Рішення № 12790922, 27.09.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1875/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Самойлової О.В.,

при секретарі Ушак Ю.С.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом Закритого Акціонерного Товариства «Український мобільний звязок» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу по грошовому зобовязанню, по зустрічному позову ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства «Український мобільний звязок» про визнання додаткової угоди такою, що не відповідає законодавству України, її скасування, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача борг по грошовому зобовязанню у сумі 901,04 грн., судові витрати у сумі 51,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що 18.11.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет № 4505137. Для урахування кількості та вартості наданих послуг, а також грошей, що надійшли позивачеві, як сплата за надані послуги, відповідачу було відкрито особистий рахунок НОМЕР_1. Позивач з моменту підписання договору надавав відповідачу послуги безпровідного доступу до мережі Інтернет належної якості, а відповідач не виконував належним чином умови договору, та систематично не сплачував за послуги, що були ним отримані. Таким чином, на 01.03.2009 року у відповідача виникла заборгованість по сплаті за надані послуги у сумі 12,96 грн. Згідно з п.1.1 додаткової угоди до Договору, відповідач не має право відмовитись від основного договору та від додаткової угоди протягом 730 календарних днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди, в разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та від додаткової угоди, до закінчення строку, встановленого п. 1.1. додаткової угоди, або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 8.3 основного договору у звязку з несплатою абонентом наданих йому послуг, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь УМЗ договірної санкції в розмірі 1,36 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Угода про надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет була припинена 31.05.2009 року, заборгованість відповідача згідно розрахунків на 31.05.2009 року складає 12,96 грн. У звязку з припиненням дії договорів на підставі п.8.3, відповідачу нарахована договірна санкція у розмірі 888,08 грн. за 653 дні, загальна сума заборгованості складає 901,04 грн.

Не погодившись із позовними вимогами ЗАТ «Український мобільний звязок», ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд визнати додаткову угоду від 18.11.2008 року № 4120448 такою, що не відповідає законодавству України, такою, що порушує права та інтереси позивача, та скасувати угоду, також стягнути з ЗАТ «УМЗ» моральну шкоду у сумі 1000,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що18.11.2008 року ОСОБА_1 уклав із ЗАТ «УМЗ» договір про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет та додаткову угоду до договору, яка не відповідає діючому законодавству України, а саме, порушує вимоги ст. 907, 628, 549, 653 ЦК України, 06.04.2009 року ОСОБА_1 направив на адресу ЗАТ «УМЗ» заяву про розірвання договору відповідно до п.9.4, відповіді не отримав, тому не відомо, що є підставою для розірвання договору, ЗАТ «УМЗ» порушив його права споживача.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у сумі 12,96 грн. та пояснив, що 18.11.2008 року уклав з позивачем договір про надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет, користувався послугами з 18.11.2008 року по 01.04.2009 року, 01.04.2009 року направив позивачу заяву про розірвання договору, отримав відповідь із посиланням на умови договору про те, що він не має права розірвати достроково договір, так як підписав додаткову угоду, штрафні санкції нараховані позивачем безпідставно.

Суд, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18.11.2008 року між ЗАТ «Український мобільний звязок» та ОСОБА_1. був укладений договір про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет № 4505137 (а.с. 4-5), згідно з умовами якого, відповідач повинен своєчасно сплачувати рахунки за наданні послуги. Згідно з п.п. 6.1-6.5 договору, оплата послуг повинна здійснюватися відповідачем згідно з тарифами позивача, на підставі встановленого рахунка. Згідно п.1.1. додаткової угоди до Договору від 18.11.2008 року (а.с. 6), відповідач зобовязався користуватися послугами безпровідного доступу до мережі Інтернет не менше 730 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди, а саме з 18.11.2008 року. Відповідно п.1.4 додаткової угоди, у разі дострокового припинення дії основного договору на підставі п.8.3 договору або у разі дострокової відмови абонента від основного договору, абонент виплачує позивачу договірну санкцію в розмірі 1,36 грн. за кожний день, що залишився до закінчення строку, встановленого п.1.1 цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. З 01.04.2009 року відповідач припинив користуватися послугами за договором, дія договору була припинена на підставі п. 8.3 Договору, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті за послуги звязку склала 12,96 грн., сума договірної санкції, згідно розрахунку склала 888,08 грн. (а.с. 9-10).

Відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач порушив умови договору і не виконав зобовязання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Умови додаткових угод передбачають відповідальність боржника у розмірі 1,36 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п.1.1 додаткових угод. З позовної заяви слідує, що договір з відповідачем був розірваний на підставі п.8.3 договору достроково.

Однак відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

З метою належного виконання зобовязання його може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом (ст. 546 ЦК України).

За замістом цих норм закону забезпечення виконання зобовязання у вигляді неустойки (штрафу, пені) це санкція, спрямована на виконання зобовязання, що може бути застосована лише до реальних зобовязань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного, чи несвоєчасно виконаного зобовязання за фактично надані послуги. У разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося.

Судом встановлено, що договори між сторонами було розірвано з ініціативи ЗАТ «Український мобільний зв'язок» за несплату ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги звязку, тому із цього часу зобовязання між сторонами було припинено.

Враховуючи те, що передбачена п. 1.4 додаткових угод договірна санкція за дострокове розірвання договору (після фактичного розірвання договору й припинення зобовязання) не може бути видом забезпечення зобовязання, передбаченого ст.ст. 546,549 ЦК України, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ЗАТ «Український мобільний зв'язок» у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 888,08 грн.

Позицію щодо відсутності підстав для стягнення на користь оператора стільникового звязку договірної санкції у вигляді штрафу за кожен день, що залишився до закінчення строку договору, у разі дострокового розірвання з його ініціативи, висловив Верховний Суд України (рішення від 24.03.2010 року у справі № 6-10056св09, від 15.07.2009 року у справі № 6-277св09). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті за надані послуги у сумі 12,96 грн.

Що стосується зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, то вона не підлягає задоволенню, оскільки всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України ОСОБА_1 не надав відповідні належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, правові підстави для визнання додаткової угоди не дійсною відсутні, крім того, спосіб захисту прав, вибраний ОСОБА_1, не передбачений статтею 16 ЦК України.

Згідно із ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 51,00 грн. (судовий збір) і 120,00 грн. (збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 546,625 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ЗАТ «Український мобільний звязок» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний звязок» (м. Київ вул. Лейпцігська, 15, р/р 26008526 МФО 300335 АППБ „Аваль” м. Київ код 14333937) заборгованість по грошовому зобовязанню у сумі 12,96 грн., судові витрати у сумі 171 грн. 00 коп., а всього 183 (сто вісімдесят три) грн. 96 коп.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Самойлова