Рішення № 12785155, 07.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 08/120-10

вх. № 9039/3-08

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Заічковська І.М., дов. № 01-62юр/8131 від 15.10.10 р.; відповідача - Сумцова Н.В., дов. № 11 від 11.01.10 р.; 3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова МОУ, м. Харків 3-я особа Харківський університет повітряних сил ім.І.Кожедуба, м.Харків

про стягнення 27639,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 27639,66 грн. заборгованості, з яких: заборгованість за спожиту електроенергію в сумі17258,63 грн., пеня в сумі 3169,35 грн., індекс інфляції в сумі 5001,15 грн. (що складається з 4167,63 грн. індекс інфляції та 833,52 грн. ПДВ на індекс інфляції в розмірі 20%), 3% річних в сумі 1320,25 грн.. (що складається з 1100,23 грн. 3% річних та 220,02 грн. ПДВ на 3% річних), а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні звернувся з клопотанням, в якому просить в частині стягнення суми в розмірі 10000,00 грн. провадження у справі припинити, оскільки він частково погасив заборгованість, а також просить суд зменшити розмір пеня на 90%, у зв'язку з тим, що КЕВ м.Харкова є бюджетною неприбутковою установою.

Позивач не заперечує проти припинення провадження у справі в частині стягнення 10000,00 грн., та підтвердив факт часткового погашення заборгованості відповідачем. Проти зменшення пені на 90% заперечує.

3-тя особа у призначене судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення позивача та відповідача, суд встановив, що 22.01.97 р. між позивачем та Харківським інститутом льотчиків ВПС був укладений договір про постачання електричної енергії № 399, пролонгований на 2010 рік. Окрім того, 12.02.08 р. між позивачем та Харківським університетом повітряних сил була укладена додаткова угода № 2 "Порядок розрахунків".

Також, 14.02.06 р. між позивачем, харківським університетом повітряних сил та відповідачем укладено додаткову угоду до договору на постачання електричної енергії № 0399, яким сторони змінили в п.4.5 Додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник". Тобто, відповідно до умов цієї додаткової угоди відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, відповідачем та третьою особою 14.02.08 р. була укладена додаткова угода до Договору про постачання електроенергії від 22.01.97 р. № 399, відповідно до якої платником визначено відповідача, який протягом 15 банківських днів з моменту отримання відповідачем акту звіряння взаєморозрахунків здійснює розрахунки за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ. Також, плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції або додаткові збитки за повторне підключення, плата за перевірку та ремонт лічильників та інші послуги надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України перераховуються відповідачем на поточний рахунок позивача термін 15 банківських днів після отримання відповідачем акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.

31.12.08 р. позивач, третя особа та відповідач уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 22.01.97 р. № 399, відповідно до умов якої, відповідач зобов'язався оплатити вартість електроенергії, пені, 3% річних, індекс інфляції, плату за надання третій особі додаткових послуг та інші платежі в термін 10 операційних днів після отримання третьою особою рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, та здійснив у період з липня по серпень 2010 р. відпуск електроенергії третій особі в повному обсязі, що підтверджується документально матеріалами справи.

Відповідач від виконання своїх договірних зобов'язань ухиляється, оплату за використану третьою особою електричну енергію здійснює не своєчасно у зв'язку з чим у нього перед позивачем за період липень-серпень 2010 р. утворилась заборгованість в сумі 17258,63 грн., яка на момент порушення провадження у справі відшкодована не була.

Відповідач в судовому засіданні 07.12.10 р. надав до суду платіжне доручення № 1456 від 14.10.10 р., яким підтвердив часткове погашення заборгованості на суму 10000,00 грн. Таким чином, загальна сума боргу за спожиту електроенергію відповідача перед позивачем складає 7258,63 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 7258,63 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до п.6 додатку № 2 до Договору № 399 за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 3169,35 грн..

Розглянувши дану позовну вимогу, клопотання відповідача щодо зменшення пені на 90% у зв'язку з тим, що КЕВ є бюджетною неприбутковою установою, враховуючи те, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд вважає за можливе клопотання відповідача та позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково, зменшити розмір стягнення пені на 50% в сумі 1584,68 грн..

Враховуючи викладене, а також те, що нарахування пені передбачено умовами договору, в зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач нарахував відповідачеві 3% річних в сумі 1320,25 грн. (що складається з1100,23 грн. 3% річних та 220,02 грн. ПДВ на 3% річних) та індекс інфляції в розмірі 5001,15 грн. (що складається з 4167,63 грн. індексу інфляції та 833,52 грн. ПДВ на індекс інфляції).

Розглянувши дану позовну вимогу суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів, згідно п. 1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включається будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 вказаного Закону, договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені п.4.1 ст.4 даного Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено.

3% річних та індекс інфляції, нарахування, які передбачені ст. 625 ЦК України, не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказана сума 3% річних та індекс інфляції від простроченої суми заборгованості не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на виконання кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд вважає необхідним зазначити, що передбачені вищевказаною статтею 3% річних та індекс інфляції є самостійним засобом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться до неустойки (штрафу, пені), не є штрафними санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобов’язання, а є певною компенсацією знецінення грошових коштів внаслідок прострочення оплати боргу.

Тому, 3% річних та індекс інфляції не є мірою відповідальності, тому не можуть бути розцінені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для збільшення бази для оподаткування ПДВ.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування 3% річних та індекс інфляції від простроченої суми заборгованості проводиться позивачем виходячи від суми боргу за відпущену електричну енергію з податком на додану вартість, в той час як відповідно до положень пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону: “податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг)”.

З урахуванням вищевикладеного, 3% річних та індекс інфляції, передбачені ст.625 ЦК України, пов'язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів, а тому не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів, та не є оплатою продажу будь-якої послуги, тобто не пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг), у розумінні Закону суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України. Тому, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 220,02 гривень ПДВ на 3% річних, та стягнення 833,52 грн. ПДВ на індекс інфляції, а стягненню підлягає 1100,23 грн. 3% річних та 4167,63 грн. індексу інфляції.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В частині стягнення 10000,00 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині припинити за відсутністю предмета спору.

Враховуючи те, що відповідач частково погасив заборгованість після звернення позивача до суду із позовною заявою, спір доведено до суду з його вини, витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. ст.174, 179, п.1 ст.275, 231, 232 ГК України, ст.11, 258, ст.ст.526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% задовольнити частково. Зменшити розмір пені на 50%.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова (61024, м.Харків, вул.Пушкігська,61, п/р 352212006000219 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", 61037, м.Харків, вул.Плеханівська,149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) - 7258,63 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова (61024, м.Харків, вул.Пушкігська,61, п/р 352212006000219 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", (61037, м.Харків, вул.Плеханівська,149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код 00131954) - 1584,68 грн. пені, 1100,23 грн. 3% річних, 4167,63 грн. індексу інфляції, 276,40 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 1584,67 грн. відмовити.

В частині стягнення 10000,00 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

В частині стягнення 220,02 грн. ПДВ на 3% річних та 833,52 грн. ПДВ на індекс інфляції відмовити.

Суддя

Повне рішення складено 09.12.10 р.