Справа №2-3124/10 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 201 0 року м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді ДАХНЕВИЧ О.Д.
при секретарі АЛІБЄЄВОЇ Ш.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ТОВ «Сакська водна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,
в с т а н о в и в:
ТОВ «Сакська водна компанія» звернулося до суду до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги. Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем перебувають в договірних відносинах, позивач надає послуги з водопостачання та водовідведення населенню, що мешкає у власних житлових будинках. Відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до договору про надання послуг населенню та відповідно до ст.ст. 66-68 ЖК України, відповідач зобовязаний сплачувати комунальні послуги, проте належним чином цього не робить, у звязку з чим виникла заборгованість з 1 травня 2008 року по 1 листопада 2008 року у сумі 872 грн. 68 коп. Боржнику було направлено попередження про сплату заборгованості, але на попередження він не відреагував, заборгованість не погасив. Відмова боржника сплатити борг за надані комунальні послуги є порушенням ст.ст.525, 526 ЦК України, а також п.п. а п.18 , п.п.б п.19 Договору, у відповідності до яких, зобовязання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Крім цього, на підставі п.п б п..19 Договору, споживач несе відповідальність за просрочку внесення платежів за послуги шляхом сплати пені з розрахунку 0,2 % несплаченої суми за кожен день просрочки, але не більш ніж 100 % загальної суми боргу. Відповідно до розрахунку відповідач повинен сплатити заборгованість, яка на 1 листопада 2008 року склала 611 грн. 12 коп. та пеню в сумі 261 грн. 56 коп., а всього 872 грн.68 коп. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється сплатити заборгованість, позивач змушений звернутися з даним позовом до суду. Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 872 грн. 68 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп. на рахунок позивача, а також судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. на користь держави.
Представник позивача за дорученням Раслін В.Є. в судовому засіданні позовну заяву підтримав, пояснив у відповідності до вищевикладеного. Позов просив задовольнити у повному обсязі. Додав, що наданням послуг з водопостачання в с. Суворівське Сакського р-ну займаються з 1 серпня 2006 року . З цього ж часу укладали Договори з споживачами, тому на Договорі відповідача вказана дата 1 серпня 2006 року, а підписала відповідач договір лише 28 жовтня 2008 року. В Договорі відповідач визнала борг на дату підписання договору на суму 611 грн. 12 коп.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила , що вона є власником будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування, проте зареєстрована і в 2008 році проживала в сел.. Новоозерне . Раніше в будинку проживав її батько, але він помер більш ніж десять років тому. Після смерті батька в будинку ніхто не проживав, вона приїздила , годувала собак, доглядала за будинком. Витрати води були мінімальні. Договір, про який йдеться в позові вона підписала лише 28 жовтня 2010 року. Дійсно, вона погодилась в договорі з тим, що борг на дату підписання договору становить 611 грн.12 коп., але вона вимушена була це зробити, оскільки касир ОСОБА_3 приїхала до неї з екскаватором і стала погрожувати, що відключить від водопостачання. ОСОБА_3 шляхом шантажу примусила підписати Договір та визнати суму боргу. Скаргу на дії касира в органи внутрішніх справ не писала. Писала директору СВК, але відповідь не отримала. Крім цього, за питну воду вона сплачувала в банк, що підтверджується квитанціями, але в розрахунку заборгованості вказані суми не зараховані. Вважає, що за полив не повинна сплачувати, оскільки вона не займається городом, нічого не поливає. Це можуть підтвердити свідки. Із відповідною заявою до позивача не зверталася. Зараз вона поставила водомір і сплачує по лічильнику. Також просила врахувати, що є пенсіонером, має невелику пенсію, врахувати її тяжке матеріальне становище.
Заслухавши представника позивача, відповідача, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так судом беззаперечно встановлено, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини з приводу надання комунальних послуг. Даний факт підтверджується копією договору від 1 серпня 2006 року, підписаний відповідачем 28 жовтня 2008 року та не заперечується сторонами.
Позивач свої зобовязання по договору виконує належним чином та своєчасно. Проте відповідач порушує вимоги договору, а саме п.п. а п.18 Договору своєчасно та у встановлені Договором строки сплачувати за отримані послуги. Даний факт підтверджується копією особового рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості від 2 лютого 2009 року.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, к ожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.п.а п.18 Договору споживач зобов ' язаний своєчасно та у встановлені Договором строки сплачувати за отримані послуги.
Згідно п.п.б п.19 Договору за просрочку внесення платежів за послуги споживач несе відповідальність у вигляді пені з розрахунку 0,2 % несплаченої суми за кожен день просрочки, але не більш ніж 100 % загальної суми боргу.
Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що між нею та позивачем у спірний період не було договірних правовідносин, договір вона підписала лише в жовтні 2008 року, під примусом касира ОСОБА_3 , а також під примусом касира погодилась з боргом на суму 611 грн. 12 коп., оскільки вони нічим не підтверджуються , а також суперечать іншим доказам.
Так, відповідно до копії договору від 1 серпня 2006 року , між позивачем та відповідачкою було укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Даний договір підписаний сторонами, та відповідачем визнано борг на суму 611 грн. 12 коп. , що не заперечується відповідачкою. Доказів того, що відповідачка зверталася в органи внутрішніх справ чи прокуратуру з приводу протиправних дій касира ОСОБА_3 суду не надано.
Як вбачається з копії договору дарування серії НОМЕР_1 22 листопада 1996 року відповідачка стала власницею будинку АДРЕСА_1.
З пояснень відповідачки вбачається, що раніше в цьому будинку жили її батьки до їх смерті. Після смерті батька в будинку ніхто не проживав, вона приїздила , годувала собак, доглядала за будинком, витрати води були мінімальні. Вказані обставини, на думку суду, підтверджують , що відповідачка була споживачем води, яку постачав позивач.
В своїх запереченнях проти позову відповідач також посилається на те, що на протязі кількох років городом не займається, водою не користується, в спадковому будинку не зареєстрована та мешкає в іншому місці.. До вказаних посилань , а також пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 суд критично ставиться, оскільки жодного доказу звернення до позивача з відповідними заявами, як це передбачено Договором відповідачем суду не надано.
Суд не може взяти до уваги звернення відповідача до директора СВК із скаргою на дії касира ОСОБА_3, оскільки вказане звернення не стосується поливу, а також направлене позивачу , як вбачається з копії повідомлення лише 25 листопада 2008 року, після утворення боргу.
Як вбачається із змісту Договору п.п. в п.17 споживач має право на несплату вартості послуг по холодному водопостачанню та водовідведенню за період тимчасової відсутності, за умов опломбування «Виконавцем» запірних вентилів на вводі в будинок. Проте, відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача із такими заявами.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач в односторонньому порядку не виконує взяті на себе зобовязання по Договору, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 611 грн. 12 коп. , яку відповідач визнавала, про що свідчить її підпис в договорі, суд вважає за можливе стягнути з неї дану заборгованість. Проте, як вбачається з квитанцій, наданих відповідачем, за спірний період вона сплатила за питну воду : 5 грн. 00 коп. за жовтень 2008 року, 28 грн. 00 коп. з 1.05.08 по 15.07.08 р., з 15.07.08 по 30.09.08 р., тому вказані суми підлягають відрахуванню від загальної суми боргу (611 грн. 12 коп. 33 грн. 00 коп. = 578 грн. 12 коп.). Отже, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачки складає 578 грн. 12 коп.
Крім цього, суд також вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню відповідно до п.п.б п.19 Договору, але з урахуванням , що основний борг складає 578 грн. 12 коп., а не 611 грн. 12 коп. як в розрахунку позивача. (578,12 х 0,2 % : 100 = 1,17 за кожен день просрочки; 1,17 х 214 днів = 247 грн. 44 коп.
Також, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду з даним позовом, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.00 коп., а також судовий збір в сумі 51 грн.00 коп. на користь держави.
На підставі викладеного, п.п.а п.18, п.п.б п.19 Договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ТОВ «Сакська водна компанія» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сакська водна компанія» р/р 26006047903000 , МФО 351005 в АКИБ «УкрСиббанк», м.Харьків, ОКПО 34193220 заборгованість по сплаті за комунальні послуги у розмірі 825 грн. 55 коп. (Вісімсот двадцять пять гривень 55 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір - 51 грн. 00 коп. (Банк одержувач УДК в АР Крим м. Сімферополь МФО 824026 ОКПО 34740887 р/р № 31411537700264 отримувач Суворівська сільська рада Сакського району АР Крим, код 22090100), а також на користь ТОВ «Сакська водна компанія» р/р 26006047903000 , МФО 351005 в АКИБ «УкрСиббанк», м.Харьків, ОКПО 34193220 витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., понесені при поданні даної заяви.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції .
Головуючий:
Судове рішення № 12790417, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 09.12.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3124. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: