Рішення № 127850917, 22.05.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1066/24

Провадження №: 2/332/121/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

22 травня 2025 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справув порядкуспрощеного провадженняза позовом ОСОБА_1 дорайонної адміністраціїЗапорізької міськоїради поЗаводському району, треті особи: Управління зпитань екологічноїбезпеки Запорізькоїміської ради, Управлінняпатрульної поліїу Запорізькійобласті, про відшкодування шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок падіння гілки з дерева на транспортний засіб позивача. У позовній заяві позивач просив суд стягнути з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на його користь матеріальну шкоду у розмірі 135 730 грн. 00 коп.; моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначив, що 28.10.2023 року о 12 год. 45 хв. він керуючи автомобілем Volkswagen Jetta p.н. НОМЕР_1 рухаючись по проїжджій частині по вул. Вроцлавська у м. Запоріжжі біля опори ЛЕП №12, на капот автомобіля несподівано впала велика гілка з дерева, що росте на узбіччі. Після виниклої події, автомобіль отримав значні механічні пошкодження. В той же час, про вказану подію було повідомлено на лінію 102 та на місце прибув екіпаж патрульної поліції в Запорізькій області, який зафіксував вказану подію, як ДТП. Інспектором УПП в Запорізькій області ст. лейтенантом поліції Рибаком Б.Б. було складено схему ДТП від 28.10.2023 року та зібрано необхідні матеріали, щодо вказаної події.

Також позивач зазначив, що в ході огляду місця події встановлено, що гілка дерева, яка впала на вищевказаний транспортний засіб перебувало в аварійному стані. Наявність таких дерев в межах смуги відведення автомобільної дороги по вул. Вроцлавська у м. Запоріжжі.

Наведене вище позивач підтвердив такими доказами:

- листом Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Запорізькій області №23456/41/32/01-2023 від 10.11.2023 року;

- рапортом інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Олександра Чабана;

- схемою місця ДТП ЄО-9334 від 28.10.2023 року;

- поясненнями свідка від 28.10.2023 року;

- рапортом інспектора УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Никитенко Мирослави Валентинівни;

- актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28.10.2023 року; - фотографіями з місця ДТП.

Як вбачається з наведеного вище, на території міста Запоріжжя, де сталася подія з пошкодженням автомобіля позивача, діє Районна адміністрація по Заводському району Запорізької міської ради.

Таким чином, позивач вважає, що за збитки, які було завдано внаслідок вищеописаного ДТП транспортному засобу VOLKSWAGEN JETTA р.н. НОМЕР_1 , має відповідати та відповідно їх компенсувати позивачу саме районна адміністрація по Заводському району Запорізької міської ради.

22 лютого 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Сінєльніка Р.В.

Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 23 лютого 2024 року вищезазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

22 квітня 2024 року представником відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Салатою Н.П., було подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву разом з додатками, у якому представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, оскільки з урахуванням конкретної ситуації та специфіки діяльності виконавчих органів Запорізької міської ради, вона не завдала моральної шкоди та збитків позивачу, не є балансоутримувачем дерев розташованих на території Заводського району у місті Запоріжжі, а вони знаходяться лише в оперативному управлінні.

Разом з тим, представником відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Салатою Н.П. у зазначеному відзиві на позовну заяву було вказано, що 28 жовтня 2023 року мало місце небезпечне метеорологічне явище 1 рівня небезпечності, максимальна швидкість вітру досягала 17 м/с, що підтверджується листом Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 27.02.2024 № 999 001-174/999-04.

Отже, районна адміністрація вважає, що причиною падіння гілки із здорового, зеленого дерева було стихійне лихо (форс-мажор). Під час несприятливих погодних умов будь-яке зелене дерево може нести потенційну загрозу будь-кому.

Підсумовуючи наведене, районна адміністрація наполягає на тому, що позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує протиправну бездіяльність районної адміністрації, в результаті якої ОСОБА_1 завдано матеріальну та моральну шкоду.

02.05.2024 року від представника позивача адвоката Шевченка О.І. надійшла відповідь на відзив у підсистемі «Електронний суд», у якій останній зазначив, що відповідачем не спростовані твердження та докази, надані позивачем, що падіння гілки з дерева пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою щодо контролю за належним станом дерев.

Також, представник позивача зазначив, що не є підставою звільнення відповідача від відповідальності його доводи і про те, що падіння дерева сталося внаслідок обставин надзвичайної ситуації внаслідок природного явища- поривів сильного вітру. На підтвердження факту сильних поривів вітру, відповідачем було надано лист Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 27.02.2024 року №999 001-174/999-04, однак, зазначений лист не може виступати беззаперечним доказом того, що гілка з вказаного дерева впала на проїжджу частину саме внаслідок сильних поривів вітру.

Представник позивача в обґрунтування наведеного вище зазначив, що згідно нормативних документів Українського гідрометеорологічного центру, зокрема Настанови по службі прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні явища погоди, затвердженої наказом Держгідромету України № 90 від 31 жовтня 2003 року (чинна на час виникнення спірних правовідносин), гроза (будь-яка), сильна злива, вітер швидкістю 15-24 м/с є небезпечними гідрометеорологічними явищами.

За приписами наведеної Настанови небезпечними гідрометеорологічними явищами є явища погоди, які при досягненні певних значень (чи у випадку їхньої появи) можуть порушити виробничу діяльність деяких галузей національної економіки.

Так, представник позивача вважає, що відповідачем не надано жодних доказів того, що останній вчасно виконав заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев які знаходяться в аварійному стані та дерев які висадженні з порушенням норм та правил ДСТУ 3587-2022 та ДБН , а причиною падіння гілки з дерева на автомобіль були виключно пориви вітру згідно із вищевказаною довідкою від 27.02.2024 року (адже поза розумним сумнівом великі гілки на дереві, яке перебувало в належному «здоровому» стані, не впало би через такі пориви вітру - що побічно підтверджується і наданими позивачем фотографіями гілки цього дерева , і тим, що інші численні дерева, які перебували в безпосередній близькості до того місця- не впали в той час).

Підсумовуючи наведене, представник позивача зауважив, що заподіяння шкоди позивачу внаслідок падіння гілки з дерева на автомобіль останнього внаслідок несприятливих погодних умов могло б не статися, але за умови належного виконання відповідачем своїх повноважень з організації та забезпечення догляду і санітарного стану зелених насаджень на закріпленій ним території. Відтак, відповідачем не було доведено відсутність своєї вини, а тому саме відповідач має відповідати за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження автомобіля.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2024 року було залучено до участі у цій справі в якості третьої особи Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, яке розташоване за адресою: 69126, м.Запоріжжя, вул.Зелінського, 3, оскільки дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, враховуючи викладені обставини та той факт, що рішення суду може зачіпати права та обов`язки Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, суд вважав за необхідне залучити вказану установу в якості третьої особи.

У подальшому, під час розгляду цієї справи, в судовому засіданні представник позивача адвокат Шевченко О.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов з підстав, наведених у ньому, шляхом стягнення збитків з відповідача, який є балансоутримувачем дерев, розташованих вздовж дороги по вул.Вроцлавська у м.Запоріжжі.

Представник відповідача Салата Н.П. проти позову заперечувала та пояснила, що відповідач ніяких протиправних дій, внаслідок яких позивачу спричинено шкоду, не вчиняв, оскільки контроль за зеленими насадженнями вздовж дороги здійснює Управління патрульної полії у Запорізькій області, яке проводить обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню та розташування яких суперечить законодавству про дорожній рух та ДСТУ та ДБН у цій сфері, і вони є фахівцями у вказаному питанні.

Такі дерева виявляє УПП в Запорізькій області, потім в порядку ст.ст.27, 52-1 ЗУ «Про дорожній рух» УПП в Запорізькій області направляє до районної адміністрації вимогу щодо дерев, які необхідно видалити або кронувати. Оскільки від УПП в Запорізькій області така вимога щодо дерев по вул.Вроцлавська до районної адміністрації не надходила, отже і відповідач не мав правових підстав вчиняти дії щодо його видалення та направляти відповідні документи до Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради.

Представники Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради Симоненко Ю.В., ОСОБА_2 , Дорошенко К.В. в судовому засіданні пояснили, що ділянку дороги по вул.Вроцлавська у м.Запоріжжі вони обстежували 03.05.23р., що зафіксовано актом № 146, вказане дерево не було визнане аварійним.

В подальшому обстеження цієї ділянки відбулось 12.01.24р., вказане дерево вже було у незадовільному стані.

Також представники третьої особи пояснили, що на вимогу районної адміністрації створюється комісія, за результатами роботи якої приймається рішення про видалення сухих та аварійних дерев. На підставі цього акту потім районна адміністрація здійснює видалення хворих та аварійних дерев через КП «Зеленбуд» на виконання відповідного договору, який між ними укладено. При цьому Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради не вправі давати дозвіл на знищення здорових дерев, які розташовані вздовж дороги з порушенням норм ДСТУ чи ДБН, оскільки це не входить до сфери їхньої компетенції.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2025 року було залучено до участі у цій справі в якості третьої особи Управління патрульної полії у Запорізькій області (вулиця Перемоги, 96, Запоріжжя, Запорізька область, 69005), оскільки дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, враховуючи викладені обставини та той факт, що рішення суду може зачіпати права та обов`язки УПП в Запорізькій області, в т.ч. щодо можливих регресних вимог про стягнення збитків внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків, суд вважав за необхідне залучити вказану установу в якості третьої особи.

Представник Управління патрульної поліції в Запорізькій області (далі представник УПП в Запорізькій області) Назаренко М.М. надав письмові пояснення щодо предмету спору. Викладені доводи та аргументи у письмових поясненнях, представник підтвердив під час допиту у судовому засіданні, а також зазначив, що представником відповідача, шляхом наданням різних пояснень та аргументів з приводу балансоутримувача зелених насаджень по Заводському району міста Запоріжжя постійно здійснюється підміна понять та перекладання вини на інші контролюючі органи та Запорізьку міську раду, яка начебто є балансоутримувачем зелених насаджень.

Останній акцентував увагу на те, що з метою встановлення усіх обставин справи звернувся з відповідним запитом до Запорізької міської ради та районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району та отримав відповідь від 19.05.2025 року №73-8-6, згідно якої вбачається, що на балансі районної адміністрації обліковуються зелені насадження (газони, куші, дерева та інше, окрім внутрішньоквартальних територій), які передані в оперативне управління згідно Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2011 року № 188/61.

Крім того, представник УПП в Запорізькій області звернувся із запитом до Запорізького обласного центру з гідрометеорології (далі Запорізький ГЦМ). У листі (відповіді на запит) від 15.05.2025 року №999001-612/999-04.1, який також наявний у матеріалах цієї справи, Запорізьким ГЦМ було зазначено, зокрема, що Критерії метеорологічних явищ І, II III рівнів небезпечності, визначені «Настановою з метеорологічного прогнозування», затвердженою наказом Українського гідрометеорологічного центру від 11.12.2018 №234. Небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (НМЯ І) - це явища погоди, які за кількісними показниками, тривалістю та територією розповсюдження створюють певні незручності для населення та функціонування господарського комплексу країни.

Так, суд, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників процесу, дійшов наступних висновків.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2023 року о 12 годині 45 хвилин транспортний засіб Volkswagen Jetta p.н., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач, рухаючись проїжджій частині по вул. Вроцлавська у м.Запоріжжі біля опори ЛЕП №12, отримав значні механічні пошкодження внаслідок несподіваного падіння на капот вказаного автомобіля великої гілки з дерева, яке росте на узбіччі, що підтверджується актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28.10.2023 року з доданими фототаблицями.

Власником транспортногозасобу VOLKSWAGEN JETTA р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29.08.2019 року.

Представником позивача у позовній заяві було зазначено, що ОСОБА_3 є тіткою позивача.

З матеріалів цієї справи вбачається, що позивач має право на керування транспортними засобами категорії «В» на підставі посвідченням водія серії НОМЕР_3 від 23.12.2020 року.

Разом з тим, позивач є стороною (страхувальником) внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо страхування вищезазначеного транспортного засобу у ПАТ «Страхова група «ТАС», про що свідчить наявний у матеріалах цієї справи Поліс № EP-216738796 від 10.09.2023 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначено, що «факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.05.2022 року у справі № 623/290/21 вказано, що за змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 року у справі № 335/2566/18, Верховний Суд дійшов наступних висновків, зокрема, якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).

Позивач, який правомірно керував транспортним засобом, має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи, а понад розмір страхового відшкодування, зокрема, франшизи, за рахунок винної особи». Аналогічного висновку дійшли Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 200/21325/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі №299/2811/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 300/193/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 607/3007/16-ц, Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Виходячи з цього, з урахуванням вказаних вище правових позицій Верховного Суду, судом встановлено, що позивач мав право та реалізував його звернувшись за захистом свого права до суду, шляхом подання позовної заяви щодо відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким позивач керував під час ДТП, але який не належав останньому на праві власності.

У матеріалах цієї справи наявний Висновок експертного автототоварознавчого дослідження № 4149 щодо визначення матеріального збитку заподіяного власнику КТ3 VOLKSWAGEN JETTA р.н. НОМЕР_1 від 06.02.2024 року, який свідчить про наявні механічні пошкодження транспортного засобу завданого внаслідок ДТП та вказує, що матеріальний збиток власнику КТЗ внаслідок ДТП (падіння дерева) складає 134581,48 грн. (т.1 а/с 49-58).

Зазначений висновок експерта відповідачем не оскаржувався, клопотань щодо призначення відповідної експертизи з боку відповідача до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд оцінює висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 4149 щодо визначення матеріального збитку заподіяного власнику КТ3 VOLKSWAGEN JETTA р.н. НОМЕР_1 від 06.02.2024 року, як належний та допустимий доказ, що не викликає сумнівів в його правильності і вважає його належним доказом розміру матеріальної шкоди завданої позивачу.

Так, з матеріалів цієї справи вбачається, що у зв`язку з необхідністю отримання інформації про балансоутримувача або у кого в оперативному управлінні знаходяться дерева, що розташовані вздовж автомобільної дороги за адресою: АДРЕСА_1 , представником позивача адвокатом Шевченком О.І. були направлені відповідні адвокатські запити до: районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради, управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд» та Управління патрульної поліції в Запорізькій області.

Із змісту відповіді районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради від 20.11.2023 року вбачається, що відповідно до розподілу обов`язків між департаментами, управліннями Запорізької міської ради, контроль за зеленими насадженнями здійснює управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради та балансоутримувач (т.1 а/с 41-42).

Разом з тим, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району у відповідь на зазначений адвокатський запит представника позивача адвоката Шевченка О.І., надала актуальний перелік інвентарних номерів дерев, які знаходяться на балансі зазначеної районної адміністрації.

Із змістувідповіді управлінняз питаньекологічної безпекиЗапорізької міськоїради (вих. №2329/04-16 від 30.11.2023 року) вбачається, що відповідно до Положення про управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2023 року №161, здійснення контролю за зеленими насадженнями не відноситься до повноважень управління (т.1 а/с 114).

Водночас, управлінням з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради було зазначено про те, що зелені насадження по вул. Вроцлавській обліковуються в оперативному управлінні районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради, зазначена територія входить до переліку площ обслуговування зелених насаджень та інших територій на 2023 рік, які обслуговуються КРБП «Зеленбуд», а також було вказано, що звернень фізичних або юридичних осіб стосовно оформлення документів на видалення зелених насаджень у зв`язку з їх аварійним станом по вул. Вроцлавській до виконавчого комітету міської ради не надходило та відповідні документи на видалення зелених насаджень не видавалися.

Із змістувідповіді Комунальногоремонтно-будівельногопідприємства «Зеленбуд»(вих. № 1188 від 13.12.2023 року) вбачається, що КРБП «Зеленбуд» не є балансоутримувачем зелених насаджень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська та не володіє інформацією про такого власника (т.1 а/с 96-97).

Крім того, КРБП «Зеленбуд» зазначили, що відповідно до договору №9 від 03.04.2023 року, між управлінням з питань екологічної безпеки та КРБП «Зеленбуд» було укладено договір згідно з яким, останні надають послуги з утримання об`єктів благоустрою зеленого господарства та їх окремих елементів, а саме, послуги з благоустрою м. Запоріжжя. КРБП «Зеленбуд» мають відповідний план на видалення дерев по вул. Вроцлавська, який був включений до стандартного плану робіт останніх на грудень місяць, однак, заявок щодо першочерговості або терміновості видалення окремих дерев по вул. Вроцлавська до КРБП «Зеленбуд» не надходило.

Однак, станом до теперішнього часу, матеріальні збитки позивачу не відшкодовані, внаслідок чого права позивача на відшкодування спричинених йому матеріальних збитків, завданих падінням гілки з дерева на автомобіль є порушеними та підлягають захисту у судовому порядку.

Враховуючи, що до моменту звернення позивача до суду, матеріальні збитки позивачу, внаслідок падіння гілки з дерева на автомобіль, так і не було відшкодовано, позивач змушений звернутися до суду, і його права на відшкодування спричинених йому матеріальних збитків підлягають захисту у судовому порядку.

Нормою п. 7 ч. 1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та пунктом 3.1.7. Правил благоустрою території міста Запоріжжя громадянам надано право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч. 2 ст.1166ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Згідно із ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, покладено на відповідача (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2018 року у справі №753/7281/15-ц (№61-1832св17).

У Постанові Верховного суду у складі другої палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року по справі № 211/1489/13-ц зазначено, що аналіз норми пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» дає підстави дійти висновку про те, що громадяни вправі звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Факт падіння гілки з дерева 28.10.2023 року на вказаний вище транспортний засіб позивача та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, підтверджуються наданими позивачем вищенаведеними доказами щодо ДТП (т.1 а/с 100-110).

Визначаючись щодо особи, яка має нести відповідальність за нанесену шкоду, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

За приписами п.п. 2, 3 ч. 1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Згідно ч.2 ст.28Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Частиною 4 статті 28 вказаного Закону, унормовано, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Положеннями ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Змістом норм ст.ст.10, 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» безпосереднє визначення балансоутримувача об`єктів благоустрою комунальної власності, до яких належить і проїжджа частина та її елементів належить до повноважень саме виконавчих органів місцевого самоврядування, які також мають здійснювати функції із забезпечення належного утримання та ремонту об`єктів благоустрою комунальної власності.

Окрім цього, приписи пункту 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вказують, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача в тому числі контроль за станом зелених насаджень належить до віддання виконавчого органу міської ради.

Таким чином, балансоутримувачем дороги та багаторічних насаджень (дерев) по вулиці Вроцлавська у м. Запоріжжі є районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Зазначені норми містяться також у п.п. 2.2, 2.3 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженому наказом Держжитлокомунгоспу України № 154 від 23.09.2003 року.

Благоустрій та утримання у належному стані територій парків, рекреаційних зон, садів, зон зелених насаджень, скверів та майданчиків для дозвілля та відпочинку здійснюють їх балансоутримувачі відповідно до «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури, та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.2006 року, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 3.2 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно з п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:

-на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів;

-на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства;

-на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій;

-на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування;

-на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Пунктом 6.2 вказаних Правил встановлений обов`язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження земельних насаджень з метою їх знесення, тощо.

У відповідності з пунктом 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є, зокрема, на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів.

Метою діяльності балансоутримувача є утримання в належному стані зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць, вчинення необхідних дій не лише задля забезпечення охорони зелених насаджень, але і задля забезпечення безпеки осіб під час користування об`єктами благоустрою населеного пункту, а тому саме балансоутримувач як особа, відповідальна за здійснення утримання зелених насаджень в належному стані, зобов`язаний вчиняти весь обсяг необхідних заходів для забезпечення, в тому числі, й безпеки дорожнього руху.

Процедура знесення зелених насаджень визначена Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників в населених пунктах України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045.

У відповідності до пункту 3 Порядку № 1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).

Пунктом 7 Порядку № 1045 передбачено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями, передбачений розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне, омолоджувальне (п. 9.1.11 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

У пункті 9.1.13 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України зазначено, що на вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти.

У відповідності до п. 6.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, балансоутримувачі зелених насаджень зобов`язані забезпечити їх належне утримання та догляд, одним із видів якого є обрізання крон дерев.

За змістом вищенаведеного слідує, що рішення про такі обрізки приймає балансоутримувач зелених насаджень, яким у даній справі є районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району.

У відповідності до пунктів 1, 5 частини 2статті 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» вказано, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

З огляду на вищенаведений аналіз чинного законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, визначальним для вирішення цієї справи є визначення компетентного органу, до сфери контролю якого належить ділянка, на якій сталась подія з падіння гілля дерева 28 жовтня 2023 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська.

Так, відповідно до ч. 1 статті 15 вказаного Закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Згідно з ч. 2 статті 15 цього Закону, підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

У відповідності до приписів ч. 3статті 15 цього Закону, орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

На підставірішенням Запорізькоїміської ради №99від 07.12.2022року,затверджено Програми розвитку інфраструктури та комплексного благоустрою міста Запоріжжя на 2023-2025 роки, що, зокрема, передбачає заходи щодо догляду за зеленими насадження у м.Запоріжжі.

Головними розпорядниками бюджетних коштів по вказаній Програмі за напрямком «Догляд за зеленими насадженнями» є департамент інфраструктури Запорізької міської ради та районні адміністрації Запорізької міської ради, у т.ч. по Запорізькому району.

Що стосується функцій районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, то нею здійснюється координація та контроль роботи підприємств, установ, організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, які виконують роботи з утримання житла, благоустрою території району, торговельного та побутового обслуговування населення.

Відповідно до Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженого рішенням ЗМР № 76 від 07.12.2022 року до основних повноважень районної адміністрації ЗМР віднесено: організація благоустрою району, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; спільно з відповідними виконавчими органами, комунальними підприємствами та комунальними закладами, які реалізують повноваження та функції з благоустрою, здійснення контролю за станом благоустрою, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм.

В порядку виконання цих функції адміністрація здійснює організацію та виконання робіт із знесення, кронування та санітарної обрізки дерев, кущів на території, прилеглій до відомчого житлового фонду та житлових будинків комунальної власності; організацію робіт по догляду за об`єктами благоустрою, закріпленими за адміністрацією району.

З вищенаведеного вбачається, що районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району є балансоутримувачем зелених насаджень на території цього району міста Запоріжжя, а стан всіх зелених насаджень міста Запоріжжя знаходиться також у віданні Департаменту інфраструктури та благоустрою міста Запорізької міської ради, які мають узгоджувати між собою дії з їх належного утримання.

Це також підтверджується відповіддю районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на запит представника УПП в Запорізькій області, що районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, є балансоутримувачем зелених насаджень на території Заводського району у місті Запоріжжі.

Метою діяльності балансоутримувача є утримання в належному стані зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць, вчинення необхідних дій не лише задля забезпечення охорони зелених насаджень, але і задля забезпечення безпеки осіб під час користування об`єктами благоустрою населеного пункту, а тому саме балансоутримувач, як особа відповідальна за здійснення утримання зелених насаджень в належному стані зобов`язана вчиняти весь обсяг необхідних заходів для забезпечення в тому числі безпеки дорожнього руху.

Пунктом 5 ч.2ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Виходячи з цього, районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району є виконавчим органом Запорізької міської ради в районі міста.

Відповідно до Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженого рішенням ЗМР № 76 від 07.12.2022 року, районна адміністрація є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України та установах банку згідно чинного законодавства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штамп та бланк встановленого зразка. Районна адміністрація має всі права юридичної особи у відповідності до чинного законодавства України.

Отже, згідно з нормами законодавства на районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району покладено обов`язок контролю, утримання та догляду за зеленими насадженнями, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування, видалення дерев.

Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Заводському району, як балансоутримувачем щодо утримання зелених насаджень по вул. Вроцлавська, порушені покладені на них зобов`язання та вимоги законодавства, неналежно виконувалися обов`язки з утримання зелених насаджень, здійснювався неналежний контроль за станом благоустрою.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Зазначені норми аналогічні також п.п. 2.2, 2.3 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженому наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 року № 154.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що заподіяння шкоди майну позивача мало місце внаслідок бездіяльності районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, що є балансоутримувачем зелених насаджень по вул. Вроцлавська, щодо виконання своїх обов`язків згідно норм законодавства, зокрема, яка виявилася у неналежному догляді та утриманні зелених насаджень, контролі за станом зелених насаджень, що призвело до падіння гілки з дерева і пошкодження транспортного засобу позивача і заподіяння матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд вважає, що належним відповідачем за вказаним позовом є районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району міста Запоріжжя.

Отже, первісно функція з належного контролю за станом зелених насаджень (дерев) на території району у місті покладається саме на районну адміністрацію міської ради по відповідному району, у даному випадку на відповідача в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, як на балансоутримувача зелених насаджень (дерев).

На користь зазначеному свідчить, як вказаний аналіз функцій органів місцевого самоврядування і виконавчої влади та повноважень постійної комісії, так і положення частини 3 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», в якій унормовано, що орган державної влади та місцевого самоврядування щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єктів благоустрою (до яких віднесені і зелені насадження), державної або комунальної власності на наступний рік за поданням балансоутримувача. Та розпорядником коштів на ці заходи та виконавцем робіт саме є Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, якому передаються для виконання затверджені виконкомом заходи із благоустрою, на виконання яких виділяються відповідні кошти.

З огляду на це, в бездіяльності районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району є всі чотири елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, наявність завданих збитків, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та наслідками (збитками), вина, а тому є всі підстави для застосування до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Щодо відповідності розміщення дерева по вул. Вроцлавській у м. Запоріжжі чинним Державному стандарту України (далі ДСТУ), суд зазначає наступне.

З листа Управління патрульної поліції в Запорізькій області від 10.11.2023 року №23456/41/32/01-2023, який з-поміж інших документів було надано у відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Шевченка О.І., вбачається, що ході огляду місця події 28.10.2023 року встановлено, що гілка дерева, яка впала на вище вказаний транспортний засіб перебувало в аварійному стані. Наявність таких дерев в межах смуги відведення автомобільної дороги є порушенням п.5.6.2 ДСТУ 3587-2022. Вказаний недолік в утриманні являється супутньою причиною ДТП (т.1 а/с 99).

Згідно з пунктом 5.6.1. ДСТУ 3587-2022, розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах повинно відповідати вимогам ДБНВ.2.3-4 та ДБНВ.2.3-5.

Пунктом 11.6. ДБН В.2.3-5:2018 визначено, що зелені насадження на вулицях і дорогах не повинні перешкоджати руху транспортних засобів, пішоходів і прибиральних машин, а на горизонтальних кривих - ускладнювати видимість проїзної частини, тротуарів, технічних засобів організації дорожнього руху. Не допускається розташування дерев і чагарників висотою більше ніж 0,5 м у межах трикутника видимості на перехрестях і пішохідних переходах.

Відповідно до пункту 5.6.2. ДСТУ 3587-2022, невідповідності з розміщення зелених насаджень, які не відповідають вимогам 5.6.1, повинні бути усунені протягом десяти діб з моменту їх виявлення.

Виходячи з цього, суд вважає, що розміщення дерева з порушенням ДСТУ 3587-2022 та ДБНВ.2.3-5, а також своєчасного нездійснення відповідальними особами видалення аварійного гілля з вказаного дерева, яке здіймалось над проїзною частиною по вул.Вроцлавській у місті Запоріжжі, у сукупності стало причиною падіння гілля з вказаного дерева на автомобіль позивача.

Сукупність вищенаведенихнормативних актівта доказівспростовує доводипредставника районноїадміністрації Запорізькоїміської радипо Заводськомурайону відноснотого,що районна адміністрація ніяких протиправних дій, внаслідок яких позивачу спричинено шкоду, не вчиняла.

Згідно ч.1 ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та заподіяна позивачу матеріальна шкода підлягає стягненню з відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району.

Отже, у матеріалах справи міститься вказаний вище висновок експертного автотоварознавчого дослідження, а тому суд, при визначенні остаточного розміру матеріальної шкоди, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, суд приймає до уваги в якості належного доказу підтвердження матеріального збитку, виходячи з висновку експерта, оскільки висновок складено з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяної власнику колісного транспортного засобу, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності», і жодних обґрунтованих доводів на спростування викладених у цьому висновку розрахунків, відповідачем не зазначено, заперечень по змісту експертного дослідження згідно якого вартість матеріального збитку транспортного засобу автомобіля VOLKSWAGEN JETTA р.н. НОМЕР_1 складає 134 581 грн. 48 коп. від учасників не надходило. Клопотань про призначення та проведення додаткової або повторної судової автотоварознавчої експертизи від учасників справи не надходило.

Враховуючи, вищевикладене, також відсутність жодних обґрунтованих заперечень щодо зазначеного Висновку з боку відповідача, суд оцінює Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 4149 щодо визначення матеріального збитку заподіяного власнику КТ3 VOLKSWAGEN JETTA р.н. НОМЕР_1 від 06.02.2024 року, як належний та допустимий доказ, такий, що не викликає сумніви в його правильності і вважає його належним доказом розміру матеріальної шкоди завданої позивачу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт спричинення шкоди доведений матеріалами справи, і цим відповідачем є районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, яка заподіяла шкоду і, при цьому, не довела відсутність своєї вини у її заподіянні. Зазначене свідчить про існування причинного зв`язку між шкодою, завданою позивачу, та протиправною бездіяльністю відповідача, а доводи цього відповідача в цій частині є неспроможними.

Суд вважає, що у позивача наявні всі підстави для стягнення з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району вартості заподіяної позивачу матеріальної шкоди, а саме вартості відновлювального ремонту транспортного засобуавтомобіля VOLKSWAGEN JETTA р.н. НОМЕР_1 , у розмірі 134581,48 грн.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює у 5000,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Виходячи з цього, суд вважає, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 5000,00 грн., яка не була доведена позивачем щодо наявності у позивача страждань (фізичних, душевних, психічних тощо).

Відтак, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на вказане, позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 134581 грн. 48 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 04 червня 2025р. (у зв`язку з перебуванням головуючого судді Сінєльніка Р.В. у нарадчій кімнаті у період з 23.05.25р. до 04.06.25р. по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України).

Суддя Р.В. Сінєльнік