Ухвала суду № 127885552, 04.06.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6425/25-Е

Провадження № 2/522/4887/25

УХВАЛА

04 червня 2025 рокуСуддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Колективного підприємства «Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкт будівництва (інвестування), визнання недійсними угод,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною, до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Колективного підприємства «Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкт будівництва (інвестування), визнання недійсними угод, в якій просить:

1. Визнати майнові права за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт інвестування (будівництва): місце для паркування № 315, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: АДРЕСА_2 ) згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 315/М від 12.09.2018 р.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» (Код ЄДРПОУ 32866376) виконати умови Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 р., укладеного з Споживчим Товариством «Cyзіp'я Бyдoвa» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баубуд» у повному обсязі.

3. Визнати недійсними Додаткову угоду № 3 від 11.12.2019 р., Додаткову угоду № 4 від 25.01.2024 р. та Додаткову угоду № 5 від 01.03.2024 р. до Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 р., укладені між ТОВ «УВГП-Система» (Код ЄДРПОУ 32866376) та СТ «Сузір`я Будова» (Kод ЄДPПOУ 40355181).

4. Визнати недійсними, пункт 5.2.2 Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 26.01.2024 р., укладений між ТОВ «УВГП-Система» (Код ЄДРПОУ 32866376) та СТ «Сузір`я Плюс» (Код ЄДРПОУ: 45159936).

5. Судові витрати покласти на Відповідачів.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен перевірити, зокрема, належність справи до юрисдикції суду.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За частиною першоюстатті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини 1статті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до положень частини 2статті 4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно зістаттею 45 ГПК Українисторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені встатті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначеністаттею 20 ГПК України.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначеностаттею 20 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини 1статті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Наведена норма свідчить, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач ОСОБА_1 заявляє вимоги про визнання за ним майнові права на об`єкт інвестування (будівництва): місце для паркування № 315, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: АДРЕСА_2 ) згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 315/М від 12.09.2018 р.

Такі вимоги, виходячи із суті спору та характеру правовідносин підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, у позовній заяві позивач заявляє вимоги про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» виконати умови Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 р., укладеного з Споживчим Товариством «Cyзіp'я Бyдoвa» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баубуд» у повному обсязі; визнання недійсними Додаткову угоду № 3 від 11.12.2019 р., Додаткову угоду № 4 від 25.01.2024 р. та Додаткову угоду № 5 від 01.03.2024 р. до Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 р., укладені між ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір`я Будова»; визнання недійсними, пункт 5.2.2 Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 26.01.2024 р., укладений між ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір`я Плюс».

Як слідує з позовної заяви, Договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, Договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 26.01.2024, додаткові угоди № 3 від 11.12.2019, № 4 від 25.01.2024 та № 5 від 01.03.2024 укладені між юридичними особами, стосуються та укладені на здійснення ними господарської діяльності, а тому спір в частині визнання недійсними правочинів підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами ч. 4ст. 188 ЦПК Українине допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_1 з власної ініціативи об`єднав позовні вимоги без дотримання правил об`єднання позовних вимог.

Пунктом 2 частини 4статті 185 ЦПК Українивстановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положеньстатті 188 цього Кодексу).

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, ОСОБА_1 порушено правила об`єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 7ст. 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись п. 2 ч. 4 ст.185, ст.188 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Колективного підприємства «Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкт будівництва (інвестування), визнання недійсними угод, - повернути позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягомп`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юлія КОВТУН