом травмування позивача, то суд вказує про таке.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС Україниу випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає зобов`язати військову частину НОМЕР_1 призначити повторне службове розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 , яке відбулось 17.12.2023 о 7.00 в районі населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області та прийняти рішення з врахуванням всіх документів та матеріалів службового розслідування.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положеньст. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про сплату судового збору» відсутні підставу для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями2,3,5-9,12,15,18,19,22,25,32,72,76,77,79,94,139,241-243,245,246,263,295,297,382 Кодексу адміністративногосудочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2024 за № 54 "Про підсумки спеціального розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 , яким травмування, отримане 17.12.2023 солдатом ОСОБА_1 визнано таким, що отримане під час виконання обов`язків військової служби, у період проходження військової служби за мобілізацією.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 призначити повторне службове розслідування за фактом травмування солдатом ОСОБА_1 , яке відбулось 17.12.2023 о 7:00 в районі населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області та прийняти рішення з врахуванням всіх документів та матеріалів службового розслідування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова
Судове рішення № 127933989, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/1737/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: