Рішення № 127909475, 04.06.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

права № 740/1560/25

Провадження № 2-а/740/27/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Обуховського О.Г., Коноваленко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

26 березня 2025 року до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просив скасувати постанову державного інспектора з нагляду та контролю у сфері пожежної та техногенної безпеки Ніжинського району управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області Паскевича Станіслава Володимировича серії ЧН № 000172 від 17 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.175 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 березня 2025 року головним фахівцем відділу ОЗЦЗ Ніжинського РУ ГУ ДСНС України в Чернігівській області ст.лейтенантом служби цивільного захисту С. Паскевичем складено акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту.

Акт обстеження складений за результатами проведення комплексного обстеження протирадіаційного укриття № 957564, розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Захисників України, 5. КП «СЄЗ» передано на бухгалтерський облік вказану захисну споруду. Однак, відповідачем ґрунтовні пояснення позивача не взято до уваги та притягнуто до адміністративної відповідальності постановою серії ЧН №000172 від 17.03.2025.

Вважає, що постанова про притягнення його до відповідальності за вказане порушення є незаконною. Пояснив, стосовно не обладнаного ПРУ системою протипожежного захисту майже всі ПРУ побудовано відповідно до будівельних норм, що діяли за радянських часів за ДБН В.2.2-6-97, рік введення в експлуатацію 1983, проектною документацією протипожежного захисту не передбачалося згідно будівельних норм, які діяли на той час. Зауважив, що постійно здійснювалися перевірки стану готовності ПРУ та складалися Акти оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту № 95764 жодного зауваження щодо не обладнання ПРУ системою протипожежного захисту у рекомендаціях не зазначалося. Згідно з Технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту виготовленого станом на 06.07.2011 згідно додатку «санітарно-технічні системи та спеціальне інженерне обладнання» рядок 24 система пожежогасіння відсутня.

У Акті обстеження об`єкта фонду захисних споруд, а саме у таблиці «Перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проведено обстеження» відсутній нормативно-правовий документ, на який посилається особа при складанні постанови Наказ МВС № 14171 від 30.12.2014 року.

Згідно із зазначеним порушенням у постанові порушенням «захисна споруда ЦЗ ПРУ не забезпечено необхідним майно та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю» позивач не погодився, оскільки таке порушення має суто формальне зауваження, яке не містить чітко зазначеного переліку майна та засобів на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю. Вказане порушення не ґрунтується на жодній правовій нормі та є суто оціночним судженням. Питання відповідності або порушення вимог законодавства щодо пожежної безпеки не охоплювалося актом обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту. Відповідно відсутні будь-які фактичні та праві норм підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил пожежної безпеки. Вважав, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач звернув увагу суду, що при притягненні до відповідальності відповідач повинен керуватися Інструкцією з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх Справ № 725 від 27.07.2016 відповідно до п. 3 якої під час складання протоколу відповідно ст.175 КУпАП зазначається, які порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак протокол відповідачем не складався.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 квітня 2025 року відкрито провадження.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні вказаного адміністративного позову. На обґрунтування зазначив, що балансоутримувачем захисної споруди ЦЗ у Акті від 17.03.2025 №101 зазначено КП «Служба Єдиного замовника», а враховуючи, що серед осіб, які брали участь у обстеженні об`єкта в якості балансоутримувача або уповноваженої ним особи зазначено позивача з його власноручним підписом, це ставить під сумнів твердження про передачу тільки на бухгалтерський облік захисної споруди або ж є свідченням свідомого надання позивачем неправдивої інформації під час проведення обстеження. На його думку, саме позивач є відповідальною особою за виконання вимог цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в захисні й споруді цивільного захисту ПРУ № 95764. Зазначив, що 17.03.2025 проведено комплексне обстеження ПРУ № 95764, результати якого відображені в акті. Відповідач на час проведення комплексного обстеження об`єкту фонду захисту ЦЗ застосовує ті нормативно-правові акти, які є чинним на момент перевірки і виконання яких є обов`язковим, тому твердження позивача про рік здачі в експлуатацію будинку 1983 рік та посилання на ДБН радянських часів є безпідставними.

Зауважив, що Акт складено вперше, оскільки форма акта була затверджена наказом МВС від 30 грудня 2024 року № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 січня 2025 року за №41/41447, тому посилання позивача на огляди в 2018 та 2024 рр. не передбачали детального встановлення наявних порушень, а акти, що складалися за результатами таких оглядів, містили лише рекомендаційні висновки.

У описовій частині виявлених порушень законодавства Акта зазначено, п. 5 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 року за № 879/32331. Вказана норма посилається на пункт 1.2. глави 1 розділу V наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697. У свою чергу, зазначене положення ґрунтується на п. 23 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що підтверджує обґрунтованість посилання на Правила пожежної безпеки в Україні.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем не взято до уваги його зауваження до Акту обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту, отриманого ОСОБА_2 17.03.2025. Зазначив, що відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту забезпечення пожежної безпеки покладається на власника, вказане ПРУ перебуває у комунальній власності територіального громади Ніжинської міської ради Чернігівської області, тобто власником ПРУ є територіальна громада.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові. Зауважив, що на вирішення тих недоліків за якими була складена постанова, потрібні значні кошти зокрема кошторис проекту обладнання укриття системою протипожежної сигналізації біля 800 тис грн, а загальна вартість може бути до 20 млн грн. При тому, що фінансування не передбачає надходження таких сум до бюджету КП «СЄЗ». До того ж на виконання вимог щодо відповідностей потрібен значний час - до року, при тому що в акті зазначається 60 діб на виконання. Тобто за новим законодавчими нормами ставляться такі вимоги, які на практиці неможливо виконати.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили відносно позовних вимог та надали аналогічні пояснення і просили відмовити у його задоволенні, оскільки Корман В.А. є керівником КП «СЄЗ», на балансі, а саме на бухгалтерському обліку якого перебуває вказане укриття і саме Корман В.А. являється посадовою особою, яка несе відповідальність за відповідність укриття нормам законодавства.

Суд установив, що державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Ніжинського району Ніжинського районного Управління ГУ ДСНС України в Чернігівській області Паскевичем С.В. постановлено притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. Паскевич С.В. постановив відповідну постанову серії ЧН №0000172 від 17.03.2025.

Згідно з цією постановою, 17 березня 2025 року о 15-00 год. при проведенні комплексного обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту ПРТУ № 95764 КП «СЄЗ» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Захисників України, 5, будучи відповідальною посадовою особою за стан тримання та експлуатацію ПРУ № 95764 порушив вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, а саме:

1. Протирадіаційне укриття не обладнане системою протипожежного захисту системою пожежної сигналізації п.5 розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року № 579 пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ пункт 23 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту».

2. Протирадіаційне укриття не забезпечене необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю пункт 6 глави1 розділу VІІ Вимог.

Судом також досліджено надані відповідачем акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту №209 від 30.04.2025.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кіно зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки(відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 223 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 175-3 КУпАП(у частині порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням відповідно до законодавства), віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, від імені якого розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, і державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в областях.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2025 № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 175-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Отже найпростіше укриття є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок №138).

Також питання утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі Згідно з пунктом 2 розділу І «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України вказано, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати обставини, які є складовою об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, а саме, у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання указаної споруди системами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися, та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.

Як вбачається з аналізу норм законодавства та досліджених матеріалів справи, орган місцевого самоврядування Ніжинська міська рада, яка одночасно є власником захисної споруди, а також уповноважений нею орган КП «СЄЗ», який є її балансоутримувачем, наділені, повноваженнями, мають власні кошти та зобов`язані в силу прямих вказівок закону забезпечувати утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, у тому числі шляхом обладнання їх відповідними системами протипожежного захисту.

Суд звертає увагу, що для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.

Зважаючи на специфіку створення та функціонування захисних споруд, ОСОБА_1 , як посадова особа, має вкрай обмежені повноваження, а також не наділений фінансовими та технічними можливостями для ефективного забезпечення дотримання протипожежних вимог на цих об`єктах, а тому у даному випадку не повинен нести відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.

Державний інспектор перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, мав з`ясувати межі його компетенції.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 76-77) власником протирадіаційного укриття загальною площею 253 кв.м. по вул. Корчагіна (зараз вул. Захисників України, 5) інше речове право не зареєстроване за територіальною громадою у особі Ніжинської міської ради Чернігівської області. Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні.

Суд також враховує, що комісією, до якої входили представники відповідача, проводився огляд ПРУ № 95764, про що складено акти про можливість використання об`єкта для укриття від 28 грудня 2018 року та 18 жовтня 2024 року й зроблено висновок, що можливе використання для укриття населення в режимі протирадіаційного укриття як обмежено готове до використання за призначенням та надані рекомендації щодо приведення (а.с. 9-15).

Вищевказане свідчить про відсутність у діях позивача суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виконання посадовою особою дій в дотримання вимог ст. 280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з`ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175 КУпАП, а отже наявні підстави для скасування спірної постанови.

При цьому, суд враховує, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Водночас забезпечення таких прав має бути здійснене у правовий спосіб, у межах наданих відповідним державним органам повноважень та не за рахунок порушення прав осіб, які притягуються до відповідальності за правопорушення, якого не вчиняли.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.47 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1, 3, 5 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено та заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 484,48 грн, які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 134, 139, 241-256, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Ніжинського району НРУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області Паскевича Станіслава Володимировича серії ЧН № 000172 від 17 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ст. 175 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 175 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області (ЄДРПОУ 38590042) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, код ЄДРПОУ38590042, адреса місцезнаходження: вул. Миру, 190 а, м. Чернігів, 14037.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Роздайбіда