Рішення № 127885984, 22.05.2025, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/447/25

Провадження №2/173/628/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

при секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувшиу відкритомусудовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду,в м. Верхньодніпровськуцивільнусправу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Цветмет ЛТД» про стягнення заборгованості по заробітній платі , -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2025 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі до відповідача, ТОВ «Цветмет ЛТД».

25.02.2025 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 16.04.2025 року.

16.04.2025 року, розгляд справи відкладений на 22.05.2025 року в зв`язку з неявкою представника відповідача.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст.247 ЦПК України

Відповідно до заявлених вимог за позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в сумі 86215 грн 74 грн., а також понесені судові витрати за надання правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 29.11.2019 року ОСОБА_1 , був прийнятий в цех добування і переробки пісків до ТОВ «Цветмет ЛТД» електрогазозварювльником на підставі наказу № 28-11/2019-69-к від 28.11.2019 року.

29.11.2024 року ОСОБА_1 ,. був звільнений з ТОВ «Цветмет ЛТД» згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 29-11/2024-110к від 29.11.2024 року.

За період роботи з лютого 2024 року по листопад 2024 року йому було виплачено лише частину заробітної плати в лютому місяці 2024 року в сумі 3000.00 грн.

В день звільнення відповідач повен був виплатити йому заробітну плату в сумі 86.215.74 грн.

Проте заробітна плата в зазначеній сумі йому ні на день звільнення ні в подальшому не виплачена, що й стало підставою звернення до суду.

Позивач і представник позивача в судове засідання не з`явились, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності. В минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримували, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомний належним чином, шляхом виставлення інформації на офіційному веб-сайті судової влади. Відзив на позовну заяву не надав. Вимоги на ухвалу суду про надання довідки про розмір заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку не виконав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносин

Як встановлено в судовому засіданні 29.11.2019 року ОСОБА_1 , був прийнятий в цех добування і переробки пісків до ТОВ «Цветмет ЛТД» електрогазозварювльником на підставі наказу № 28-11/2019-69к від 28.11.2019 року.

29.11.2024 року ОСОБА_1 ,. був звільнений з ТОВ «Цветмет ЛТД» згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 29-11/2024-110к від 29.11.2024 рок , що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Таким чином судом встановлено, що в період з 29.11.2019 року по 29.11.2024 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем.

29.11.2024 року позивач був звільнений із займаної посади.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України - Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненним працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 3, 6 ст, 43 Конституції України - Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно наданих суду розрахункових листків судом встановлено, що позивачеві за період з лютого 2024 року по листопад 2024 року була нарахована заробітна плата в наступних розмірах:

- в лютому 2024 року нараховано 12465.00 грн.. та підлягає виплаті 10034 . 32 грн;

-В березні 2024 року нараховано 12465.00 грн.. та підлягає виплаті 10034.32 грн;

-В квітні 2024 року нараховано 13680.00 грн.. та підлягає виплаті 11012.40 грн;

-В травні 20024 року нараховано 14 310.00 грн.. та підлягає виплаті 11519.55 грн;

-В червні 2024 року нараховано 14 310.00 грн.. та підлягає виплаті 11519.55 грн;

-В липні 2024 року нараховано 13680.00 грн.. та підлягає виплаті 11012.40 грн;

-В серпні 2024 року нараховано 13050.00 грн.. та підлягає виплаті 10505.25 грн;

-У вересні 2024 року нараховано 4190.48 грн.. та підлягало виплаті 3373.33 грн;

-У жовтні 2024 року нараховано 5360.00 грн.. та підлягало виплаті 4314.80 грн;

-В листопаді 2024 року нараховано 7 316.55 грн.. та підлягало виплаті 5889.82 грн;

З наданої суду виписки по картці позивача АТ «АБ «РАДАБАНК» встановлено, що 27.03.2024 року позивачеві перерахована заробітна плата в сумі 4779.89 грн. інших надходжень по виплаті заробітної плати на картку позивача не надходило.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати складає: 89215.74 грн - 4779.89 грн. = 84 435.85 грн.

Зазначену суму відповідач повинен був виплати позивачеві в день звільнення.

Згідност. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ч. 1ст. 81 ЦПК України - Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відпровідно до ст.ст 77-78 ЦПК України -Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем не надано доказів про проведення із позивачем розрахунків по заробітній платі в день звільнення, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі - 84 435.85 грн.

Дана сума підлягає виплаті без відрахування необхідних податків та зборів, оскільки розрахунок проведений із сум, які підлягали виплаті позивачеві після відрахування з них необхідних податків і зборів.

Виходячи з того, що позовні вимоги позивача задоволені частково та відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в рахунок держави підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211.20 грн., тобто в мінімальному розмірі відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені витрати за надання правової допомоги, але не зазначає в якому розмірі ці затрати повинні відшкодовуватись, тому дані вимоги судом не розглядаються.

Керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Цветмет ЛТД» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦветметЛТД» (код ЄДРПОУ 39966306, юридична адреса: 52042 вул. Чаплинська,1-А с. Любимівка Дніпровський район Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість із заробітної плати за період з лютого 2024 року по 29 листопада 2024 року в сумі 84 435 (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять п`ять ) грн. 85 коп. без відрахування встановлених законом податків і зборів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю«Цветмет ЛТД» (кодЄДРПОУ 39966306,юридична адреса: 52042вул.Чаплинська,1-А с.Любимівка Дніпровський район Дніпропетровська область) в рахунок держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22.05.2025 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 05.06.2025 року

Дата набрання законної сили: 24.06.2025 року