Ухвала суду № 127853603, 04.06.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1582/25

Провадження № 2-р/461/9/25

У Х В А Л А

про роз`яснення рішення суду

04.06.2025 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі: головуючогосудді Кротової О.Б.,

секретар судового засіданняБасараб Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Установи дитячо-юнацькихта молодіжнихклубів Галицькогорайону Львівськоїміської територіальноїгромади АндрущенкоОксани Василівни про роз`яснення рішення Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2025 позов ОСОБА_1 до Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволено. Стягнуто з Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.07.2024 по 19.11.2024 в розмірі 123595,47 грн (сто двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень сорок сім копійок), з утриманням з цієї суми установлених законодавством України податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Стягнуто ізУстанови дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади в дохід держави судовий збір в розмірі 617,97 грн.

29.05.2025 представник відповідача Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади Андрущенко О.В. подала до суду заяву, в якій просить роз`яснити рішення суду від 07.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в частині того, яким чином необхідно нараховувати єдиний соціальний внесок у розмірі 22% - на фонд оплати праці Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького районуЛьвівської міськоїтериторіальної громади за працівницю ОСОБА_1 (позивача), чи на суму 123595,47 грн, яка встановлена рішенням суду від 07.04.2025.

В обґрунтування внесеної заяви покликається на те, що без такого роз`яснення рішення суду важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок виплати позивачу меншої суми ніж та, яка встановлена в рішенні суду.

Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

В судове засідання на розгляд заяви про роз`яснення рішення суду учасники процесу не викликались.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.ч.1,2,4ст.271ЦПК України,за заявоюучасників справи,державного виконавця,приватного виконавцясуд роз`яснюєсудове рішення,яке набралозаконної сили,не змінюючизмісту судовогорішення. Поданнязаяви пророз`яснення судовогорішення допускається,якщо судоверішення щене виконанеабо незакінчився строк,протягом якогорішення можебути пред`явленедо примусовоговиконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

У п.32 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).

Як роз`яснено у п.21Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, що полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Звертаючись до суду із заявою про роз`яснення рішення Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2025 заявник вказує, що їй є незрозумілою резолютивна частина вказаного рішення, зокрема, того чи єдиний соціальний внесок у розмірі 22% слід нараховувати на фонд оплати праці Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького районуЛьвівської міськоїтериторіальної громади за працівницю ОСОБА_1 (позивача), чи на суму 123595,47 грн, яка встановлена рішенням суду.

Так, при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставістатті 235 КЗпП України, суд керувався Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 (далі Порядок), а також наданою позивачкою довідкою про її середньоденний заробіток, згідно якої такий складає 1525,87 грн.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених упункті 4цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При цьому, відповідно до підпункту168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК Україниподатковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167 ПК України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду,підлягають нарахуванню роботодавцемпри виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбаченихПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі №523/14396/19, від 26 червня 2024 року у справі №462/4595/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі №9901/407/19.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача Установи дитячо-юнацькихта молодіжнихклубів Галицькогорайону Львівськоїміської територіальноїгромади АндрущенкоО.В. та роз`яснити зміст резолютивної частини рішення Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2025 з урахуванням вищезазначених роз`яснень.

Керуючись ст.ст.260, 271, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

заяву представника відповідача Установи дитячо-юнацькихта молодіжнихклубів Галицькогорайону Львівськоїміської територіальноїгромади АндрущенкоОксани Василівни - задовольнити.

Роз`яснити, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2025 у цивільній справі №461/1582/25 за позовом ОСОБА_1 доУстанови дитячо-юнацькихта молодіжнихклубів Галицькогорайону Львівськоїміської територіальноїгромади простягнення середньогозаробітку завесь часвимушеного прогулу необхідно розуміти таким чином, що сума123595,47грн (стодвадцять тритисячі п`ятсотдев`яносто п`ятьгривень сороксім копійок) визначена до стягнення судом без урахуванняподатків, зборів та інших обов`язкових платежів, які мають бути відраховані з неї податковим агентом.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 04.06.2025.

Суддя Кротова О.Б.