Ухвала суду № 127933977, 05.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

05 червня 2025 року Справа №200/2443/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 70, ЄДРПОУ 31906784) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 44070187), Головного управління Державної Казначейської служби України у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Миру, 68, ЄДРПОУ 37993783) про визнання протиправними дії, стягнення боргу з бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної Казначейської служби України у Донецькій області, в якому просив суд:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з відмови ТОВ "Дирекція адміністративних будівель" (Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 31906784) в отриманні бюджетного відшкодування в сумі 2 527 215 (два мільйони п`ятсот двадцять сім тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 00 копійок, що утворилася станом на серпень 2015 року;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" (Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 31906784) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 527 215 (два мільйони п`ятсот двадцять сім тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 00 копійок, що утворилася станом на серпень 2015 року та пені у розмірі 127 462 (сто двадцать сім тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 62 копійки.

Відповідно до квитанції № ESU6-31TB-57TE від 12.03.2025 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 24224,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/2443/25. Розгляд справи вирішено здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження. Питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, будуть вирішені судом під час розгляду справи після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимогстатті 161 КАС Україниз огляду на наступне.

Частиною першоюстатті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3статті 122 КАС України).

Водночас,Податковий кодекс Українине містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням державою ПДВ та/або пені на суми заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ.

У постановах від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступні правові висновки. Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. Стаття 102 Податкового кодексу України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Таким чином, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" (Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 31906784) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 527 215 (два мільйони п`ятсот двадцять сім тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 00 копійок, що утворилася станом на серпень 2015 року та пені у розмірі 127 462 (сто двадцать сім тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 62 копійки.

Пунктом200.10 статті 200 ПК Українивизначено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначенихстаттею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цьогоКодексу.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту200.12 статті 200 ПК Українизазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт200.3 статті 200 ПК України).

Пунктом200.23 статті 200 ПК Українипередбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, за весь період діяльності ТОВ «Дирекція адміністративних будівель» на обліковому рахунку ПДВ станом на червень 2015 року утворилося від`ємне значення у сумі 2 527 215 (два мільйони п`ятсот двадцять сім тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 00 копійок джерелом якого була будівельна діяльність позивача. Підтвердженням цьому є прийнята податковим органом декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

Таким чином, після подачі декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, Позивач, якщо вважав що його права в частині не отримання бюджетного відшкодування в сумі 2 527215,00 грн. порушені, мав право звернутися до податкового органу або суду за відновленням свого порушеного права.

Отже, про порушення свого права позивач мав дізнатись ще у 2015 році.

Щодо тверджень Позивача, про те, що про порушене право дізнався лише 13 лютого 2025 року, як дата отримання супровідного листа від 28.01.2025 з відповідями на заяву позивача щодо відновлення від`ємного значення, що підтверджується доданим до позову конвертом та витягом з пошукового сервісу Укрпошта, суд зазначає наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається здня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначенийзакономстрок звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Оскільки Позивач про порушене право був обізнаний з серпня 2015 року, суд не приймає посилання Позивача проте, що про порушене право він дізнався лише 13 лютого 2025 року, як дата отримання супровідного листа від 28.01.2025.

Суд зазначає, що звернення Позивача із заявами від 23 червня 2021 року №23/06-01, від 12.09.2024 та від 22 січня 2025 про отримання бюджетного відшкодування в сумі 2 527215,00 грн. та пені, та отримання відповідей від 13.08.2021 № 22839/5/05 99-18-0313 та від 13.02.2025, жодним чином не спростовує тих обставин, що про порушення своїх прв Позивач дізнався ще у серпні 2015 року, а лише свідчить про початок вчинення Позивачем активних дій спрямованих на відновлення порушеного права, та жодним чином не є підставою для визнання поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 є безпідставними, оскільки спір, що розглядався стосується бездіяльності щодо непризначення особи на посаду у встановлений законом строк та витікає із інших правовідносин, що не є тотожними із тими, що виникли між позивачем у справі № 200/2443/25, що розглядаються, та органом ДПС, мають іншу правову природу.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на ознаку поважності причин пропуску строку звернення до суду, на введення в країні військового стану з огляду на наступне.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 викладено правовий висновок, відповідно до якого питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленогозакономстроку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Отже вказані позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов`язані з реальними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду у визначені КАС України строки.

Отже, адміністративний позов подано до суду поза межами шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

Згідно з частиною 6статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1статті 123 КАС Українивизначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1ст. 121 КАС Українивстановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З огляду на викладене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку,а також надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях160,161цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

За приписами частин 14 та 15статті 171 КАС Україниякщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дирекція адміністративних будівель» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної Казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення боргу з бюджетного відшкодування, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку,а також надати докази поважності причин його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2статті 256 КАС Українинабирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала постановлена та підписана 05 червня 2025 року.

Суддя Є.В. Череповський