Рішення № 12785089, 30.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 57/211-10

вх. № 9825/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кондобарова І.М.. дов. №490/10 від 29.11.2010р.

Відповідач - ОСОБА_2 (особисто)

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківметробуд" м. Харків

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 72539,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Харківметробуд" в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією Кузнєцової О.А., звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача СПДФО ОСОБА_2, заборгованість в сумі 72539,25 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором № 7/0 від 01.04.2009 року щодо своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2010 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23 листопада 2010 року об 11:20 год.

Позивач у судовому засіданні 23 листопада 2010 року, супровідним листом надав витребувані судом документи (вх. № 25155), які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач надав заяву (вх. № 25277), в якій зазначив, що проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

У судовому засіданні 23 листопада 2010 року оголошено перерву до 30 листопада 2010 року об 11:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні 30 листопада 2010 року позовні вимоги, підтримав та наполягав на їх задоволенні, надав заяву про долучення до матеріалів справи ухвали від 25.11.2010 року про продовження процедури санації, яка судом задоволена, надані документи судом долучені до матеріалів справи..

Присутній у судовому засіданні відповідач позов визнає у повному обсязі, проти позову не заперечує, надав заяву (вх. № 25952), в якій просить суд надати розстрочку виконання рішення суду на шість місяців, надавши графік погашення заборгованості.

Позивач надав заяву (вх. № 25951), в якій не заперечує проти клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення, та погодився з наданим відповідачем графіком погашення заборгованості.

Присутні у судовому засіданні представники сторін пояснили, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 квітня 2009 року між ВАТ «Харківметробуд» (Постановою Господарського суду Харківської області від 16.11.2009р. по справі № Б-24/51-09 введено процедуру санації, керуючим санацією призначено ОСОБА_3- позивач по справі) та СПДФО ОСОБА_2 (відповідач по справі) був укладений договір оренди №7/0, відповідно до пункту 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 53,11 кв.м, розміщене за адресою: м. Харків, пр. Московський, 273А, з метою використання під магазин автозапчастин.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 04 квітня 2009 року.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 2622,61 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір укладено строком на три місяці з 01.04.2009 року до 20 .06.2009 року.

Додатковою угодою до договору від 30.06.2009 року, та листами від 18.12.2009 р., 30.12.2009 р., 09.02.2010 р., 08.06.2010 р., 24.06.2010 р., 03.08.2010 р., 05.10.2010 р., строк дії договору продовжувався.

Листом від 05.10.2010 р. строк дії договору продовжено до 16.11.2010 року.

Позивач свої вимоги за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу орендні послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг, які підписаними з двох сторін, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного та у повному обсязі внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, станом на 28 жовтня 2010 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 72539,25 грн., що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 72539,25 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Суд враховує, що присутній у судовому засіданні відповідач повністю визнав заявлену до стягнення суму боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди № 7/0, який був укладений між сторонами по справі 01 квітня 2009 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, визнав заявлену до стягнення заборгованість, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати в сумі 72539,25 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Розглянувши заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення по погашенню заборгованості в загальній сумі 73500,64 грн., з яких 72539,25 грн. з орендної плати та 961,39 грн. судових витрат на шість місяців та враховуючи, що позивач не заперечує проти зазначеної заяви, суд, керуючись приписами ч. 6 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе її задовольнити як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та надати відповідачу розстрочку виконання рішення в частині стягнення заборгованості в загальній сумі 73500,64 грн., з яких: 72539,25 грн. з орендної плати та 961,39 грн.. рівними частинами, а саме: грудень 2010 року 5000,64 грн., січень 2011 року 13700 грн.; лютий 2011 року 13700 грн.; березень 2011 року 13700 грн.; квітень 2011 року 13700 грн.; травень 2011 року 13700 грн.; останній строк виплати 16 травня 2010 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1 відомості про дату та місце народження відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд» (61024, м. Харків, вул.. Петровського, 30А; р/р 260013021736 ПХФ ПАТ АКБ «Базис», м. Харків, МФО 351599, код 01387254) 72539,25 грн. заборгованості з орендної плати, 725,39 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надати відповідачу - Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1 відомості про дату та місце народження відсутні) розстрочку виконання рішення на шість місяців. Загальна сума заборгованості 73500,64 грн., з яких: 72539,25 грн. з орендної плати та 961,39 грн.. рівними частинами, а саме: грудень 2010 року 5000,64 грн., січень 2011 року 13700,00 грн.; лютий 2011 року 13700,00 грн.; березень 2011 року 13700,00 грн.; квітень 2011 року 13700,00 грн.; травень 2011 року 13700,00 грн.; останній строк виплати 16 травня 2010 року.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 01 грудня 2010 року

справа № 57/211-10