Рішення № 127907100, 05.06.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/283/25

Провадження № 2/529/231/25

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

за участю секретаря Звягольської В.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача 01.04.2025 звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог вкаує, що 15.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір № 2137144. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу грошові кошти, на споживчі потреби, у сумі 1 500 грн., які перераховані на банківську карту позичальника, строком на 30 днів зі стандартною відсотковою ставкою 1,9 %. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Вказаний кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором, який надісланий останньому на номер мобільного телефону. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами та повністю розуміє, погоджується і зобов`язується їх неухильно дотримуватись.

24.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВФК "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 02-24122001. Згідно з вищевказаним договором ТОВФК«КЕШ Ту Гу»набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2137144.

Відповідач ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання в частині повернення кредитних коштів не виконав та станом на 13.01.2025 має заборгованість за таким в сумі 4663 грн. 50 коп., яка складається з тіла кредиту в розмірі 1500 грн. та заборгованості за відсотками 3163 грн. 50 коп.

З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

08.04.2025 суддею Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 16.04.2025, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 44). Про судовий розгляд справи, призначений на 05.06.2025 повідомлений належним чином, що підтверджується також відповідними поштовим повідомленням. Відзиву, заяв чи будь яких клопотань суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

15.07.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2137144, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 500 гривень, строком на 21 день, з стандартною відсотковою ставкою 1,9 %. (а. с.12-18).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт www.credit7.ua або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Кредит надається товариством в межах дії кредитного договору про надання коштів шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта п. 2.1 договору.

Так, згідно із наявною у матеріалах справи довідкою про ідентифікацію, укладений між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 кредитний договір № 2137144 від 15.07.2021 був підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора С784 (а.с. 22).

ОСОБА_1 окрім кредитного договору підписав паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма), в якому викладені умови кредитного договору № 2137144 від 15.07.2021 (а.с. 10-11).

На підтвердження виконання товариством пункту 2.1 кредитного договору позивач надав лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024, відповідно до якого 15.07.2021 на картковий рахунок , який вказаний відповідачем ОСОБА_1 у договорі, було перераховано кредитні кошти в сумі 1 500 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_2 (а.с. 30).

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору строк кредиту складає 21 день. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. Зокрема, пункті 4.2.1. Договору зазначається, що сторони домовилися, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредитування наявна заборгованість за кредитом та клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до пункту 4.1.1-4.1.6. Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. За змістом пункту 4.2.2. клієнт, підписуючи цей Договір, дає згоду на його автопролонгаціюпродовження дії Договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовження строку кредит ще на 15 днів. Сторони погодили, що за користування кредитом в період автопролонгації нарахування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 Договору, за стандартною процентною ставкою (1,90%); при застосуванні автопролонгації знижка, надана клієнту в рамках Програми лояльності анулюється та здійснюється автоматичний перерахунок процентів за користування кредитом за період, визначеного у пункті 1.3. Договору (21 день), за стандартною процентною ставкою (пункт 4.2.3 Договору).

Загальна кількість автопролонгації за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яке не може бути більшою за 120 днів включаючи період визначений у п. 1.3 Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 взяті на себе кредитні обов`язки в частині повернення кредитних коштів не виконував, жодних платежів на погашення заборгованості не вносив. Разом з тим, відповідно до вказаного розрахунку, загальний строк автопролонгації з врахуванням строку, визначеного п. 1.3 становить 109 днів.

Тобто нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось в межах строку дії договору (автопролонгації).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 2137144 від 15.07.2021 заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 23.12.2021 за вказаним договором становить 4663 грн. 50 коп., з яких 1500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3163 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договірних відносин досягли згоди з усіх істотних умов таких перед їх укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договори вважаються укладеними.

Укладені кредитні договори розміщено в особистих кабінетах відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти відповідно до умов на його картку, що також було підтверджено належними доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

24.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001 відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВФК «КЕШ ТУ ГОУ»за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 товариство набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а. с. 21, 26-29).

Після відступлення права вимоги новим кредитором інших нарахувань не здійснювалося.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу «№ 02-2412201 від 24.12.2021 розмір заборгованості у ОСОБА_1 за кредитним договором становить 4713 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 1500 та прострочених відсотках 3213 грн. 50 коп.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Лінеура Україна» втратило такі права.

13.01.2025позивач надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу виконання зобов`язань за кредитним договором однак, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання (а.с. 19).

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що після відступлення права вимоги він здійснював платежів за кредитним договором для погашення заборгованості на рахунок первісного чи на рахунок нового кредитора.

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за укладеними кредитними договорами в загальному розмірі 4663 грн. 50 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. коп.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10 500 грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Визначаючи розмір таких витрат, суд враховує положення ч.4ст.141 ЦПК України, які передбачають, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Представництво позивача здійснював адвокат Пархомчук С.В., на підставі договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 та додаткової угоди №1 від 27.12.2024.

Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 28.04.2025, згідно з яким адвокат Пархомчук С.В. надав позивачеві правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 2137144 від 15.07.2021 на загальну суму 10 500 грн, зокрема, зустріч та консультацію щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості в сумі 2 000,00 грн (1 год), складання та подання позовної заяви до суду (підготовка доказів, додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики в сумі 5000,00 грн (2,5 год), інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи в сумі 3000,00 грн (1,5 год), канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції в сумі 500,00 грн.

Як вбачається з платіжної інструкції № 3 7974 від 28.04.2025 позивач перерахував адвокату суму 10500 грн за правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023.

В той же час, вимога представника позивача про стягнення на користь ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрат на правничу допомогу в сумі 10 500 грн, не відповідає критерію розумності, є не співвмірною з ціною позову, виконаним об`ємом роботи та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, адвокат участі в судових засіданнях не приймав, клопотань,заяв (крім заяви про розподіл судових витрат) суду не подавав, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 2000 грн., що відповідає критерію співмірності та справедливості таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстрованого: АДРЕСА_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (ЄРДПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 2137144 від 15.07.2021 в сумі 4 663 грн. 50 коп., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1500 грн. та прострочених відсотків в сумі 3163 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., та витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 2000 грн., а всього 4422 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча Л.Є. Петренко