Рішення № 127886077, 05.06.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3041/25

2/212/2310/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Бражник Д.С., звернулася до суду з позовом до відповідача АТ «Перший Український Міжнародний Банк», у якому просила суд визнати виконавчий напис №57226 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. перебуває виконавче провадження №66129573 відкрите 20 липня 2021 року, з примусового виконання виконавчого напису №57226 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №26258019607820 від 18 серпня 2014 року, укладеним з АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є відповідач. На думку позивача, вказаний виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушеннями порядку вчинення виконавчих написів, а саме позивач не визнає заявлену відповідачем до стягнення суму заборгованості, їй не зрозуміло яким чином та на яких підставах були нараховані зазначені у виконавчому написі суми заборгованості, будь-яких повідомлень про порушення кредитних зобов`язань чи вчинення виконавчого напису позивач не отримувала, а отже, на думку позивача, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованість є безспірною. Також зазначила, що наданий приватному нотаріусу кредитний договір не був посвідчений нотаріально, а тому, на думку позивача, виконавчий напис вчинений з порушенням нотаріусом вимог чинного законодавства. Також вказала, що на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №66129573 у період з серпня 2021 року по лютий 2025 року з її заробітної плати утримано грошові кошти у розмірі 19674 гривень, стягнення яких є результатом неправомірних дій відповідача, а тому просить стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 19 674 гривень.

Ухвалою судді від 25 березня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, роз`яснено учасникам їх права, порядок та строки подачі заяв по суті спору, роз`яснено право відповідача клопотати про розгляд справи з повідомленням сторін, витребувано докази за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін відкладено на 21 травня 2025 року, оскільки до суду не надійшли витребувані докази.

01 травня 2025 року, на виконання ухвали суду, Київським обласним державним нотаріальним архівом надано відповідь від 22.04.2025 за вих.№319/01-17/Ф-1, згідно якої надати копію матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення приватним нотаріусом Грисюк О.В. виконавчого напису за реєстровим №57226 від 11 червня 2021 року немає можливості, оскільки документи, строки зберігання яких закінчились, зокрема за 2018-2021 роки, було вилучено для знищення.

Ухвалою суду від 21 травня 2025 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін відкладено на 05 червня 2025 року за клопотанням представника позивача.

Відповідач та третя особа, які отримали копію ухвали про відкриття провадження з копією позову та доданих до нього матеріалів, що підтверджується матеріалами справи, не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та пояснень відповідно.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, щов матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис №57226 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Банк Ренесанс Капітал», заборгованості за кредитним договором №26258019607820 від 18 серпня 2014 року за період з 30 вересня 2020 року по 26 квітня 2021 року у розмірі 61620,84 гривень, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7815,98 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом -9866,64 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту 42322,56 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 1615,66 грн, а також за вчинення виконавчого напису нотаріусом 500 грн, загальна сума, що підлягає стягненню 62120,84 грн (а.с.8).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 20.07.2021 відкрито виконавче провадження №66129573 з виконання виконавчого напису №57226 виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 62120,84 грн (а.с. 9).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 05.08.2021 у ВП №66129573 з виконання виконавчого напису №57226 виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 (а.с.10).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №57226 від 11.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 62120,84, у ВП №66129573, до набрання рішенням суду законної сили (а.с.17-18).

Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 ЦКУкраїни заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено устатті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

За приписами ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1ст. 1 Закону України «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цимЗаконом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст.39 Закону), зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно зіст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Законувизначено, щонотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Також пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до підпункту 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Тобто порядок, періодичність друкування форма надання виписок(у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організаціюбухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75,далі Положення № 75).

Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп. 14 п. 3 Положення № 75).

Особові рахунки тавиписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити:номер особового рахунку;дату здійснення останньої (попередньої) операції;дату здійснення поточної операції;код банку, у якому відкрито рахунок;код валюти;суму вхідного залишку за рахунком;код банку-кореспондента;номер рахунку кореспондента; номер документа;суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст.15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. ст.87,88 Закону «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 4071/14-ц та від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримувала від АТ «ПУМБ» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною.

Крім того, суду не доведений факт повідомлення позивача не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення ним кредитних зобов`язань, а також не надано доказів на підтвердження отримання цієї вимоги позивачем.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповненопісля розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 вересня 2021 року, прийнятої у справі № 910/10374/17.

Зазначене вище дає суду підстави для визнання спірного виконавчого напису №57226 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів, суд зазначає наступне.

У межах виконавчого провадження №66129573 з ОСОБА_1 станом на 23.05.2025 стягнуто20294,45 грн., з яких 17005,66 грн. в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (та перераховано на рахунок стягувача АТ «ПУМБ»), 1700,57 грн. в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця, 992,22 грн. в рахунок сплати витрат виконавчого провадження. Грошові кошти у розмірі 589 грн. приватним виконавцем розподілені не були, оскільки 19.03.2025 вищевказане виконавче провадження було зупинено, і дані кошти знаходяться на рахунку приватного виконавця, що підтверджується інформацією приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. за №49166 від 23.05.2025.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст.1212 ЦК України викладений також Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/1531/18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17 висловила позицію, що, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми 1212 ЦК України, викладених у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи: в» відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Враховуючи, що судом під час розгляду справи, на підставі наданих суду доказів, встановлено, що підставою отримання АТ «ПУМБ» в межах виконавчого провадження №66129573 суми у розмірі17005,66 грн.було стягнення з позивача у примусовому порядку заборгованості, на підставі оспорюваного виконавчого напису, який рішенням суду визнається таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, оскільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.

Сума 2699,79 грн. є витратами виконавчого провадження та отриманою основною винагородою приватного виконавця, а тому не підлягають стягненню на користь позивача із АТ «ПУМБ».

З таких обставин, позовні вимоги про стягнення з АТ «ПУМБ» безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 17005,66 гривень.

Згідност.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 28 лютого 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та АБ «Бражник і Партнери» укладено Договір № 375 про надання правової допомоги, до якого додано ордер, акт приймання-передачі правничої допомоги у розмірі 10 000 грн. з детальним описом наданих послуг, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 66 про сплату 10 000 грн. за договором № 375 від 28.02.2025.

Враховуючи, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 10 000 грн.

Згідно із ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору при подачі заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн., та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при подачі позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 133, 137, 141, 178, 263-265,268,273,279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №57226 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк»заборгованості за Кредитним договором №26258019607820 від 18 серпня 2014 року, за період з 30 вересня 2020 року по 26 квітня 2021 року у розмірі 61620,84 гривень, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7815,98 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом -9866,64 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту 42322,56 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 1615,66 грн, а також за вчинення виконавчого напису нотаріусом 500 грн, загальна сума заборгованості становить 62120,84 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 грошові коштиу розмірі 17 005 (сімнадцять тисяч п`ять) гривень 66 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, та судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66129573 з примусового виконання виконавчого напису № 57226, вчиненого 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу ГрисюкО.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк» грошових коштів у розмірі 62120,84 гривень, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівни, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Третя особа:приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, адреса: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4 оф. 5.

Повне судове рішення складено та підписано 05 червня 2025 року.

Суддя: О. В. Колочко