Рішення № 12784754, 07.09.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

07.09.2010р.Справа № 14/103

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 04071

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар", вул. Калініна, 20, м. Полтава, 36021

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнє підприємство "Нарбутас-Україна", пр. Перемоги, 15-а, м. Київ, 03055

про стягнення 112029,56 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, дов. № 802 від 14.04.2010 р.

від відповідача: Рябоконь О.В., дов. б/н від 24.06.2010 р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3, дов. № 42-д від 17.05.2010 р.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 112029,56 гривень, з яких сума основного боргу складає 101223,63 гривень, збитки від інфляції в сумі 8401,56 гривень та 3% річних в сумі 2404,40 гривень.

В судовому засіданні 07.09.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України. Повне рішення складене відповідно до вимог ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 14.09.2010 р.

24.06.2010 р. адвокат - представник ТОВ "Онтар" ОСОБА_4 - за вхід. № 06917д канцелярії суду подав довіреність на представництво інтересів в суді та договір про надання правової допомоги. Суд їх прийняв та залучив до матеріалів справи.

24.06.2010 р. за вхід. № 06923д канцелярії суду директор Дочірнього підприємства "Нарбутас-Україна" ОСОБА_5 подав відзив на позовну заяву та додатки до нього: копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки статистики та довіреність на представника ОСОБА_3. Суд їх прийняв та залучив до матеріалів справи.

24.06.2010 р. за вхід. № 06925д канцелярії суду представник за довіреністю позивача ОСОБА_3 подав заяву про залучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ станом на 23.06.2010 р. Суд його прийняв та залучив до матеріалів справи.

12.07.2010 року представник ТОВ "Онтар" на виконання ухвали суду від 24 червня 2010 року подав заяву вхід. № 07782д канцелярії суду про залучення до матеріалів справи: довідки з ЄДРПОУ № АА 105332, витяг з державного реєстру від 07.07.2010 р. № 09/2-13-963д, копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємств ТОВ "Онтар" серії АОО № 081569, копії рахунку-фактури № КНА 000197 від 10.10.2008 р., видаткової накладної № КІЕ 000082 від 16.03.2009 р., світлокопії податкових накладних, акту звірки взаємних розрахунків від 06.07.2010 р., копії податкової декларації з ПДВ за 3 місяці 2009 року, відзив на позовну заяву за підписом директора товариства ОСОБА_6. Суд їх прийняв, розглянув по суті і після ознайомлення з їх змістом представником позивача та третьої особи залучив до матеріалів справи.

13.07.2010 р. представник ДП "Нарбутас-Україна" за довіреністю ОСОБА_3 подав за вхід. № 07842д канцелярії суду копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних, а також податкових накладних № 30, № 77, № 78. Суд їх прийняв і після ознайомлення з ними представниками сторін залучив до матеріалів справи.

13.07.2010 р. представниками сторін у відповідності до ст. 22 та ч. 4 ст. 69 ГПК України було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України для надання можливості подати додаткові докази по суті заявлених позовних вимог та заперечень по суті предмету спору. Суд заявлене клопотання прийняв, розглянув по суті та ухвалою від 13.07.2010 р. його задовольнив, продовжив строк розгляду справи у більш тривалий термін.

07.09.2010 р. представник позивача за вхід. № 10200д канцелярії суду подав письмові пояснення по суті відзиву на позовну заяву і просить суд залучити їх до матеріалів суду. Суд їх прийняв, розглянув по суті та разом з додатками до них залучив до матеріалів справи.

07.09.2010 р. представник відповідача ОСОБА_4 за вхід № 10208д канцелярії суду подав заяву про залучення до матеріалів справи завірені копії платіжних доручень № 4163 від 29 січня 2009 року про сплату 43741,21 грн. та № 4251 від 13 березня 2009 року, про сплату 30000,00 грн., копії реєстрів платіжних доручень ТОВ "Онтар". Суд подані документи прийняв, розглянув по суті і після ознайомлення з їх змістом представником позивача задовольнив та разом з додатками залучив до матеріалів справи.

Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.

Відповідач та його повноважний представник в судовому засідання проти заявлених позовних вимог заперечують з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (супровідний лист до відзиву за вхід. № 07782д від 12.07.2010 р. канцелярії суду).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та була залучена до участі у справі в якості третьої особи ухвалою суду від 02.06.2010 р. про порушення провадження у справі ДП "Нарбутас-Україна", м. Київ і її повноважний представник в судовому засіданні вважають позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, про що надано відзив на позовну заяву (вхід. № 06923д від 24.06.2010 р. канцелярії суду).

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд встановив, що 01 грудня 2008 року між ТОВ "Онтар", м. Полтава (покупець) та Дочірнім підприємством "Нарбутас-Україна", м. Київ (продавець) було укладено договір № 237, на підставі якого постачальник зобовязався протягом 39 (тридцяти девяти) календарних днів із моменту отримання оплати визначеної в пп. 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3 цього договору, поставити та передати у власність покупцю офісні меблі (в подальшому - товар), а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у даному договорі. Загальна вартість товару за даним договором з урахуванням 15% знижки, складає 145804 грн. 03 коп. без ПДВ, сума ПДВ - 29160,81 грн., а разом з ПДВ складає 174964 грн. 84 коп. Оплата покупцем відповідно до договірних зобовязань повинна була здійснена на умовах пп. 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3 цього договору в наступному порядку: протягом 5-ти банківських днів на підставі наданих постачальником рахунків-фактур попередню оплату в сумі 43741 грн.21 коп. що складає 25% від загальної суми по договору; наступну оплату не пізніше 30 січня 2009 року в сумі 43741 грн.21 коп. що складає 25% від загальної суми по договору; наступну оплату не пізніше 20 лютого 2009 року в сумі 43741 грн.21 коп. що складає 25% від загальної суми по договору. Остаточний платіж відповідно до п. 2.4.4. (покупець) відповідач у справі повинен був здійснити протягом 7-ми банківських днів від дати поставки та монтажу партії товару на підставі наданих постачальником рахунків-фактур в сумі 43741 грн.21 коп.

Постачальник свої договірні зобовязання виконав повністю і передав відповідно до п. 3.2 договору товар на підставі накладних в обмін на оригінал довіреності на одержання цього товару та видаткової накладної № КІЕ- 000088 від 16 березня 2009 року.

ТОВ "Онтар" здійснив лише часткову оплату поставленої продукції і заборгованість перед ДП "Нарбутас-Україна" склала 101223, 63 грн.

Директор ДП "Нарбутас- Україна" ОСОБА_5 18 червня 2009 року надіслав на адресу ТОВ "Онтар" лист № 17-06-09 від 12.06.2009 р., яким прохав сплатити заборгованість за отриману продукцію до 25 червня 2009 року.

01 липня 2009 року ДП "Нарбутас-Україна", в подальшому "кредитор", в особі директора ОСОБА_5 та приватний підприємець ОСОБА_1, в подальшому "новий кредитор", уклали договір ВЛ 072009-1 уступки права вимоги виниклої між ДП "Нарбутас-Україна" та ТОВ " Онтар" в сумі 101223.60 грн.

20 липня 2009 року за вих. № 20-07/2009-1 директор ДП "Нарбутас- Україна" ОСОБА_7 на адресу ТОВ "Онтар" м. Полтава, вул. Калініна, 20 надіслав повідомлення, в тексті якого вказав, що первісний кредитор ДП "Нарбутас-Україна" за договором ВЛ 072009-1 уступки права вимоги від 01.07.2009 р. відступило приватному підприємцю ОСОБА_1 право вимоги в сумі 101223,63 грн. та сплати штрафних санкцій, що виникли з поставки первісним кредитором на Вашу адресу офісних меблів в асортименті. У звязку з цим сума боргу підлягає сплаті новому кредитору СПД- фізичній особі ОСОБА_1 юридична адреса: 04071, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в ФАБ "Південний", м. Київ, МФО 320917, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

08 жовтня 2009 року приватний підприємець ОСОБА_1, як новий кредитор, повторно на адресу ТОВ "Онтар" надіслав лист, в тексті якого повідомив, що він став "новим кредитором" на підставі договору ВЛ 072009-1 уступки права вимоги від 01.07.2009 р. і в строк до 31 жовтня 2009 року просив перерахувати 101223,63 грн. на вказаний ним розрахунковий рахунок.

Відповідач вимог нового кредитора не виконав, що і змусило останнього звернутись до господарського суду з позовною заявою. Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статті 173 надалі ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 101223,63 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивачем Відповідачу нараховані збитки від інфляції в сумі 8401,56 гривень за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2010 р. та 3% річних в сумі 2404,40 гривень за період з 01.07.2009 р. по 15.04.2010 р. (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частині підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із статтею 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач не зміг довести відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань та не подав матеріалів та доказів, які б спростовували твердження Позивача, які були викладені останнім у позовній заяві та письмових поясненнях по суті предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Суд у нарадчій кімнаті приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу 101223,63 гривень, збитки від інфляції в сумі 8401,56 гривень та 3% річних в сумі 2404,40 гривень.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 1120,29 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані сторонами додаткові докази, всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та статтями 4 - 47, 22, 27 - 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 811, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар", вул. Калініна, 20, м. Полтава, 36021 (р/р 26005174043001 в АБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 24560910) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 04071 (р/р НОМЕР_2 в ФАБ "Південний" в м. Києві, МФО 320917, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу 101223,63 гривень, збитки від інфляції в сумі 8401,56 гривень, 3% річних в сумі 2404,40 гривень, сплачене державне мито в сумі 1120,29 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.

Повне рішення складено 14.09.2010 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.