Рішення № 127878149, 04.06.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2025 рокум. Рівне№460/9124/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000028/1 від 15.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою митного оформлення ввезених товарів позивачем подано до митного органу митну декларацію, в якій визначено митну вартість товарів за основним методом - ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у статті 53 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України). Позивач зазначає, що надані митному органу документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. У подальшому митним органом було сформовано Рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано виніс Рішення про коригування митної вартості, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. З огляду на вказане позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару? зобов`язані подавати органу доходів і зборів (митниці) достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас зауважує, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах неточностей. Зі слів відповідача вищевказане свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Зазначає, що на вимогу митного органу щодо надання додаткових документів у відповідності до частини 3 статті 53 МК України, декларантом подано додаткові документи, проте з наданих позивачем документів митним органом встановлено невідповідності, що слугувало підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вважає що оскаржуване рішення є такими, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 14.08.2024 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 14.08.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 19.08.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 27.08.2024 до суду відзиви, в якому виклав свої заперечення проти позову.

27.08.2024 відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 28.08.2024 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

03.07.2020 року між ТОВ «Планета-Друк» (як покупцем) та Mayr-Melnhof Karton GmbH (Австрія) (як продавцем) укладено Контракт №0307, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець купує визначену кількість і найменувань картону («товару»).

Згідно з пунктами 1.3 1.5 контракту покупець здійснює замовлення товару, оформлений у вигляді окремих специфікацій, які передаються продавцю («заявка»). Заявка підтверджується продавцем шляхом надання покупцю «підтвердження замовлення», яке є невід`ємною частиною цього контракту. Остаточний обсяг проданого товару визначається наприкінці терміну дії цього контракту і виражається у загальних сукупних сумах рахунків-фактур, виставлених продавцем на підставі виконаних відвантажень покупцю.

Контрактом визначено валюту платежів в євро та умови оплати: 100% перед відвантаженням (пункти 5.1, 5.2 Контракту).

Згідно з п. 2.4. контракту товар поставляється на умовах FCA фабрика Фронляйтен (Австрія), відповідно до INCOTERMS 2010 і визначається в підтвердженні замовлення на кожну заявку.

Пунктом 3.3. контракту передбачено, що одночасно з відвантаженням товару продавець передає наступну супровідну документацію: рахунок-фактуру (1 екз. оригіналу); транспортну накладну; документи, що підтверджують якість товару у випадках позиції замовлення 10 метричних тонн більше; пакувальний лист; оригінал сертифіката походження; експортну декларацію.

Між ТОВ «Планета-Друк» та Mayr-Melnhof Karton GmbH було укладено 4 додатки до Контракту №0307 від 03.07.2020, де додатком №4 від 28.09.2020 визначено, що у зв`язку із завантаженістю основного складу на фабриці Фронляйтен здійснення відвантажень можливе з додаткового складу Rail & PaperlogEASTics Kft, розташованого за адресою: Jуkai u. 16, 4644 Mбndok, Hungary.

У зв`язку зі зміною найменування продавця було укладено додаткову угоду №5 від 21.10.2021, згідно якої нове найменування продавця - ММ Frohnleiten GmbH (замість найменування, що раніше використовувалося - Mayr-Melnhof Karton GmbH).

Додатковою угодою №6 від 02.01.2023 продовжено дію контракту до 31.12.2024 та додатковою угодою №7 від 01.03.2023 встановлено, що загальна вартість контракту складається із загальної суми, сплаченої покупцем протягом строку дії контракту.

Відповідно до підтвердження замовлення №4002054 від 22.03.2024 та експортного інвойсу №2752719-0001/01 від 13.05.2024 для ТОВ "Планета-Друк" було поставлено:

1. Картон 31119-0280/GT1/Topcolor Special, щільність 280 г/мІ, формату 680х1030 мм, якість «А стандарт, товар зі складу», УКТЗЕД-48101900, кількість 10,289 кг (нетто), ціна - 545 євро/1000 кг, загальна вартість - 5607,51 євро;

2. Картон 43131-0280/GD3/Multicolor Spezial, щільність 280 г/мІ, формату 1000x700 мм, якість «А стандарт», УКТЗЕД-48109290 кількість 10,180 кг (нетто), ціна 695 євро/1000 кг, загальна вартість - 7075,10 євро.

Всього згідно інвойсу №2752719-0001/01 було поставлено товару в загальній кількості 20,469 кг нетто на суму 12682,61 євро.

Проформою-інвойсом №13612 від 10.05.2024 та підтвердженням замовлення №4002054 від 22.03.2024 визначено умови поставки FCA франко-перевізник загрузка фабрикою в пункті Мандок.

Відповідно до виписки по рахунку, сформованої 13.08.2024, позивач 10.05.2024 здійснив оплату картону за контрактом №0307 від 03.07.2020 в сумі 5732,61 євро.

З метою митного оформлення товару позивач 14 травня 2024 року подав до Рівненської митниці митну декларацію №24UA204020012750U0, а також супровідні документи на вантаж, які зазначені в графі 44 митної декларації.

Митним органом декларанту 14.05.2024 направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості.

У відповідь на повідомлення позивач листом від 15.05.2024 №40 надав свої пояснення щодо визначення митної вартості товарів та надав наступні додаткові документи: копію контракту №0307 від 03.07.2020; копію додатку №1 до контракту №0307 від 03.07.2020; копію додатку №2 до контракту №0307 від 03.07.2020; копію додатку №3 до контракту №0307 від 03.07.2020; копію додатку №4 до контракту №0307 від 03.07.2020; копію додаткової угоди №5; копію додаткової угоди №6; копію додаткової угоди №7; копію листа MM Frohnleiten GmbH; копію підтвердження замовлення; копію експортної декларації; копію скріншоту з сайту постачальника https://digi.mm-karton.com; фото каталогу (5 арк.).

Відповідачем за результатами перевірки митної декларації прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2024 №UA204020/2024/000028/1, яке містить опис підстав для коригування митної вартості, де зазначено, що митна вартість імпортованого товару №1 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

І. - Контракт від 03.07.2020 №0307 не надано в повному обсязі, оскільки вказано, що він містить 19 сторінок, з яких подано лише 18 сторінок;

- відповідно до п.1.3 Контракту покупець здійснює замовлення товару, оформленому в вигляді окремих специфікацій, які передаються продавцю (заявка) та відповідно до п.1.4 контракту заявка підтверджується продавцем шляхом пред`явлення покупцю «підтвердження замовлення», яке являється невід`ємною частиною даного контракту. Разом з тим додатково надане «підтвердження замовлення» містить інформацію про товар «GT1/TCS Topcolor Special A стандарт залишок після порізки», що не відповідає вказаним відомостям рахунку-фактури від 13.05.2024 №2752719- 0001/01 «GT1 Topcolor Special A стандарт товар зі складу», також в «підтвердженні замовлення» відсутній товар №2, що не дає можливості поширити додатково наданий документ на заявлену партію товару;

- відповідно до п.2.4 контракту товар поставляється на умовах FCA фабрика Фронляйтен, Австрія і визначається в підтвердженні замовлення по кожній заявці, вказані дані суперечать графі 20 митної декларації, де зазначено умови поставки FCA Мандок. Поряд з цим додатково надано доповнення до контракту від 28.09.2020 №4, в якому пунктом 1 погоджено що відвантаження товару можливе з складу Rail &PaperlogEASTics Kft, за адресою Jokai u. 16 Н4644 Mandok суперечить п.2.4 Контракту ;

- до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 05.04.2024 та від 13.05.2024 б/н, де у графі 70 вищезазначеного банківського платіжного документу зазначено лише реквізити контракту від 03.07.2020 №0307, без зазначення реквізитів документу на підставі якого здійснено платіж. Таким чином надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 05.04.2024 та від 13.05.2024 б/н не можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів. Поряд з цим відповідно до п.1. додатку №2 до контракту від 03.08.2020 (яке надано додатково), оплата здійснюється відповідно до проформи-інвойсу в момент розміщення замовлення, остаточний розрахунок авансової оплати може коригуватись новою проформою інвойсом при готовності товару до відвантаження, однак зазначених документів (проформи, інвойса) до митного оформлення не надано;

- відомості графи 31 митної декларації не відповідають даним вказаним в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 13.05.2024 №2752719- 0001/01, де зазначено GT1/ Topcolor Special на товар №1 та GD3/ Multicolor Speсial на товар №2. В свою чергу поданий до митного оформлення документ від 14.05.2024 не можливо поширити на заявлену партію товару.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного (за фізичними характеристиками, якістю, артикулом, виробником), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.02.2024 №24UA400040004052U5- 1,04 дол. США кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару аналогічного (за фізичними характеристиками, якістю, артикулом, виробником), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.02.2024 №224UA400040004052U5 1,04 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 9917,1197 євро (1,04USD/кг 39,6196UAH/USD/ 42,7495UAH/EUR*10289кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 423951,9070 грн (9917,1197 євро*42,74950000UAH/EUR).

Вважаючи протиправним таке рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з цим позовом до суду з наведеними вище позовними вимогами.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 1 МК України, законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

У спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що надане «Підтвердження замовлення» містить інформацію про товар «GT1/TCS Topcolor Special A стандарт залишок після порізки», що не відповідає вказаним відомостям рахунку-фактури від 13.05.2024 №2752719- 0001/01 «GT1 Topcolor Special A стандарт товар зі складу», також в «Підтвердженні замовлення» відсутній товар №2, що не дає можливості поширити додатково наданий документ на заявлену партію товару.

Судом з наявних в матеріалах справи документів встановлено, що згідно Підтвердження замовлення №4002054 від 22.03.2024 позивачем замовлено картон 31119- 0280/GT1/TCS Topcolor Special із оголошеною постачальником якістю «А стандарт залишок після порізки». В проформі-інвойсі №13612 від 10.05.2024 та експортному інвойсі №2752719-0001/01 від 13.05.2024 постачальником вказано картон 31119-0280/GT1/Topcolor Special, якість - «А стандарт, товар зі складу».

Отже, як в експортному інвойсі №2752719-0001/01 від 13.05.2024 так і в проформі-інвойсі №13612 від 10.05.2024 якість картону 31119-0280/GT1/Topcolor Special визначена однаково, а саме як «А стандарт, товар зі складу». Згідно вказаних документів базова ціна картону 31119-0280/GT1/Topcolor Special визначена в сумі 510,00 євро.

Суд також зауважує, що в матеріалах справи наявний лист ММ Frohnleiten GmbH (Продавець) від 14.05.2024 з якого вбачається, що картон згідно замовлення 4002054-01-01 (Topcolor Special-280, 680х1030 мм) для компанії ТОВ «Планета-Друк», є продукцією категорії «А стандарт» з маркуванням «товар зі складу» - картон, що має всі заявлені виробником властивості, але який списаний на склад через перевиробництво замовлення та відмови у його відвантаженні клієнтами, відмови клієнта від товару, відмови фабрики у відвантаженні замовлення у зв`язку з несплатою чи порушенням інших договірних зобов`язань або неможливістю фабрики реалізації картону по основній ціні через нестандартний формат. У зв`язку із вказаним вище продажна ціна картону Topcolor Special в інвойсі №2752719-0001/01 від 13.05.2024 складає: 510 євро/т на умовах FCA.

Враховуючи наведене в сукупності, у суду відсутні сумніви щодо відповідності та однотипності товару зазначеного як в підтвердженні замовлення №4002054 від 22.03.2024 так і експортному інвойсі №2752719-0001/01 від 13.05.2024, а саме картону 31119-0280/GT1/Topcolor Special, враховуючи також ту обставину, що зазначення якості товару та його ціна підтверджується постачальником в його листі від 14.05.2024.

Окрім того суд зазначає, що згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 53 МК України саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів та як вже було зазначено судом вище в експортному інвойсі №2752719-0001/01 від 13.05.2024 та в проформі-інвойсі №13612 від 10.05.2024 якість картону 31119-0280/GT1/Topcolor Special визначена однаково, а саме як «А стандарт, товар зі складу», отже суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо невідповідності категорії товару в замовленні 4002054-01-01 та рахунку-фактурі від 13.05.2024 №2752719- 0001/01, з огляду на доводи наведені судом вище в цьому рішенні.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на пункт п.2.4 контракту згідно якого товар поставляється на умовах FCA фабрика Фронляйтен (Австрі)я і визначається в підтвердженні замовлення по кожній заявці, вказані дані суперечать графі 20 митної декларації, де зазначено умови поставки FCA Мандок. Поряд з цим додатково надано доповнення до контракту від 28.09.2020 №4, в якому пунктом 1 погоджено що відвантаження товару можливе з складу Rail &PaperlogEASTics Kft, за адресою Jokai u. 16 Н4644 Mandok, що суперечить п.2.4 Контракту.

Так, відповідно до пункту п. 2.4. контракту товар поставляється на умовах FCA фабрика Фронляйтен (Австрія), відповідно до INCOTERMS 2010 і визначається в Підтвердженні Замовлення на кожну заявку.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що між ТОВ «Планета-Друк» та Mayr-Melnhof Karton GmbH було укладено додаток №4 від 28.09.2020 до контракту №0307 від 03.07.2020, яким визначено, що у зв`язку із завантаженістю основного складу на фабриці Фронляйтен здійснення відвантажень можливе з додаткового складу Rail & PaperlogEASTics Kft, розташованого за адресою: Jуkai u. 16, 4644 Mбndok, Hungary.

Як вбачається з підтвердження замовлення від 22.03.20224 №4002054, проформи-інвойса №13612 від 10.05.2024 та експортного інвойса №2752719-0001/01 від 13.05.2024 умовами поставки товару визначено FCA франко-перевізник загрузка фабрикою в пункті Мандок, що відповідає інформації, зазначеній позивачем в його митній декларації в графі 20 та додатку №4 до контракту від 03.07.2020.

Суд зауважує, що додатком №4 від 28.09.2020 визначені нові умови відвантаження товару за згодою сторін контракту, що свідчить про безпідставність доводів митного органу щодо того, що вказаний додаток суперечить п.2.4 контракту, оскільки в п. 3 додатку №4 від 28.09.2020 йдеться про те, що цей додаток набирає чинності з моменту підписання його сторонами та є невід`ємною частиною контракту №0307 від 03.07.2020.

Ще однією підставою винесення відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості було посилання на те, що до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 05.04.2024 та від 13.05.2024 б/н, де у графі 70 зазначено лише реквізити контракту від 03.07.2020 №0307 без зазначення реквізитів документу на підставі якого здійснено платіж. Таким чином надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 05.04.2024 та від 13.05.2024 б/н не можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів. Поряд з цим відповідно до п.1. додатку №2 до контракту від 03.08.2020 (яке надано додатково) оплата здійснюється відповідно до проформи-інвойсу в момент розміщення замовлення, а остаточний розрахунок авансової оплати може коригуватись новою проформою інвойсом при готовності товару до відвантаження, однак зазначених документів (проформи, інвойса) до митного оформлення не надано.

Згідно з п. 5.2. контракту №0307 та додатку №2 від 03.08.2020 оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати до моменту відвантаження товару. Оплата здійснюється згідно проформи-інвойсу в момент розміщення замовлення, кінцевий розрахунок авансової оплати може корегуватися новою проформою-інвойсом при готовності товару до відвантаження (корегування ваги товару).

Відповідно до експортного рахунку (експортний інвойс) №2752719-0001/01 від 13.05.2024 позивачу було поставлено:

1. Картон 31119-0280/GT1/Topcolor Special, щільність 280 г/мІ, формату 680х1030 мм, якість «А стандарт, товар зі складу», УКТЗЕД-48101900, кількість 10,289 кг (нетто), ціна - 545 євро/1000 кг, загальна вартість - 5607,51 євро;

2. Картон 43131-0280/GD3/Multicolor Spezial, щільність 280 г/мІ, формату 1000x700 мм, якість «А стандарт», УКТЗЕД-48109290 кількість 10,180 кг (нетто), ціна 695 євро/1000 кг, загальна вартість - 7075,10 євро.

Всього згідно інвойсу №2752719-0001/01 було поставлено товару в загальній кількості 20,469 кг нетто на суму 12682,61 євро.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи митної декларації країни відправлення та митної декларації поданої позивачем до митного органу, задекларована сума товару у вказаних деклараціях відповідає сумі зазначеній в експортному інвойсі №2752719-0001/01 від 13.05.2024 та становить 12682,61 євро.

При цьому суд зауважує, що подані до митного оформлення товарів інвойси є розрахунково-платіжними документами, в яких покупцю виставляються суми до сплати, та міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №815/1780/17.

Судом також встановлено, що відповідно до заявки від 10.05.2024 №40 позивач звернувся до АТ «Укрексімбанк» з заявкою на купівлю іноземної валюти в загальній сумі 5732,61 грн, де зазначено, що на підставі рахунку (Proforma Invoice) №13612 від 10.05.2024 з метою здійснення передоплати за картон (УКТЗЕД - 48109290) в асортименті в загальній орієнтовній кількості 10,289 т (нетто) на загальну суму 5607,51 євро, необхідно закупити іноземну валюту в сумі 5607,51 євро. На підставі рахунку (Proforma Invoice) №13611 від 10.05.2024 р. з метою здійснення доплати за картон (УКТЗЕД - 48109290) в асортименті в загальній орієнтовній кількості 10,378 т (нетто) на загальну суму 7075,10 Євро (оплачено 04.04.2024 р. на суму 6950,00 Євро), необхідно закупити іноземну валюту в сумі 125,10 євро (7075,10 - 6950,00).

З виписки по рахунку сформованої 13.08.2024 вбачається, що 10.05.2024 позивачем здійснено оплату за контрактом №0307 від 03.07.2020 в сумі 5732,61 євро на рахунок отримувача MM FROHNLEITEN GMBH, що відповідає сумі зазначеній в заявці на купівлю іноземної валюти від 10.05.2024 №40.

Отже згідно вищевказаних доказів вбачається, що позивач здійснив оплату партії стокового картону 31119-0280/GT1/Topcolor Special (щільність 280 г/мІ, формату 680х1030 мм, якість «А стандарт, товар зі складу», УКТЗЕД-48101900, кількість 10,289 кг (нетто), ціна - 545 євро/1000 кг, загальна вартість - 5607,51 євро.

Суд також враховує висновки Верховного Суду України викладені в постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19 де зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 15.05.2024 року №UA204020/2024/000028/1 не вбачається, яким саме чином зазначення в платіжних документах лише контракту, без зазначення реквізитів документу на підставі якого здійснено платіж вплинули на визначення митної вартості товару декларантом, позаяк сума в поданій позивачем митній декларації відповідає сумі зазначеній в експортному інвойсі №2752719-0001/01 від 13.05.2024 та становить 12682,61 євро.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті визначені частиною 10 статті 58 Митного кодексу України.

У розумінні частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ст. 54 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17, від 05 липня 2022 року у справі №804/150/16, від 15.02.2024 року у справі №815/5838/17.

Суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК України, зокрема проформу-інвойс, експортний інвойс, контракт (договір купівлі-продажу товару), а подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Окрім того, суд звертає увагу, що пункт 4 частини 2 статті 53 МК України не передбачає обов`язкового надання платіжних документів митному органу при підтвердженні митної вартості товарів, а міститься посилання наступного змісту «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Суд зазначає, що відповідно до експортного інвойсу від 13.05.2024 №2752719-0001/01 загальна вартість товару становить 12682,61 євро, і вказаним рахунком (інвойсом) визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, вагу та ціну. Ціна товару в експортному інвойсі від 13.05.2024 №2752719-0001/01 (12682,61 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД 24UА204020012750U0 від 14.05.2024 (графа 22)

А тому суд зауважує, що позивачем було надано усі документи передбачені статтею 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, а відтак суд визнає їх необґрунтованими, позаяк згідно наявних в матеріалах справи доказів, які досліджені судом під час розгляду цієї справи в сукупності, дають суду підстави вважати, що зауваження митного органу щодо визначеної позивачем митної вартості товару не впливають на числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відтак, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні від 15.05.2024 митну вартість імпортованих товарів визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості.

Поряд з цим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом. Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19.

Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була зазначена позивачем в його декларації за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору, враховуючи також ту обставину, що на повідомлення Рівненської митниці щодо надання додаткових документів позивачем було скеровано такі документи з обґрунтуванням позиції позивача на зауваження митного органу до заявленої позивачем митної вартості товарів, які відповідачем були проігноровані з огляду на винесене рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з якими декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були неповними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була визначено сторонами Контракту за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.

Суд наголошує, що в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах від 23.10.2021 у справі №815/4821/16.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у цій справі.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Під час судового розгляду справи відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору.

Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни на такі товари. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З огляду на наведене, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000028/1 від 15.05.2024 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За приписами частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову.

5. Розподіл судових витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України суд враховує, що згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо протиправності винесених відповідачем рішень, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000028/1 від 15.05.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (місце проживання: вул. Будівельників, 6, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33008; РНОКПП: 32354597);

Відповідач: Рівненська митниця (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 43958370).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК